Роман Матис: Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.

Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх.

Роман Матис, 37 років. Радник голови Львівської обласної державної адміністрації з питань розвитку регіону та залучення інвестицій. З січня 2016 року працює Керівником управління інвестиційної політики Львівоблдержадміністрації. “Маю на тиждень до десяти зустрічей із людьми з компаній, які хочуть вкладатися в Україну та з українцями, які розширюють бізнес. Львівщина згідно з багатьма рейтингами – найпривабливіший регіон України. Піар Львова – заслуга мера. Попри моє несхвалення деяких дій “Самопомочі”, визнаю, що Садовий з командою добре працює на картинку, яка заманює інвесторів і туристів. Ті приходять і бачать, що в області перспектив ще більше”, – ділиться робочими буднями.

2012 року створив інтернет-спільноту, а згодом і громадську організацію для захисту прав україномовних споживачів “И так поймут!”.

19 лютого 2016 року виступив на ініційованих ним парламентських слуханнях “Українська мова в контексті євроінтеграційних процесів”. Доповідачами були народні депутати, громадські діячі та мовознавці зі Львова, Києва, Харкова, Сум.

Чому про побутування мов заслуха́ли в Комітеті з питань євроінтеграції?

Зв’язок прямий. Питання не в мові. В демократичному розвиненому, освіченому суспільстві, яке варто наслідувати, ніколи не може бути одної речі: обмеження. Відсутність в українців можливості в своїй країні згідно з конституційними гарантіями отримати інформацію, яка їм потрібна, українською мовою, є обмеженням. З таким підходом – яка ми Європа? Якщо хочемо рухатися в європейську унію, то не маємо права допускати такі утиски в правах. Не лише щодо національних меншин, а до більшості громадян у даному випадку.

Але не тільки з цих міркувань цей комітет найбільше підходить. Євроінтеграційних процесів стосується і мовний стандарт України. Настав час стандартизувати та зафіксувати сертифікацію української мови. Щоб можна було згідно затверджених норм і правил здавати іспити, отримувати кваліфікацію. Є міжнародний рейтинг знання мов, починаючи з рівня A1. На українську мову ця система не накладена. Іноземці здаватимуть іспити з української мови, тому це питання в контексті євроінтеграції. В Європі, щоб отримати роботу, право проживати, ти повинен мати рівень знання мови на визначеному маркуванні.

Чого досягнуто на обговоренні?

Консолідованої позиції присутніх, що Україні потрібне нове мовне законодавство. Я прийшов на слухання з доповіддю, націленою на переконування. Але з озвучених позицій зрозумів, що переконувати нема кого. Обмеження в українській – є. Вибору в людини – нема. Цей підсумок слухань дає можливість робити наступний крок, який передуватиме підготовці нового законодавства. Це готувати парламентські слухання. Такий процедурний шлях.

Що має отримати українська мова, її носії від нового закону?

Для закону це треба буде правильно виписати, але приблизно таке: будь-яка інформація, що продукується в Україні чи для України, повинна першопочатково продукуватись українською мовою. Що не виключає її дублювання в будь-якому вигляді. Мені здається, це ідеальне рішення проблем. Я не хочу розбиратися, скільки аудіодоріжок має телеканал, скількома мовами інтернет-видання перекладає свій сайт. Але я не повинен чекати на українську версію новини на 40 хв довше. Україномовний варіант сайти часто роблять для галочки. А я хочу в Україні мати його оперативно.

Будь-яка інформація, що продукується в Україні чи для України, повинна першопочатково продукуватись українською мовою, що не виключає її дублювання в будь-якому вигляді.

В нас ніхто не каже про регулювання інтернет-простору. Інтернет для нашого законодавства ще дуже відносна субстанція. Є визначення, що таке інтернет-сайт і електронна пошта, проте в цілому не прописано.

Закон має стосуватись Інтернету, ЗМІ, реклами, вивісок, інструкцій, етикеток. Список повний?

Культурного продукту з підвидами: книги, відео, аудіо.

Видає кримськотатарський поет збірку. Як тут не перегнути палку з вимогами?

Буде гарний привід подумати з цього питання.

Треба розуміти масштаб виникнення ситуацій. Мені книжка не українською мовою не цікава, бо я її не зрозумію. Видаючи кримськотатарською, він себе обмежує кримськотатарською аудиторією.

Але це можлива ситуація.

Можлива. Це питання окремого середовища людей. Найбільше в цьому контексті говориться про російську мову. Якщо будуть середовища, які на локальному рівні прагнутимуть російськомовного ТБ, преси, і хтось матиме достатньо коштів у місцевому бюджеті на такий продукт, то нехай. На національному рівні все це виходити іншою, крім державної, не може. Хіба що дублюйте – на вибір для тих, хто хоче.

В поляків дуже просто. Закон про польську мову каже: в нас є мова, вона польська. Якщо вас щось турбує як національну меншину, то ось – є державні бюджети на спеціальні програми. Пишіть проект. Також можливий іншомовний регіональний канал за не державні гроші, будь ласка.

Хто писатиме новий закон і в які строки?

Корпус мовознавців і корпус юристів. Деякі депутати за кавою підтримали моє бажання робити це блискавично. Слухання мають відбутися в першому кварталі 2016 року. Точно до канікул. Щоб до осені, до останнього чергового сезону, підготувати законодавчі пропозиції.

Яка ймовірність ухвалення? Навіть на кінцевому ж етапі законопроект можуть “зарубати”.

Це найімовірніше могло відбутися на етапі комітетських слухань. Дуже багато людей із середовищ патріотичних зробили дуже багато рухів, телефонних дзвінків, імейлів персонально та через треті руки, щоб переконати ініціаторів не проводити цих слухань.

Під приводом не спекулювати на мовній темі?

В когось і такі аргументи були. В когось із патріотичного середовища звучало, що ми нічого не розуміємо. Що то не так робиться. Хоч я насправді розумію, чого бояться “патріоти”. Після цих ситуацій ставлю їх в лапки. Вони втратять джокера в виборчих перегонах, якщо ми впорядкуємо мовне законодавство. Зауважте, не під вибори.

Чи не надто суворий, категоричний цей закон, аби бути прийнятим?

Станеться так, як із кінопрокатом. Перші півроку будуть невдоволені й інтриги. А в підсумку утвориться новий ринок. Мова стане тим, чим я її завжди називав: конкурентною перевагою. Україномовний журналіст матиме більше шансів стати керівником медіахолдингу в Україні, бо в нього не буде конкурента в вигляді Савіка Шустера, Євгєнія Кісєльова чи когось із Білорусі. Ці люди не володіють українською. Цей бар’єр зробить українську конкурентною перевагою. Що відбулося в кінопрокаті – нагадати? З одеського “Кіно-Уточкіно” кричали, що всі кінотеатри закриются, якщо зобов’яжуть дублювати. Ніхто на то ходити не буде. 9 років відтоді пройшло, і все прекрасно.

Кінотеатри відкриваються, щораз дорожчі, з 3Д, 4Д ітд. Індустрія працює. А тепер найважливіше: в Україну прийшов бізнес, багато закордонних грошей. В порядку 30 компанії в Україні працюють із дублюванням фільмів українською. Це плюс сотні і сотні нових робочих місць. Україномовні актори, які озвучують – раз. Перекладачі й адаптатори – два. Звукорежисери, техніки, прибиральниці, врешті-решт, які прибирають ті студії. Ціла ринкова ніша, якої до того не було, бо кінотеатри просто купували в Москві за 30-50-100-250 тисяч доларів фільм, дубльований російською мовою. Робочих місць і податків в Україні це не давало.

Для преси це як виглядатиме? Поруч із газетою “Факты” на вибір мають лежати ще “Факти”?

Найменше мене цікавить, як вони це втілять. Читач не повинен задаватися цим питанням, він має прийти і при бажанні купити цю газету українською мовою. Хочете – друкуйте подвійний тираж. Були такі практики в Україні. “Теленеделя” видавали українську версію. Львівський “Високий Замок” роками друкувався також російською. Якось рахували свої тиражі.

В балтійських країнах це звична річ.

Я б на місці видавців не переймався, а робив усе українською. Майбутнє за молоддю. 92% випускників шкіл, згідно зі статистикою 2012 року, тобто ще з Кримом у складі, здавали в ЗНО предмет “Українська мова та література”. Тобто вибирали цей предмет. Це демонстрація позиції і ситуації. А 98% здавали всі іспити державною мовою. Що це значить? Майже 100% населення розуміє українську.

Чи не легалізує закон двомовність? Українську на його вимогу всі забезпечили на рівні з російською, і лівобрежжя собі завжди обирає другу, не порушуючи закон.

Так не станеться. Українська мова вимагатиметься першочергово. Дубляж, усе таки, річ затратна по часу і по грошах. Як бізнесмен, зважаючи на озвучені щойно цифри, я не розумію, навіщо це робити.

Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.

Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх.

Захисники російської мови з тобою не сперечаються?

Мене не турбують проблеми російськомовних, тим більше в Україні. Стараюся про них не думати. Турбує недотримання мого особистого права на отримання інформації українською мовою. З цієї позиції я буду підіймати це питання стільки, скільки буде треба. Кожен, хто казатиме, що ця моя потреба когось принижує, сам є провокатор, бо ми так питання не ставимо. Його право розмовляти, якою хоче мовою, визначати її рідною, вдосконалювати своє володіння мовами. Ми ж говоримо про державний рівень – про однакове забезпечення людських потреб українською мовою як у Львові, так і в Донецьку.

Члени “И так поймут” балотувались у парламент, отже стали партійними людьми. Що вимагали політсили взамін на участь у списках?

Я один з таких. З “Солідарністю” не мав ніяких торгів. Нові публічні люди з незаплямованим минулим цікаві політсилам. В партії Порошенка я опинився з власних переконань. Раніше ми не допомогли Віктору Андрійовичу дотиснути низку питань, які цікавлять зокрема й мовних активістів. Вважаю, що сьогодні президент теж потребує підтримки. В нас держава парламентсько-президентська, але спитають з нього. За підтримки депутата з БПП організувались і ці слухання. Не відчуваю в цій темі спротиву, ніхто мені не каже “цс, тихіше”. Навіть коли деякі кола намагалися перешкодити слуханням, то наші партійні боси верхнього ешелону включилися в процес і прибрали ці перешкоди. Взаємовигідне партнерство в середовищі однодумців.

Автор: Северин Наливайко

Джерело: Gazeta.ua