8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.

Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків.

У такій редакції пп. 5 фактично дозволяє держслужбовцям взагалі не використовувати державну мову, і відмовляти громадянам України надавати нею послуги.

У другому читанні пп. 5 був замінений такою редакцією:

обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації

У такій редакції пп. 5 не суперечить Конституції і захищає державну мову.

А також депутатами М. Княжицьким, Я. Лесюком, І. Сусловою, О. Семераком був запропонований пп. 6 у такій редакції:

у разі потреби вживати регіональну мову та/або мову меншин, визначену відповідно до закону і в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин

Однак, комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування цю поправку вирішив прийняти у дещо зміненому вигляді, який цілковито перевертає її суть з ніг на голову:

використовувати регіональну мову та/або мову національних меншин, визначену відповідно до закону і в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у межах та випадках, визначених законом

У такі редакції пп. 5 і пп. 6 суперечать один одному, оскільки пп. 5 зобов’язує обов’язково використовувати державну мову. а пп. 6 зобов’язує використовувати регіональну мову, читайте – російську. У редакції Княжицького, Лесюка, Суслової та Семерака, яка зобов’язує використовувати регіональну мову у разі потреби, цієї колізії немає. Окрім цього, у цій редакції, на відміну від редакції комітету, і державна мова є захищеною, і немає суперечності із одіозним, проте чинним законом Ківалова-Колесніченка.

Таким чином, аби позбутися ложки дьогтю у законопроекті “Про державну службу” достатньо винести до розгляду проект цього закону з пп. 6 статті 8 на розгляд Верховної Ради у редакції Княжицького, Лесюка, Суслової та Семерака.

І наостанок, склад комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

1. Власенко Сергій Володимирович (голова)
2. Ледовських Олена Володимирівна (перший заступник)
3. Кудлаєнко Сергій Володимирович (заступник)
4. Курило Віталій Семенович (заступник)
5. Гончаренко Олексій Олексійович (секретар)
6. Бойко Олена Петрівна
7. Бублик Юрій Васильович
8. Дехтярчук Олександр Володимирович
9. Река Андрій Олександрович
10. Федорук Микола Трохимович
11. Шкрум Альона Іванівна
12. Балога Іван Іванович
13. Березюк Олег Романович
14. Гуляєв Василь Олександрович
15. Добкін Михайло Маркович
16. Зубач Любомир Львович
17. Матвійчук Едуард Леонідович

Автор: Олександр Іванов

Джерело: Тексти