“Я розумію, що, можливо, я — єдина людина в оточенні цієї особи, хто може показати красу української мови, показати її на рівні побутової розмови або академічного викладання”.

Для ініціативи “Навчай українською” своїм досвідом переходу на українську мову викладання поділився Олександр Медведєв, співзасновник і керівник Студії комп’ютерної графіки та дизайну «Імпресія». Портал мовної політики як партнер проєкту “Навчай українською” розпочинає публікувати історії людей, які перейшли на українську мову викладання.

Чи важко перейти на українську мову викладання?

Навряд чи «важко» — потрібне слово.

Іноді незручно, коли вчитель та учень розмовляють різними мовами, тому що тоді діалог виглядає негармонійно. Наприклад: «А что мне тут нарисовать, квадрат или окружность?» — «Малюй коло». На слух виходить, начебто при виборі з двох я запропонував щось третє, хоча це не так. Така ситуація досить типова з російськомовними учнями.

Часом почуваєшся ніяково, коли людина з пошани до тебе розмовляє українською, але дуже повільно, пригадуючи слова, і це неможливо не помітити. Надто коли людина тобі симпатична, ти щиро хочеш «позбавити її цих страждань», але ж це означає, що доведеться вести діалог російською! Тоді я розумію, що, можливо, я — єдина людина в оточенні цієї особи, хто може показати красу української мови, показати її на рівні побутової розмови або академічного викладання, і розмова триває.

Насправді вкрай мало хто в Україні не розуміє українську мову, принаймні з підлітків. Вона не є чужою для них, слава Богу. Звісно, декого спіткає ступор від звичайних українських слів, скажімо, «горнятко», «фіранка» (причому, якщо перше можна замінити словом «чашка», то синоніма до другого так відразу й не скажеш). Траплялися поодинокі учні — переважно з Криму чи з-за кордону, — які не могли вести записи в зошиті українською мовою, перепитували одногрупників про значення окремих слів, але їх було дуже мало.

Про лайфгаки

Найкращий лайфгак – це наполегливо спілкуватися українською мовою. Потурбуватися про те, щоб навчальні матеріали, зошити, книжки, програмне забезпечення були україномовними. Тоді насправді для дитини проблеми не виникне, адже повторюся, мало для кого в Україні українська мова є невідомою, чужою, як, скажімо, хорватська чи болгарська. На побутовому рівні усі її розуміють, а нові поняття, терміни вони вивчать тією мовою, якою ви їх подасте.

Моя порада буде така: при поясненні незрозумілих понять уникати перекладу термінів на російську мову. Тобто, пояснюючи значення слова «фіранка» дуже просто сказати, що це рос. занавеска, але при цьому варто пам’ятати, що тоді в голові учня зв’язок слова «фіранка» з конкретним образом фіранки утвориться через посередництво російського відповідника – а хіба цього ми прагнемо?

Дуже важливо демонструвати володіння мовою в усіх нюансах своєї професії. Наприклад, учні дуже дивуються, коли, називаючи кольори веселки, я промовляю фразу “Чи Прикриє Жінка Зранку Бісову Свою Фіранку” (знову про фіранку :)). Про мисливця, який бажає знати, де сидить фазан, знають усі, а виявляється, є українська фраза, та ще й весела! Такий підхід потребує планування майбутніх уроків аж до дрібних нюансів.

Чому важливо викладати українською для дітей

Де сучасний підліток може почути українську мову? Припустімо, вдома панує російська (угорська, кримськотатарська — байдуже). Середньостатистичний сучасний школяр не дивиться телебачення, йому вистачає YouTube, TikTok та інших веб-ресурсів, на яких знайти україномовний контент практично неможливо, якщо спеціально його не шукати.

Залишається лише школа, ще позашкільні гуртки. І якщо вони не стануть оплотом, фортецею української мови, то невдовзі матимемо подібну ситуацію як у Білорусі з білоруською.

Сайт https://impresia.art/ теж українською.

Не хочу ще раз казати очевидні істини про те, що українська мова – це код нашої нації тощо. Диспут між «тільки українською» і «какая разніца» триватиме ще довго, це факт, і наша задача — збільшувати чисельність першої групи за рахунок виривання молоді з лав другої.

І цю боротьбу може перервати будь-яка слабка ланка освітнього ланцюжка. Пригадую, як після української школи я потрапив до російськомовного Київського політеху — і мені довелося багато термінології вчити заново, тільки вже російською: луг став щёлочью, а опір сопротивлением тощо. Не варто цього допускати.

Поради тим, хто тільки переходить на українську мову викладання

Чітко визначити, для чого ви це робите. Є мета — засоби знайдуться.

Не здаватися, не опускати руки — ця порада дійсна для будь-якої нової справи. Зупинився — програв. Як автомобіліст, я іноді проводжу аналогію з буксуванням у снігу чи багні — доки ти газуєш, ти рухаєшся; варто спинитися — і зрушити з місця, можливо, вже не вдасться. Важливо оточити себе українською мовою: читати українські книжки, встановити україномовні програми, налаштувати ґаджети на українську мову, тоді спілкування українською мовою стане для вас чимось природним. І цей ефект неодмінно стане помітним вашому оточенню, учням, їхнім батькам.

Часто перепоною стає сором’язливість: адже ось учора ми з учнями спілкувалися російською, а сьогодні я раптом став україномовним. Як вони це сприймуть? Чи не піднімуть на кпини? Чи не захочуть піти від мене через незручність спілкування? Як це сприймуть батьки учнів, колеги на роботі?

Не треба вдавати, що нічого не сталося. Варто чесно сказати всім: відтепер я розмовляю українською, це моя позиція. Обґрунтована позиція. І від такого вчинку отримуємо декілька вигод: 1) оголошена позиція стимулюватиме вас триматися свого слова, не дасть відступитися; 2) ваша відповідь або лекція українською мовою не стане несподіванкою для учнів, інших людей; 3) ви змусите якийсь відсоток учнів перейти на українську мову, принаймні з вами; 4) ви дасте поштовх іншим людям навколо — учням, колегам, батькам учнів — замислитися над власною мовою спілкування.

А можливо, виявиться,  що ви не один такий. Що люди навколо теж давно прагнули спілкуватися нашою мовою, але їм бракувало поштовху, так само, як ще вчора вам!

___

Челендж “Навчай українською” – це 21 день підтримки учасників, які переходять на українську мову викладання.  Учасники челенджу отримують навчальні матеріали та завдання у Фейсбук-групі та Вайбері.

Найактивніші учасники челенджу отримають можливість особисто зустрітись із зірками. Найактивніші клуби та студії отримають промо у соцмережах, на радіо і телебаченні.

Ініціатива “Навчай українською” – це небайдужі громадяни, представники різних громадських організацій, зокрема Української гуманітарної платформи, Порталу мовної політики, Руху добровольців “Простір свободи”, спільноти “Мова об’єднує” та ін.

Челендж “Навчай українською” відбувається за підтримки лідера гурту «Антитіла» Тараса Тополі, продюсера та шоумена Ігоря Кондратюка, телеведучих Марічки Падалко, Соломії Вітвіцької, Лесі Вакулюк, тенісиста Сергія Стаховського.

Партнери проєкту: Уповноважений із захисту державної мови, студія онлайн-освіти EdEra, Країна ФМ, Є-мова, спільнота “Мова об’єднує”, “Про Мову”, “Переходь на українську”, Рух добровольців “Простір свободи”, ГО “Незалежні, Портал мовної політики.