Архів автора: Редактор

«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)

Опубліковано:

Лариса Масенко

В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Читати далі

Українська мова в інтернеті (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано:

Лесь Белей

Українська мова домінує на сайтах телекомпаній, інші ЗМІ віддають перевагу російській. Російська тотально переважає у торгівлі, розвагах та “довідково-порадницьких” сайтах. Залізобетонно українські сайти держструктур, українською, як правило, інструменти банкінгу та онлайн-платежів, – пишуть ТЕКСТИ.

62% українців старші за 15 років користуються інтернетом (в містах – 69 %, у селах – 47 %), – стверджує дослідження Factum Group Ukraine, проведені у березні цього року.

Інтернет не має кордонів, відповідно, користувачі однієї країни можуть активно відвідувати сайти іншої країни. Тому досліджувати сегмент «українського інтернету» варто не з точки зору доменів, а беручи до уваги найпопулярніші сайти серед загальної аудиторії країни (без прив’язки до домену .ua). Читати далі

Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна

Опубліковано:

Сергій Оснач

Попри перемогу Майдану та війну з Росією, Україна продовжує жити за горезвісним законом Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. Керівництву України давно пора оцінити його вплив на мовну й політичну ситуацію та вжити заходів. Але українське суспільство котрий рік лишається з законом КК сам-на-сам. Лише нещодавно Конституційний Суд почав розглядати подання 57 народних депутатів щодо неконституційності цього закону.

Про закладені в законі КК механізми російщення та про його антиконституційність написано вже чимало. Сам зміст закону та ганебне його ухвалення, яке регіонали зловтішно назвали “разводом котят”, є неабияким приниженням для українського суспільства й політикуму. Попри це, ухвалений у 2012 році закон КК понад чотири роки лишається чинним. Щоб оцінити характер впливу цього закону, розгляньмо кілька фактів, які чомусь досі не стали предметом жвавого обговорення у ЗМІ та у владних колах. Читати далі

Конституційний Суд продовжує розгляд мовного закону

Опубліковано:

13 грудня відбулось усне слухання у Конституційному Суді щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка.

Розгляд справи відбувається за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність закону “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI) Конституції України.

Якщо на минулому засіданні (17 листопада) суд встиг розглянутилише різні клопотання позивачів (про долучення доказів, про заслуховування свідків та експертів з питань мовної політики, про відвід окремих суддів), то сьогодні вже розпочалося заслуховування представників суб’єкта конституційного подання (57 тогочасних народних депутатів) та експертів – Павла Гриценка (директора Інституту української мови), Сергія Головатого (члена Венеційської комісії, колишнього віце-президента ПАРЄ), Тараса Марусика (заступника голови Координаційної ради з питань застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті), а також представника ВРУ в КСУ Анатолія Селіванова. Читати далі

Літинський в апеляції відстояв вимогу до НАБУ подавати матеріали українською

Опубліковано:

6 грудня активіст Святослав Літинський у Львівському апеляційному адміністративному суді виграв адміністративний позов до НАБУ про визнання дій протиправними, а також з вимогою зобов’язати вчинити певні дії. Йшлося про надання на сайті організації перекладу виступів та повідомлень на українську мову.

Про це пише ZIK.

«Щойно апеляція підтвердила мій виграш в НАБУ. Рішення набуло законної сили», – повідомив Святослав Літинський із залу суду. Читати далі

У Чернігові можна буде слухати по радіо програму білоруською мовою

Опубліковано:

Невелика радіостудія в Чернігові розпочала мовлення тільки цієї осені і вже в грудні в її стінах в ефір вийде перша в Україні білоруськомовна радіопрограма.

Про це пише БЕЛСАТ.

«Ідея білоруської програми виникла з того, що ми робимо українську радіостанцію. Українське радіо – така ж проблема, як в Білорусі – білоруське радіо. Навіть питання не стоялов, аби робити всю програму. Українці і білоруси повинні об’єднуватися безпосередньо – не через кремлівський канал. Цей бар’єр потрібно зруйнувати “, – пояснює автор ідеї керівник svoboda.fm Олег Головатенко. Читати далі

«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка і засідання КСУ, яке може стати історичним

Опубліковано:

Тарас Марусик

17 листопада 2016 року може стати історичним днем. Всупереч словам голови Конституційного суду України Юрія Бауліна про те, що КСУ не розглядатиме конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон» Ківалова-Колесніченка), поки Верховна Рада та президент України не визначаться щодо нього, нарешті розгляд резонансної справи у формі усного слухання зрушив із місця. Читати далі

КСУ взявся розглядати скасування скандального мовного закону Ківалова-Колісніченка

Опубліковано:

17 листопада 2016 у Києві під будівлею Конституційного Суду України пройшов пікет за скасування мовного закону, відомого як закон Ківалова-Колесніченка.

У цей самий час в будівлі КСУ розпочався розгляд подання 57 народних депутатів України щодо невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року Конституції України.

Як зазначив засновник ініціативи захисту прав україномовних «І так поймут» Роман  Матис, питання про скасування закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи. Читати далі

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Опубліковано:

Тарас Марусик

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, — сподівалися на допомогу постмайданної влади у демонтажі колоніального мовного законодавства і початку створення справедливіших правил гри у цій важливій сфері.

Спробуємо знайти якомога точнішу відповідь на запитання, що міститься в назві цієї публікації, хоча мені буде непросто позбавитися від можливих суб’єктивних оцінок, з огляду на участь у громадському русі. Читати далі