Архів автора: Редактор

У Києві судяться зі «Sport Life» через мовну політику

Опубліковано:

У Києві клієнтка мережі спортивних клубів «Sport Life» Ганна Романюк подала до суду на компанію через відмову обслуговувати її державною мовою. За її словами, протягом 7 місяців, на її прохання звертатись до неї її рідною – українською, вона отримувала відмови від менеджменту спортивного клубу, до того ж більшість інформаційних табличок у спортивних клубах є іноземною мовою, без дублювання українською.

Про це пише Hromadske.ua. Читати далі

Удаліть в карзіну

Опубліковано:

Андрій Любка

Звичайна ситуація: потрібно було мені купити новий лептоп. Покопирсавшись в різноманітних інтернет-магазинах і почитавши відгуки користувачів, я вибрав модель і вирушив купувати її в ужгородський магазин (ціна та сама, а сервіс – під рукою). Щасливим покупцям працівники магазину безкоштовно встановлюють програмне забезпечення, і я попросив, щоб мені всі програми з віндовзом включно ставили одразу українською. І тут почалося:

— Вибачайте, але це не вийде – у нас є лише російською, – знітився продавець. Читати далі

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі

«Хочу знати українську, щоб прийти в кафе і спокійно замовити кави»

Опубліковано:

Ольга Перехрест

Для чого у Львові працюють безкоштовні курси української мови

Соціологи стверджують: лише 4,8% українців не розуміють української мови. Тож виглядає, що проблема взаєморозуміння російськомовних з україномовними є суттєво перебільшеною: абсолютна більшість знає українську достатньо добре, щоб розуміти один одного. Було б бажання.

Окрім бажання, існує також і можливість: вже чотири роки в різних містах Україні працюють безкоштовні курси української мови. Курси працюють зусиллями волонтерів: координаторів та викладачів. Мета цієї ініціативи – дати можливість оволодіти українською тим, хто з різних причин знає її недостатньо добре. У Львові такі курси працюють вже два роки. Читати далі

У Раді готують законопроект, який зобов’яже телеканали випускати новини українською мовою

Опубліковано:

У комітеті Верховної Ради України  з питань свободи слова та інформаційної політики обговорюється законопроект, яким пропонується зобов’язати українські телеканали випускати новини виключно або переважно українською мовою.

Про це повідомляє 112.ua із посиланням на голову комітету, народного депутата Вікторію Сюмар. Читати далі

Чи вдалося Україні за 25 років незалежності вийти з пост-імперського культурного простору

Опубліковано:

Редакція VoxUkraine проаналізувала становище української мови в суспільстві за останні 25 років і дійшла висновку, що незважаючи на значне зростання ролі української мови в освіті, використання її в побуті за 25 років практично не змінилося, і сьогодні нею активно спілкуються лише близько 40% мешканців України. Ще й досі російська мова домінує у ЗМІ та на книжковому ринку (надто якщо враховувати імпорт). Із музичними колективами ситуація оптимістична – переважна більшість із них україномовні, хоча помітною є частка колективів та виконавців, що співають російською та іншими мовами. Вражаючим є зростання україномовної Вікіпедії – з 33 статей у 2004 році до 600 тис. сьогодні.

Оскільки мова є найголовнішим маркером культурного простору держави, подивимось, як змінилося використання української мови у різних сферах життя протягом останніх 25 років. Читати далі

Чиновниця виступила на шкільній лінійці у Львові російською мовою

Опубліковано:

Працівниця Львівської міської ради Олександра Сладкова виступила на шкільній лінійці у Львові російською мовою, пише Depo.Львів.

Інцидент стався у школі №45 на вулиці Науковій, з російською мовою навчання. Сладкову представили як випускницю цієї школи й працівницю Львівської міської ради. Читати далі

Скільки в Києві україномовних? Не переходьте на російську!

Опубліковано:

Андрій Любка

До Дня Незалежності країною прокотилася хвиля акцій, що спонукали російськомовних патріотів переходити на українську мову – хтось агітував вести свої сторінки в соцмережах українською, хтось радив провести експеримент і бодай один святковий день говорити державною, а кампанія «Мовомарафон» переконувала, що за 25 днів можна виробити звичку і стати україномовним на все життя. Сподіваюся, всі ці ініціативи були успішними, але хочу принагідно нагадати і про найдієвіший метод українізації – не переходити на російську.

Ми усі розбіжимося по русифікованих містах? Читати далі

На Донеччині батьки школярів виступають проти україномовної школи

Опубліковано:

У Бахмуті (колишній Артемівськ) на Донеччині розгорівся конфлікт між батьками першокласників і місцевою владою, які за три тижні до початку навчання перевели школу №18 в статус україномовної. Про це пише NEWS24.

За рішенням міської ради, 10 серпня на державну мову навчання перевели три школи – 14, 17 і 18. Батьки останньої обурилися тим, що їх поставили перед фактом у такі стислі терміни. Читати далі

Скандал в Охматдиті як дзеркало пострадянської мовної політики

Опубліковано:

Лариса Масенко

Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.

Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».

Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі