Архів автора: Редактор

Новини

Україномовні майже в 2,5 рази частіше підтримують цілковите відокремлення від Росії, ніж російськомовні

Опубліковано:

Серед україномовних за цілковите сепарування від Росії — 81% (в 2013 році було 55,4%), а серед російськомовних — тільки 35% (було 11%). Такі цифри оприлюднено в статті Ореста Друля “Пейзаж після антиросійської революції”, яка вийшла цього тижня на сайті Zbruc.eu.

Автор посилається на соціологічні опитування, виконані у рамках міжнародного наукового проекту “Регіон нація та більше: транскультурне та міждисциплінарне переосмислення України”. Опитування профінансовані грантами Швеййцарської національної фундації (Swiss National Foundation Grant CR11I1L_135348) та Фундації Даниліва (Wolodymyr George Danyliw Foundation). У березні 2013 року опитування проводила група “Рейтинг”, у  березні 2015 р. — “Соціоінформ”.

В опитуванні респондентам пропонували оцінити в 7-бальній шкалі (від «цілковито погоджуюсь» до «цілковито не погоджуюсь») своє ставлення до твердження «Україна і Росія мають бути однією державою». Таких, що відповіли «цілковито не погоджуюсь», в 2013 році виявилося тільки 35,5 відсотка. Від них ще треба відняти 2,1% тих, що на наступне питання «Якому одному з цих варіантів майбутнього України ви надаєте перевагу?» вибрали «Україна стає частиною великого союзу, що включає Росію». Читати далі

Блоги

Україномовні відеоблоґери YouTube претендують на увагу українського глядача

Опубліковано:

Світову тенденцію відеоблоґерства підхоплює і Україна. Та хоч окремі україномовні діячі створили свої канали на відеохостингу «YouTube» ще в далекі за мережевими мірками 2009-2010 роках, проте саме зараз стало доволі популярним створювали власні блоґи у відеоформаті.

Українській аудиторії здебільшого відомі закордонні блоґери: американські, російські, іспанські, польські…. І на жаль, мало хто з українців знає про діяльність вітчизняних відеоблоґерів. Час це виправляти, адже наразі україномовні «ютюбери» представляють широке коло інтересів українського глядача. Теми відео, які вони створюють,  найрізноманітніші – кожен у змозі знайти собі щось до душі: ролики про подорожі, огляди різного роду продукції, обговорення актуальних тем, поради на кожен день, «лецплеї» (проходження комп’ютерних ігор) , «влоґи» (міні-репортажі про своє життя),  пародії, переспіви пісень, свої думки щодо певних питань тощо. Читати далі

Новини

У Верховній Раді депутати посварилися через мову

Опубліковано:

Народні депутати влаштували невелику бійку біля трибуни Верховної Ради в майже порожній залі через мову. Це сталося на ранковому засіданні парламенту в п’ятницю, 13 травня, – повідомляє Українська правда.

Під час виступу депутата “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула до трибуни підійшов представник фракції “Народний фронт” Юрій Тимошенко і завадив цьому виступу. Тимошенка обурило те, що опозиціонер виступав російською мовою. Вілкул, в свою чергу зазначив (перейшовши на українську), що є громадянином вільної країни і має право спілкуватись “хоч польскою, хоч венгерською”. Читати далі

Думка

Азаров більше дбав за українську мову, ніж Порошенко?

Опубліковано:

«Жертовність людей, які розмовляють російською, використовують для виправдання українофобії» – викладач Колумбійського університету Юрій Шевчук

Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилась, каже викладач Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. На його думку, це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність. За його твердженням, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. Щоб це змінити, треба розпочати публічну дискусію без політиків та брати приклад із держави Ізраїль, зазначив Юрій Шевчук в інтерв’ю Радіо Свобода. Читати далі

Новини

Видання «Главком» перейшло на українську

Опубліковано:

Інтернет-видання «Главком» здійснило редизайн. Тепер всі матеріали виходять виключно української мовою.

Про це пише «Детектор медіа» із посиланням на керівника проекту «Главком» Віктора Шлінчака. Читати далі

Закордонний досвід

Національна політика та охорона меншин в Словенії

Опубліковано:

Згідно з остаточними даними перепису 2002 року Словенія мала 1,964,036 жителів. Частка словенців складала 83,06% (1,631,363 жителів). Для Словенії є характерним поліетнічне суспільне середовище з домінантним словенським народом. В різних документах, які були створені в процесі набуття незалежності, можна помітити, що фундаментальними завданнями новоствореної держави були збереження, просування та розвиток словенської нації в усіх її проявах (йдеться про словенців, які мешкають в Словенії, словенські меншини в сусідніх країнах: Австрії, Італії, Угорщині та Хорватії, та словенців, які тимчасово ябо постійно проживають за кордоном). Про решту (яку багато фахівців розглядає як сукупність постійних жителів Республіки Словенії, тобто як політичну, не етнічну, конструкцію) в цих документах можна знайти тільки обмежені згадки. Більшість з них стосується двох офіційно визнаних меншин: італійської та угорської.

Для словенської нації характерний етнічний принцип формування, але сучасний конституційний лад окреслює Словенію як “національну державу” відкритого типу з вираженим принципом громадянства. Читати далі

Думка

Індульгенції для російської мови

Опубліковано:

Ілько Лемко

На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов  п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі

Думка

На мовному фронті без змін!

Опубліковано:

Юрій Винничук

Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.

Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі

Думка

Персональна українізація

Опубліковано:

Роман Кушнарьов

Розмовляти українською легко. Головне, підготуватися і наважитися – решта піде, як по маслу. Коли минулого літа перед відпочинком на Одещині я вирішив, що буду говорити всюди українською (а до цього це була малинівська говірка вдома й слобожанська російська на роботі), то я вже був до цього готовий не лише ментально, а й практично. Що ж я для цього зробив?

По-перше, максимально зачистив власний інфопростір. Ще з весни 2015 я перестав читати будь-які тексти російською мовою. Під текстом я розумію допис мінімум на 1000 знаків. Для новин є українські служби світових медійних корпорацій на кшталт ВВС або DW, є Тиждень, є й інші портали новин українською мовою. Для аналітики теж вистачало контенту. По роботі я або сам писав, або ж шукав матеріали англійською. Книжки – виключно українською: повірте, є що почитати на нашій мові – і сучасного, й класики. У мене вже черга стоїть з книжок українською, до яких у мене руки ще не дійшли через брак часу. Фільми й серіали – виключно українською: тут дуже допомогла Толока (toloka.to). Читати далі

Новини

Міський голова Полтави відмовляється розмовляти державною і говорить про окупацію

Опубліковано:

Мер Полтави Олександр Мамай заявив, що його заступники розмовлятимуть українською мовою тільки у разі окупації міста. Що саме він мав на увазі — міський голова не уточнив. Про це повідомляє Gazeta.ua.

Цю заяву очільник Полтави зробив на сесії міськради. Так відреагував на вимогу проукраїнських активістів до його заступників. Люди хотіли, аби чиновники говорили українською.

“Полтаву ще ніхто не окупував. Як тільки це станеться, тоді і будемо так говорити”, – сказав Мамай. Читати далі