За даними Міносвіти, близько половини школярів на Донбасі навчаються російською. При цьому норми, яка б регулювала співвідношення шкіл, чи спеціальної програми стимулювання навчання українською – в країні немає. Профільне міністерство на це не впливає. Мову викладання визначає влада на місцях.
Про те, чому школярі на Донбасі обирають переважно російську, йдеться в сюжеті телеканалу UA:перший. Читати далі
У міську раду Тернополя подали петицію про те, щоб в тернопільських кінотеатрах транслювали фільми англійською мовою. Таку пропозицію висунув студент Сердар Мерт Мехмет, – пише Доба.
У Тернополі навчаються декілька тисяч студентів, які спілкуються англійською мовою, проте, не мають можливості дивитись нові фільми в кінотеатрах, оскільки трансляція виключно українською, – пише іноземний студент в петиції. Читати далі
Проект “Мовомарафон” набирає популярності. Наразі 21-денний “забіг” перевалив за екватор, але нові марафонці приєднуються і зараз. На сьогодні на мовний експеримент вже наважилося 820 осіб. За умовами акції, учасники переходять на українську і кілька разів на тиждень виконують мовні завдання. Також в програмі – мистецькі заходи та мовні вечірки.
Ідеолог та засновниця проекту Світлана Охович поділилася з depo.ua історією марафону та розповіла про життя україномовних українців у Харкові і “лагідні бігові доріжки”. Читати далі
Все більше російськомовних переходять на українську у соціальних мережах і у повсякденному житті. Безкоштовні курси української мови користуються попитом. Головне – не тиснути, а «українізовувати» інформаційний простір, вважає Родіон Шовкошитний. Він на своїй сторінці у мережі Facebook висвітлює роботу мобільної групи по боротьбі з контрабандою у зоні АТО і нещодавно заявив, що буде усі дописи робити українською.
Сюжет Радіо Свобода про те, як російськомовні українці переходять на українську: Читати далі
Роман Матис: Зараз до нас, активістів, на суперечки приходять представники ЗМІ зі словами “простіше робити російською, це більше читають”. В когось, наприклад, принципова позиція, він виходить тільки українською, і в нього аудиторія менша. Хтось безпринципнний. Але і той, і той успіху досягає не тільки мовним чинником. Багато важливіших складових впливають на рейтинги каналу. Коли закон вимагатиме українську, то стартові позиції будуть у всіх однакові. І далі почнеться конкуренція вже не в мовному питанні, а за якістю продукту.
Що українська мова невигідна – брехня, спростована кінотеатрами, ринком реклами, “Океаном Ельзи” та в різний час адаптованими телесеріалами, які мали шалений успіх. Читати далі
Петро Козьма
Міністерство освіти М’янми (прим.пер. – раніше відомої як Бірма) нарешті відчуло тягу до змін. Без сумніву, це добре, з огляду на той факт, що донедавна воно було однією з найбільш забитих державних структур країни, що боялися власної тіні: на освіту військовий уряд звертав мінімальну увагу, і його якість (особливо на рівні вищих навчальних закладів) значною мірою деградувала. Якщо вже в самому третьорозрядної міністерстві почалося якесь копирсання, це означає, що реформи в країні – всерйоз і надовго.
І якщо ще кілька років тому університети охоронялися краще, ніж військові бази, а сторонні (тим більше – іноземці) не мали туди доступу без спеціальних дозволів, сьогодні хвиля реформування вже докотилася навіть до програми навчання м’янманських дітлахів рівня Grade 1 – це приблизно відповідає підготовчій групі дитячого садку. Ревізія навчального плану відбувається вперше за майже 40 років – останнього разу нормативні документи з цього приводу приймали 1968 року. Читати далі
On February, 22, 2016 The Permanent Mission of Ukraine to the United Nations has held a celebration of the UN International Mother Language Day. Читати далі
Про це не писали у підручниках, але проблема русифікації населення гостро стояла й за півстоліття по приєднанні білоруських земель до Росії. Аби змусити людей говорити «нормальною» мовою, метод батога і пряника був використаний повною мірою: для тих, хто не приймав нову владу, – тюремний замок і Сибір, а для тих, хто змирився з життям під Росією, – російський театр.
Про створення в Мінську російського театру написав історик-архівіст Зміцер Дрозд для видання «Наша Ніва».
У січні 1877 Мінська міська управа зібралася на важливе засідання. А яким ще могло бути засідання, де обговорюють величезну діру в міському бюджеті? Перед управою постало питання: відмовити у фінансуванні Мінській губернській в’язниці або Мінському міському театру. Цей вибір мав свою логіку і походив з події 30-річної давнини. Але про все по черзі … Читати далі
Львівська облрада звернулася до Верховної Ради, депутатів між фракційного об’єднання «Львівщина» щодо врегулювання на законодавчому рівні питання вживання української мови в національному теле- і радіопросторі та скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таке звернення обранці прийняли на сесії 1 березня.
Про це пише zik.ua. Читати далі
Тарас Марусик
Чи гинули б люди за мову, чи вбивали б їх за неї, якщо б мова виникла й існувала лише для того, щоб забезпечити спілкування? Якби було так, то навряд чи кілька бангладеських студентів віддали б свої життя 21 лютого 1952 року. А вони не просто хотіли розмовляти рідною, а не нав’язаною їм тодішньою пакистанською владою мовою урду. Вони прагнули мати свою державу, яка б називалася не Східним Пакистаном, а Банґладеш. І тому цей день там відзначають передусім як день мучеників.
У нашій «валідольній» історії мововбивства теж є приклади такої жертовності. Згадаймо хоча б самоспалення Олекси Гірника в Каневі і Василя Макуха недалеко від Майдану Незалежності. За українську мову й українську ідентичність сто років тому убивали чорносотенці Муравйова в Києві. Нині вони мають своїх послідовників серед опричників Путіна на сході України. Читати далі