Помилка Порошенка і небезпека для російськомовних патріотів України

Опубліковано:

Лариса Масенко

Президент Петро Порошенко і його оточення обрали хибну стратегію підтримки й пропаганди українсько-російської двомовності.

Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно».

Як ніхто інший, Мейс розумів згубну роль масового послаблення національної свідомості серед українців і вважав завдання дерусифікації не менш важливим для майбутнього країни, ніж декомунізація. Читати далі

Олександр Мельник. Оголосити 2016-ий роком повернення Україні української мови

Опубліковано:

Відкритий лист Президентові України Петру Порошенку від Олександра Мельника

Вельмишановний пане Президенте!

Щиро радий Вашому указу 641/2015 “Про проголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні”. Шкода, що таких указів не могло бути в час мого школярства та студентства – тоді видавалися укази про посилене, поглиблене вивчення лише російської мови. Але ні тодішнє, ні теперішнє керівництво чомусь не бачить загроженого стану української мови, не усвідомлює нагальної необхідності допомагати саме їй. Читати далі

Київський редактор звільнився через цензуру в “мовній темі”

Опубліковано:

Редактор сайту eramedia.com.ua Олександр Івахнюк звільнився через мовне питання. Про це він написав на своєї сторінці у Фейсбуці.

Він стверджує, що у київській школі №78 привчають дітей до думки, що українська мова – це щось обов’язкове, але непотрібне. Читати далі

Мова як чинник безпеки і українофобія в Київській школі

Опубліковано:

Приводом для написання цього тексту стало повідомлення у Facebook від батька першокласника у центральній київській школі №78, – Івахнюк Олександр.

Він, зокрема, повідомив, що його україномовна дитина почувається іноземцем у школі з українською мовою навчання… бо усі навколо – і діти, і вчителі – говорять у позаурочний час російською, більше того, коли є вибір: чи піти у планетарій на російськомовну програму (є там чомусь така) чи на україномовну – викладачі, які організовують такі походи завжди зупиняються на російськомовній. В результаті, дитина каже, що було цікаво, але деяких слів вона не зрозуміла, бо програма була іноземною мовою. Але останньою краплею, яка спричинила розпачливий пост у Facebook став сценарій новорічного ранку, який теж виявився частково російськомовним. Причому батькам було сказано, що змінити нічого не можна. Далі – повідомлення повністю в оригіналі: Читати далі

Новостворена Рада з питань національної єдності опікуватиметься українською мовою

Опубліковано:

Консультативно-дорадчий орган при Президентові України буде посилювати функції державної мови.

Одним із основних завдань Ради з питань національної єдності, яку створено вчора Указом Президента №697/2015, є посилення функції державної мови як об’єднавчого і консолідаційного чинника в українському суспільстві, а також засобу зміцнення державної єдності України. Читати далі

Якою мовою розмовляють школярі Вінниччини (дослідження)

Опубліковано:

Який фактор є визначальним під час вибору мови у двомовному українсько-російському середовищі? На це питання шукали відповіді у vlasno.info. Основна гіпотеза, висунута цього разу на початку проведеного опитування: чи впливає урбаністичний (міський) соціум на формування відповідного мовного середовища (за нашим припущенням – російськомовного).

Основну увагу в цьому опитуванні було зосереджено на молоді віком 12-17 років, оскільки саме ці респонденти визначають на сьогодні мовне майбутнє України. Під час анкетування ми з’ясували сферу міжособистісного спілкування підлітків, вплив формальних (неформальних) лідерів, а також походження (з міста чи з периферії) батьків, дідусів-бабусь. Читати далі

Новий закон про держслужбу зобов’язує чиновників використовувати українську мову

Опубліковано:

Верховна Рада України сьогодні ухвалила Закон № 2490 “Про державну службу”, згідно з яким державні службовці зобов’язані використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації. Про це йдеться у статті 8 пункті 5 закону.

Під час розгляду законопроекту у сесійній залі депутат Остап Семерак відкликав правку, подану у співавторстві з іншими депутатами, що передбачала окремий пункт про використання регіональних мов. Читати далі

«Розмовляти українською мовою – один із запобіжників російській агресії» – волонтер Михайлова

Опубліковано:

Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.

3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі

Мови меншин: з якими проблемами стикаються в Литві, Латвії та Білорусі?

Опубліковано:

Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.

На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі

Зараз або ніколи! Першочергові завдання мовного планування

Опубліковано:

Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева

Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.

Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі