Щойно закінчилися парламентські вибори в Канаді, і новий парламент порадував несподіваною новиною. Третьою за чисельністю серед рідних мов новообраних депутатів, після двох офіційних – англійської та французької – виявилася мова панджабі, якою розмовляють на більший частині території Пакистану та у північно-західних регіонах Індії.
Чи становлять панджабомовні реальну більшість серед нових канадців та чи ці цифри відображають впливовість даної громади? Читати далі
МВС відкликало апеляційну скаргу на рішення суду, яким їх зобов’язано дублювати виступи Арсена Авакова на Youtube українською. Судового засідання на День української мови (9 листопада) не буде.
Про це написав на своїй Фейсбук-сторінці активіст Максим Бризіцький. Читати далі
В університеті Грайфсвальда завдяки ґранту МЗС Німеччини буде відроджено кафедру україністики. У ситуацію особисто втрутився міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Університет міста Грайфсвальда, що на північному сході Німеччини – єдина вища школа у Німеччині, де свого часу працювала самостійна кафедра україністики і одна з небегатьох, де можна вивчати і досліджувати українську мову й культуру. Однак україністиці у цьому університеті після кількох десятиліть існування загрожувало закриття. Через чергове за останні роки скорочення фінансування, пов’язане зі скрутним становищем університету, у Грайфсвальді наукові дослідження про Україну невдовзі стали би неможливими. Протягом останніх місяців викладачі, студенти і науковці не лише з Грайфсвальда, а з усієї Німеччини та низки інших країн, домагалися збереження україністики. Під відповідною петицією було зібрано тисячі підписів. Читати далі
У соціальних мережах почали викладати фотографії табелів успішності школярів так званої ДНР. На цих фото видно, що учні окупованих територій вивчають нові предмети, як “Мова народів Донбасу”, “Література народів Донбасу”, а також “Історія Вітчизни”.
Про це стало відомо завдяки анонімним фотографіям, що виклали у групу “Самооборона Донецька” Вконтакті. Цю інформацію підтвердили кореспонденту gazeta.ua викладачі донецьких шкіл № 46, 49 та 52. Читати далі
9 листопада у День української мови та писемності активісти прийдуть до Адміністрації Президента та вимагатимуть від влади невідкладних кроків на підтримку української мови.
Серед вимог, зокрема, запровадити квоти для української мови на ТБ та радіо, запровадити обов’язкове українське озвучення фільмів; забезпечити фінансування (або звільнення від податків) україномовної книжки та кіно; зобов’язати періодичні видання друкувати половину накладу українською; звільняти чиновників, які ігнорують державну мову; скасувати закон Ківалова-Колесніченка. Читати далі
Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі
У другій половині ХVIII, коли поняття державного націоналізму не існувало як такого, а саме слово націоналізм не мало жодної негативної конотації, завдяки працям німецького філософа Йогана Ґ. Гердера були введені поняття культурного та мовного націоналізму. Прояви державного націоналізму почали виникати з наполеонівськими війнами, коли держави, на які насувалась хвиля територіальних претензій Наполеона, розпочинали боротьбу за свою національну ідентичність та державу. Читати далі
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оскаржує рішення суду, яким зобов’язали МВС видати львівському активісту Святославу Літинському український переклад його російськомовного виступу.
Про це Літинський повідомив на своїй Facebook-сторінці. Читати далі
9 листопада до Дня української писемності та мови у Львівській політехніці пройде круглий стіл “Українська мова для іммігрантів та емігрантів: зберегти рідне, набути нове”.
Питання до обговорення:
Президент Польщі Анджей Дуда застосував право вето до закону про національні і етнічні меншини та регіональні мови.
У законі про національні і етнічні меншини та регіональну мову, у польського президента викликали сумніви зміни до параграфу 9 цього закону, повідомили в Канцелярії Анджея Дуди. Згідно із цими поправками, впроваджується використання мови меншини (як допоміжної) під час звернення до повітових органів влади. Читати далі