Ментальна русифікація. Чому професор з Гарварду відчуває загрозу українській культурі? Відповідь у сюжеті Олени Міщенко. Джерело: Espreso.TV
“Я б давала громадянство тільки тим, хто склав іспит на знання мови та історії”
— Почуваюся, ніби в себе вдома 25 років тому. Відродження Литви пожвавилося з вимоги, щоб литовській мові надали статус державної, — 43-річна Дайва Вайшнєне з Литви виступає в залі ділових заходів спорткомплексу “Олімпійський” у Києві.
1 липня тут відбувся Міжнародний форум “Нас об’єднає мова”. Захід наживо транслюється в інтернеті. В залі — дві сотні людей. Є українці, що живуть за кордоном. Також приїхали громадські діячі та чиновники з Білорусі й Литви.
Вайшнєне говорить литовською. Перекладач кілька разів затинається. Гості пропонують перейти на англійську, щоб було простіше перекладати. Читати далі
Фіналісти конкурсу україномовних пісень «Український формат» потраплять у ротацію восьми радіостанцій
Вісім фіналістів конкурсу українських пісень «Український формат», організованого індустріальним об’єднанням «Радіокомітет», потраплять у ротацію восьми радіостанцій груп ТАВР, «Українського медіа холдингу», Business Radio Group та «Люкс»: «Русское радио Украина», «Хіт ФМ», «Наше радіо», «Пятница», «Любимое радио», «Шансон», «Люкс ФМ» і «Радіо 24». Про це стало відомо на презентації проекту, яку відбулася 15 липня в MediaHub.
Конкурс «Український формат» створено з метою популяризації якісної сучасної української музики. Він покликаний надати підтримку молодим виконавцям і віднайти нових зірок вітчизняної естради.
Участь у конкурсі можуть взяти пісні українською мовою, створені впродовж двох останніх років. Керівництво радіостанцій наголосило, що технічні якості запису пісні не є надважливими, головне її ідея. Радіостанції також готові допомогти талановитим виконавцям перезаписати пісню на своєму обладнанні. Читати далі
Оприлюднено резолюцію Міжнародного форуму на підтримку української мови
Організатори Міжнародного форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, який відбувся 1 липня 2015 року, оприлюднили резолюцію Форуму, текст якої подаємо нижче.
Ми, учасники Міжнародного форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, констатуємо:
‒ українська мова зазнавала заборон і репресій упродовж сотень років,
‒ за часів окупації України проводилася політика зросійщення, внаслідок якої українську мову було усунуто з широких сфер суспільного життя,
‒ після відновлення Незалежності, внаслідок залишення при владі старих комуністичних кадрів, питання відродження української мови нехтувалося,
‒ агресивна інформаційно-пропагандистська кампанія, як зовнішня, так і внутрішня, була спрямована на подальше зросійщення держави,
‒ сьогоднішня російська агресія та окупація чистини української території стали можливими внаслідок тотальної русифікації східних областей і Криму через байдужість і боязнь української влади провести дерусифікацію та впровадити українську мову в державне і суспільне життя України.
В умовах, які склалися, українська мова повинна стати об’єднавчим чинником для усіх громадян України. Читати далі
Мовна політика Польщі або чому для поляків мова понад усе…
Після трьох поділів 1772, 1793 і 1795 рр. Річ Посполита перестала існувати як держава, а її території розділили між собою Австрія, Пруссія та Росія. Відновлення Польської держави відбулось більше як за сто років у 1918 р., проте, справжня незалежність розпочалась після переходу від тоталітаризму до демократі, переходу від Польської Народної Республіки до справді незалежної, демократичної Польщі. Впродовж цих двохсот років, як пише професор Адам Павловський, “…за відсутності власної території та суверенних державних інститутів, важливим або й найважливішим визначником національної ідентичності була мова”. Станом на сьогодні, за різними даними, польською мовою розмовляє від 39 до 48 мільйонів осіб. Читати далі
Отар Довженко. Про мову без істерик
Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.
Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.
Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі
Gradual russification continues in Ukraine
The Ukrainian language has strengthened its positions only in certain areas – the results of an analytical review
Despite the Revolution of Dignity and the rise of patriotism in Ukraine, a process of gradual russification continues. These are the results of an analytical overview, “The State of the Ukrainian Language in Ukraine in 2014-2015”, which was published by the NGO movement “Prostir Svobody”. This document, presented in Kyiv on July 8, is based on data from government statistics, sociology and the movement’s own research, conducted by volunteers in all of Ukraine’s regions. Читати далі
Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті
Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.
«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі
Українська мова на Донбасі: рік під окупацією
До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.
Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».
Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.
Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі
Активісти вимагають відкривати кримінальні справи за «український лінгвоцид» у Криму
Українські активісти звертають увагу на відсутність кримінальних справ, пов’язаних зі знищенням української культури та освіти в Криму. Про це заявив на прес-конференції в Києві 8 липня глава кримського центру «Український дім» Андрій Щекун, – повідомляє Крим.Реалії.
Раніше глава громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун заявив, що в Криму зараз фактично заборонено навчання українською мовою, зокрема, такої можливість позбавлені старшокласники. Він назвав це явище «лінгвоцидом». Читати далі