Тарас Марусик. Чиїми “молитвами” закон Колесніченка-Ківалова живе й перемагає

Опубліковано:

Скандальний “мовний” закон Колісниченка-Ківалова був серед перших, скасованих Верховною Радою після Революції гідності – уже 23 лютого 2014. Однак він діє й досі.

Тодішній голова Верховної Ради та в.о. Президента України Олександр Турчинов просто взяв і не підписав ухвалений парламентом закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”.

7 липня 2014 депутати звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати-таки закон Колісниченка-Ківалова. Термін для ухвалення рішення сплив у січні 2015, однак вердикту з питання, яке було серед пріоритетних, немає й досі.

Аналіз подій 2010-12 років засвідчує, що за “злочинного режиму” витримати цілеспрямований тиск державної машини на мовному фронті вдалося винятково “вулицею” та майже “підпільними” діями окремих активістів “у тилу ворога”. Ситуація після Революції гідності змінилася. Зник тиск “вулиці” – чого тиснути на владу, яка ніби вже проукраїнська? Однак її дії свідчать: у мовному питанні нова державна машина рухається тією самою дорогою, що накатали “папєрєдніки”. Читати далі

Східняки і українізація

Опубліковано:

Одне із важливих постреволюційних питань – класичне “Геть від Москви”. В тому числі й у мовнокультурному просторі. Особливо гостро, актуально це питання стоїть зараз на зросійщених територіях півдня і сходу України. І от що цікаво. Поки одні сидять і чекають, щоб їм сюди завезли українську мову – інші беруть і роблять це самі, переходячи на українську мову, створюючи україномовний простір як мінімум навколо себе.

З трьома такими “східняками”, які вирішили українізуватися, я й поговорив. Три різних міста, три різних людини, три різних стадії українізації. Але одна мета. Читати далі

Сергій Оснач. Мовна складова гібридної війни

Опубліковано:

Як не крути, а нинішня російсько-українська війна розпочалася саме через мову. Це незаперечний факт. Саме мовний фактор Росія використала як головний привід до агресії ― пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.

Можна скільки завгодно заперечувати це й доводити, що Росія могла б вигадати будь-який інший привід, щоб анексувати Крим та розпочати війну на Донбасі, або й узагалі зробити це без приводу, але вона використала саме цей привід. Отже, він був для Росії найбільш зручним та ефективним.

З початком російської збройної агресії та окупації українських територій стало очевидно, що сусідня Росія — це ворог України, а не дружня країна-партнер, як багато хто вважав раніше. Цей ворог не з’явився раптом нізвідки, а роками системно працював проти України: ставив на ключові посади в Україні своїх агентів впливу, підривав українську економіку, розвалював військо, підпорядковував собі український бізнес та інформаційні канали, сіяв серед українців розбрат. Особливих зусиль Росія доклала до інспірації в Україні «мовного конфлікту», яким дуже ефективно скористалася. Читати далі

Українську мову будуть популяризувати на державному рівні – Указ Президента

Опубліковано:

На телебаченні, радіо та у друкованій пресі мають з’явитися рубрики із популяризації української історії, мови та культури, досвіду роботи з національно-патріотичного виховання. Це повинні забезпечити Міністерство інформаційної політики України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України разом із Українським інститутом національної пам’яті.

Про це йдеться в Указі Президента №334/2015 “Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді”. Читати далі

Юрій Шевчук про двомовність українців

Опубліковано:

Юрій Шевчук (Колумбійський університет, Нью-Йорк) в програмі ТБ “Київ” “Ранок по київськи” розповідає про витоки двомовності українців та які це матиме наслідки, а також про мовну політику в Україні.

Роман Матис про те, чи на часі мовна проблема в Україні

Опубліковано:

Роман Матис, засновник ініціативи “И так поймут”, яка бореться за права україномовних, пробує відповісти на питання “Чи на часі мовна проблема в Україні?” для круглого столу “Сучасна мовна політика України:теорія і практика”.

Випускники мають володіти державною мовою і знати англійську – Квіт

Опубліковано:

Як мінімум випускник повинен володіти державною мовою та знати англійську, переконаний міністр науки і освіти Сергій Квіт. Окрім того, він прокоментував ситуацію з російською. Про це пише Новое Время.

Міністр зазначає, що в Естонії на момент вступу до університету абітурієнти повинні володіти англійською мовою як робочою. За його словами, цього літа влада має намір почати втілювати загальнонаціональний волонтерський проект “Літні мовні табори”. Читати далі

Частка україномовного контенту на телебаченні зменшилась до 28 %

Опубліковано:

На українському телебаченні україномовний контент становить 28 %, що навіть менше, ніж минулого року – тоді було 29 %, та панує двомовність.

Про це свідчать дані моніторингу ефіру десяти українських телеканалів, який провели Громадянський рух «Відсіч» у рамках кампанії «Бойкот російського кіно». Моніторинг проводився 6 червня з 7 години ранку до півночі на телеканалах «Україна», «Інтер», НТН, ICTV, 1+1, 2+2, СТБ, «Новий», ТЕТ, К1.

І це попри часткову заборону російського контенту, яка мала б спонукати телеканали збільшити частку українського мовлення. Таким чином, на українське мовлення припадає менше третини телеефіру. Читати далі

Частка української мови на книжковому ринку України

Опубліковано:

Хотів би поділитися з вами невеликим дослідженням, яке я зробив власноруч, про стан української мови на книжковому ринку України на прикладі однієї книгарні.

Дані за минулий рік свідчать про домінування української мови у книговидавництві, але, коли ми дивимося на полиці в книгарнях, ситуація виявляється зовсім іншою.
У зв’язку з відсутністю офіційних даних, я вирішив підрахувати частку україномовної літератури у книжковому ринку України. Для прикладу я взяв популярну і доволі типову інтернет-книгарню «Yakaboo.ua», в каталозі якої є можливість відфільтрувати книги за мовою та наявність книг у продажу.

Результати моїх підрахунків не претендують на стовідсоткову достовірність, але на основі них можна скласти уявлення про загальні мовні пропорції на ринку книги.

Інтерактивні версії:

Розподіл книг за мовою в українській книгарні

Кількість видань наявних у продажу

Мовний розподіл видань за розділами

І ще невеличкий бонус: україномовні ігри на Steam

Розподіл книг за мовою в українській книгарні

Кількість видань, наявних у продажу

Мовний розподіл видань за розділами

 

 

Україномовні ігри наSteam

 

На окупованих територіях Донеччини україномовні вказівники замінюють російськими

Опубліковано:

Як повідомляє інтернет-видання терористів, “активісти громадської організації “Молода Республіка”” у суботу, 6 червня, почали заміну табличок з українськими назвами міст, вулиць на окупованій території Донеччини на аналогічні їм російські. Читати далі