Останнім часом стало дуже модно говорити про створення «української політичної нації». Навіщо в моноетнічній країні, де титульний етнос становить майже 78%, створювати якусь іще політичну націю, і ЩО творці «української політичної нації» розуміють під цим терміном – велике питання. Читати далі
Порошенко готовий винести питання другої державної мови на референдум
Президент України висловив впевненість, що навіть у разі проведення всеукраїнського референдуму український народ ніколи не підтримає питання про введення другої державної мови і федералізацію України. Як передає УНІАН, це він сказав сьогодні під час зустрічі зі студентами Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка
Петро Порошенко зазначив, що за соціологічними опитуваннями, 89% українців вважають, що єдиною державною мовою має бути українська, наголосивши: “Я сказав, друзі, я не боюся. Я готовий в будь-який час винести ці питання на референдум, і український народ прихильникам другої державної мови і прихильникам федералізації, скаже своє рішуче ні”. Читати далі
Чи сприяє розширення ЄС «європейськості» української мови?
Події в Україні пробудили інтерес до української мови в Західній Європі і Північній Америці – лінгвіст Даниленко. Про це повідомляє Радіо Свобода.
«Треба бути демократичним і багато чого дозволяти, але з іншого боку треба підтримувати українську мову. Без сумніву, без підтримки, на жаль, нічого не вийде після тих жахливих умов, в яких століттями існувала українська мова. Підтримка обов’язково має бути, бо самопливом українську мову не захистити. На жаль, мусимо ще пройти період коли мова мусить мати державну підтримку», – каже професор лінгвіст Андрій Даниленко.
У світі нараховують 315 мільйонів людей, які спілкуються слов’янськими мовами і цими мовами говорять в багатьох країнах Європи, а їхні носії є на всіх континентах. Як історія впливає на розвиток мови і чи не є ми свідками нині процесів, які мають неабиякий вплив на розвиток слов’янських мов? Про це з лекцією в Карловому університеті у Празі виступив професор університету в Нью-Йорку Андрій Даниленко. Читати далі
Громадська палата Криму виступила проти вивчення української та кримськотатарської мови в школах
Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.
Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.
«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі
У Киргизстані пропонують відібрати в російської мови статус офіційної
У Киргизстані пропонують ініціювати поправки до Конституції, які передбачають усунути з Основного закону країни норму про офіційну мову. Про це сьогодні повідомив голова Національної комісії з державної мови Егемберді Ерматов, передає Tengrinews.kz.
Голова Нацкомісії поскаржився, що міністерства та державні установи Киргизстану свідомо не переходять на діловодство киргизькою мовою, посилаючись на Конституцію, де дозволено використання російської мови. Читати далі
Мова та політтехнології
У зв’язку з почастішанням останнім часом мовних срачів та нападок на злощасних «вишиватників», можна з великою долею вірогідності припустити, що доповідь Примакова не лишилася без уваги і Москва буде робити ставку переважно на внутрішню дестабілізацію та дезінтеграцію українського суспільства. Про те, що Кремль активно розігрує мовну карту , не казав тільки лінивий. І це абсолютна правда. Технології провокування конфліктів на мовно-культурному ґрунті давно відшліфовані й працюють ще з початку 90-х років минулого століття (і БУДУТЬ працювати, поки в Україні існуватиме білінгвізм). Читати далі
Херсонці розповіли, чи потрібні їхньому місту російські школи
Журналісти видання “Херсонские вести” провели опитування на вулицях Херсона про те, чи потрібні місту російські школи.
Законодавство визначає мову. Чи навпаки?
Сучасна політика будь-якої держави, в тому числі й України, спирається перш за все на правові механізми, за допомогою яких можна не лише окреслити рамки суспільного життя, а й певною мірою «підштовхнути» та надати правильний вектор його розвитку. Однак чи відповідає мовна політика держави в частині правового регулювання державотворчим цілям?
Правове закріплення порядку використання мов України тягнеться ще з 1989 р., коли був прийнятий Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР». Як це не парадоксально звучить, однак цей закон із певними змінами діяв аж до прийняття в 2012 р. сумнозвісного Закону «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон), основою для якого стала Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Однак більш глибокий погляд на суть та призначення цієї Хартії дозволяє стверджувати, що українським законодавцем була використана хибна позиція щодо необхідності як її ратифікації, так і прийняття в подальшому на її основі Закону. Читати далі
Українська мова залишиться в університетах – Міносвіти
Міносвіти рекомендує вищим навчальним закладам при розробці навчальних планів, робочих навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік забезпечити викладання української мови, історії та філософії. Про це пише “Українська правда. Життя”.
Ці предмети формують компетентності з історії та культури України, філософії, української мови, зазначається в листі МОН від 11 березня цього року.
Загальний обсяг для вивчення цих дисциплін – не менше 12 кредитів ЄКТС, якщо відповідні дисципліни не є профільними. Вищі навчальні заклади мають право самостійно визначати форми і методи викладання цих предметів. Читати далі
Пиши українською. Як змусити виробників маркувати товари
Відсутність панелі українською мовою на побутовій техніці, дублювання інформації у паспорті громадянина України російською мовою – речі, які більшість українців сприймають за звичні.
33-річний викладач Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Літинський каже: це суперечить українському законодавству. Про те, як кожен громадянин може відстоювати свої права, він розповів в інтерв’ю Tvoemisto.tv.
Про боротьбу за права споживачів: як все починалося
У 2012 році я купував собі пральну машину і не міг ніяк знайти техніку з панеллю українською мовою. Я замовив пралку через мережу Інтернет, однак коли отримав її, то побачив, що вона із написами іноземною мовою на панелі керування. Однак це суперечить закону. Читати далі