10 лютого українську льотчицю, нардепа Надію Савченко доправили до Басманного суду Москви, щоби продовжити її арешт до 13 травня. Під час суду Надія Савченко відповідала лише українською. Відтак її слова передавав перекладач. На вході до зали суду Надія вигукнула: “Слава Україні!”. Про це написав журналіст Рафаель Сааков, повідомляє ТВі.
Окрім того, у Твітері пишуть, що Надію Савченко ображали, що вона розмовляє на “чурбанском языке”. Читати далі
Є речі, які, здавалося б, відбуваються самі собою. Є стани, зміни в яких, помітні лише з плином поколінь. І є наслідки бездіяльності, які спокутуватимуть наші нащадки.
В сучасному світі більшість держав побудовані за національним принципом, тобто вони виникають та діють в межах компактного та домінуючого проживання одного самосвідомого етносу, нації. Класичними характеристиками останньої, тобто ознаками, що, по-перше, об’єднують людей в межах спільноти, а по-друге, відрізняють цю спільноту від інших є спільність:
На території незаконно окупованої АР Крим утискаються права не лише кримськотатарського народу, але й українців. Про це заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, повідомляє Українська правда.
“Сьогодні в Криму фактично не залишилось україномовних друкованих ЗМІ, офіційних версій регіональних та комунальних ЗМІ українською мовою. На кримському телебаченні залишили єдину українську програму з чотирьох, що існували раніше. Відбувається блокування україномовних інтернет-сайтів для жителів Криму”, – зазначила Лутковська. Читати далі
На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?
Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?
Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі
ПриватБанк розпочав співпрацю з активістами, щоб виправити недоліки в україномовній версії сайту та інтернет-систем банку.
У соціальній мережі Фейсбук з’явилася група “Українська мова в ПриватБанку“, у якій активісти вказують на недоліки в україномовному інтерфейсі сайту ПриватБанку та системи Приват24. Будь-хто може оприлюднити на сторінці скріншот з описом проблеми в електронній системі ПриватБанку. Читати далі
Депутат Держдуми Російської Федерації, член Президіуму Генеральної ради партії “Єдіная Расія” Іріна Яровая обурилася з приводу того, що, згідно з російськими освітніми стандартами, на вивчення російської мови в школах виділено менше годин (866), ніж на вивчення іноземних (939).
“Міністерство освіти хоче включити до ЕГЭ (російський аналог українського ЗНО – прим. language-policy.info) обов’язковий іспит з іноземної мови, а до шкільної програми – другу обов’язкову іноземну мову. Виходить, що наша система освіти заточена під вивчення іноземної мови. І як ми хочемо в таких умовах зберегти наші традиції?” – заявила Яровая в ході засідання “Патріотичної платформи” найпопулярнішої російської партії “Єдіная Расія”. Читати далі
Сьогодні у соціальній мережі Твітер триває флешмоб #УкраїнськоюТридцятого.
Користувачі таким чином закликають спілкуватися українською мовою у сервісі мікроблогів.
Публікуючи цитати українських письменників, правила правопису та вірші про українську мову, користувачі використовують хештеги #УкраїнськоюТридцятого та #UkrTwiDay. Читати далі
На тимчасово окупованих територіях, у районах, тимчасово підконтрольних проросійським бойовикам, крім терору, націленого на все місцеве населення, крім порушення прав і свобод всіх громадян – здійснюється ще й окремий етноцид україномовного населення, – заявив президент Петро Порошенко, виступаючи після участі в заходах із нагоди вшанування 70-ї річниці визволення нацистського концтабору «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі в Польщі.
«Там небезпечно говорити українською. Нашу мову, як й історію України, виключають із шкільних програм», – сказав він. Читати далі
Намір міністра освіти Білорусі повернути вивчення історії та географії білоруською мовою викликав нервову реакцію в Росії. Деякі російські ЗМІ та аналітики назвали це “ставкою на радикальний націоналізм”. Про це пише “Белорусский партизан”.
21 січня новий міністр освіти Білорусі Михайло Журавков заявив: “Вивчати географію та історію Білорусі треба білоруською мовою. Я вважаю, що поступово самі діти прийдуть до того, що захочуть вивчати половину або більшу частину предметів загальноосвітньої школи білоруською мовою”.
Мова йде не про всі курси історії та географії, а тільки про історію і географію Білорусі. До 2000-х їх вивчали білоруською, але потім перевели процес на російську мову. Читати далі
Дії влади Латвії “підтверджують загальну лінію влади з дискримінації нетитульного, насамперед російськомовного, населення”. Про це заявив офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич, коментуючи звернення Центру державної мови Латвії до жителів країни розмовляти на робочих місцях тільки латвійською мовою. Про це повідомила Українська правда.
“Хоча, судячи з коментарів з Риги, мова йде не про жорстку установку, а лише про “рекомендації”, проте їх спрямованість гранично очевидна. Вони підтверджують загальну лінію влади з дискримінації нетитульного, насамперед російськомовного, населення”, – заявив Лукашевич. Читати далі