Україна очолила ГУАМ і скасувала там російську мову як робочу

Опубліковано:

Україна прийняла головування в об’єднанні ГУАМ. Про це на своєму Твіттері написав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За словами міністра, першою справою він запропонував вести засідання англійською, а не російською мовою, що зустріло загальну підтримку.

“Перебираю головування в ГУАМ. Треба наповнити її новим змістом. Для початку я запропонував засідання вести англійською, а не російською. Всі підтримали”, – повідомив він. Читати далі

Міністри-іноземці висловили бажання вивчити українську мову

Опубліковано:

Новопризначені міністри, котрі напередодні отримали громадянство України, висловили бажання вивчити українську мову, передає ТВі. Про це заявив під час відкриття першого засідання нового уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

“Ще раз хотів би привітати нових міністрів, тих міністрів, які отримали українське громадянство і працюватимуть на Україну. І дуже дякую за вашу позицію щодо вашого бажання отримати не лише українське громадянство, а й вивчити українську мову”, – сказав Яценюк.

Нагадаємо, що Верховна Рада у вівторок затвердила склад нового уряду, до якого увійшли іноземці: міністром охорони здоров’я призначено Олександра Квіташвілі (Грузія), міністром економічного розвитку і торгівлі став Айварас Абрамавичус (Литва), міністром фінансів – Наталя Яресько (США). Усім трьом у вівторок, напередодні призначення, президент Петро Порошенко надав громадянство України.

Нагадаємо, згідно Закону України “Про засади державної мовної політики” (ст. 11, ч. 3), посадові та службові особи зобов’язані володіти державною мовою.

Новим міністром культури України став В’ячеслав Кириленко

Опубліковано:

Сьогодні Верховна Рада України затвердила новий склад Кабінету Міністрів.

Віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань – міністром культури став В’ячеслав Кириленко.

Як відомо, народний депутат В’ячеслав Кириленко 23 лютого 2014 року вніс до порядку денного засідання Верховної Ради законопроект “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”“, за який проголосувало 232 депутати. Втім, тодішній Голова Верховної Ради Олександр Турчинов так і не підписав проголосований закон. Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі

Президент України пообіцяв забезпечити позитивну дискримінацію української мови

Опубліковано:

Під час виступу на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання Петро Порошенко заявив, що “українська мова як єдина державна є надзвичайно важливим консолідуючим чинником суспільства і держави”.

Водночас, президент наголосив, що впровадження в Україні децентралізації дасть “вражаючі можливості враховувати місцеву специфіку, зокрема у питаннях віри, мови, релігії тощо”.

“До всіх цих проявів ми повинні ставитися із повагою. Це стосується і питання мови”, – заявив президент.

Тим не мнеше, Порошенко пообіцяв надати українській мові підтримку як єдиній державній.

Це не знімає із порядку денного питання підтримки української мови і тих заходів, які в європейській політичній культурі називаються позитивною дискримінацією. Це форма підтримки тих, хто тривалий історичний час піддався переслідуванням і утискам“, – заявив він.

Львів’янин отримає паспорт без сторінки російською мовою

Опубліковано:

Львівський адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким викладач Львівського університету імені Франка Святослав Літинський має отримати новий паспорт громадянина України, але без другої сторінки, що дублюється російською мовою.

Святослав Літинський через суд домагався, щоб міграційна служба видала йому внутрішній паспорт лише українською мовою.

У чоловіка пошкоджено паспорт громадянина України, а Франківський районний відділ державної міграційної служби у Львові відмовився йому видавати новий документ без другої сторінки, що перекладена російською мовою. Львів’янин назвав це порушенням чинного законодавства і звернувся з позовом до суду, який задовольнив його заяву, зобов’язавши районний відділ міграційної служби видати чоловікові паспорт тільки українською мовою. Читати далі

Президент Литви розуміє українську і агітує Україну шукати англомовних міністрів

Опубліковано:

Президент Литовської республіки Даля Грибаускайте, яка перебуває з візитом в Києві, продемонструвала журналістам знання української та не користувалася послугами перекладача. Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

Свій виступ на прес-конференції вона розпочала українською. “Дорогі українці, ви не одинокі, Литва з вами”, – сказала Даля Грибаускайте. На запитання вона відповідала англійською.

Під час прес-конференції вона просила журналістів ставити запитання будь-якою мовою, включаючи українську, і відповідала на них, принципово не користуючись допомогою перекладача. Читати далі

Розрубати мовний вузол. Скільки російськомовних українців готові наполягати на російськомовності своїх дітей і внуків?

Опубліковано:

Андрій Дрозда

Сучасна ситуація в Україні є прикладом того, як війна мови і культури стає передумовою і офіційною підставою для справжньої військової кампанії.

Багатьом здалося, що багаторічний мовний конфлікт в Україні нарешті втратив актуальність, оскільки в суспільства з’явилися значно важливіші проблеми: війна, біженці чи знецінення грошей. Виявилось однак, що однієї заяви з табору націоналістичної партії достатньо для того, щоб тема мовного протистояння, незважаючи на нинішні екстремальні умови, розгорілася з новою силою. Можливо, це лише спалахи реакцій окремих людей, та правдоподібно, що маємо справу із симптомом задавненої хвороби, яка обов’язково проявиться в майбутньому з новою силою. Читати далі

Російськомовні Українські Націоналісти стали партією. Хто вони?

Опубліковано:

У Києві відбувся установчий з’їзд партії РУН – Російськомовні українські націоналісти. Почавшись зі спільноти в соцмережі, рух розрісся до всеукраїнської громадської організації, а тепер керівники вирішили зробити його партією. На з’їзд у типовому актовому залі, крім учасників громадської організації РУН, прийшли і просто її симпатики, а також запрошені гості.

Про що говорили на зібранні? Читати далі

На дорогах анексованого Криму почали зносити україномовні вказівники

Опубліковано:

В анексованому Криму розпочалася заміна дорожніх вказівників. Стартували з феодосійської траси, де вказівник українською мовою «Трудове – Урожайне» замінили на російськомовну версію «Трудовое – Урожайное».

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє журналіст Шевкет Наматуллаєв.

«На захід з’їхалися республіканські та місцеві чиновники – першу лопату бетону під встановлений знак кинув спікер кримського парламенту Володимир Константинов. За його словами, на півострові замінять понад чотири тисячі дорожніх вказівників. Пообіцяв – вказівники кримськотатарською з’являться лише в місцях компактного проживання кримських татар», – написав він. Читати далі