Пан Шевчук часто буває в Україні і констатує погіршення у ставленні до державної мови не тільки на рівні чиновників, а і, як не парадоксально, на побутовому рівні.
В інтерв’ю «Главкому» Шевчук розповів, чому нова влада після повалення режиму Януковича не поспішає розвивати українську мову, де у Києві найбільше притіняють українську, чому гасло «Єдина країна – Единая страна» роз’єднує наших співгромадян. Читати далі
У Дніпродзержинську декілька батьків учнів 6-А класу середньої загальноосвітньої школи №40 звинуватили вчителя фізкультури Аллу Анатоліївну Помазанову в … “надмірному патріотизмі”, якому, на їхню думку, не місце в російськомовній школі. Про це пише Цензор.НЕТ.
На вчительку було направлено в Управління освіти і науки Дніпродзержинської міськради кілька скарг, авторами яких була пані Медведєва – юристка ДДТУ та ще кілька батьків, яких вона “підбила”, – розповідають обурені батьки.
“Їм не подобається, що вчителька говорить з учнями українською мовою, співає з ними державний гімн на уроках, використовує українську музику під час занять і одягається в одяг з українською символікою. Питається, в якій ми країні живемо? Як можна взагалі вживати термін “пропаганда української мови”?”, – кажуть батьки та вчителі. Читати далі
Зробив ще одне дослідження на тему стану української мови. Цього разу проаналізував мову пісень на ТОП-10 українських радіостанціях.
Я проаналізував плейлисти десятки топових радіостанцій за будній день з 9:00 до 21:00. І отримав дані які свідчать що, в середньому за день, ви можете почути 7 українських пісень, 58 російських та 84 іншомовних. Українські пісні займають всього 4,81% радіо ефіру. На сімох радіостанціях з десяти домінують іншомовні пісні. Російські пісні домінують на трьох станціях (Радіо Шансон, Русскоє радіо, Наше радіо). Найбільше україномовних пісень можна почути на «Наше радіо», найменше на «Кісс ФМ». Читати далі
Обговорюючи створення російськомовного громадського каналу у Латвії, керівник відділу по політиці ЗМІ Міністерства культури Роберт Путніс в прямому ефірі радіо Baltkom заявив: “Латвійське суспільство боїться підтримки статусу російської мови в суспільстві, яке буде забезпечено через цей канал. Вони бояться того, що це встановить двомовність в країні”. Про це пише Nasha.lv.
Як відомо, ще в березні Національна рада з електронних ЗМІ ухвалила рішення про створення третього каналу Латвійського телебачення, а згодом керівництво Латвійського телебачення і Естонського суспільного ЗМІ ERR підписали протокол про наміри, згідно з яким, у разі позитивного рішення латвійського уряду, сторони могли б об’єднати інтелектуальні та матеріальні ресурси для створення російськомовного телеканалу.
Згідно з повідомленнями у ЗМІ, схоже, російськомовного телеканалу, який мав би боротись з російською пропагандою, не створять. Читати далі
Українцям і досі проблематично спілкуватися із навколишнім світом без посередництва російської мови, переконаний викладач Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. Він вважає, що колонізаторська політика Росії в Україні продовжується на мовному рівні. В інтерв’ю Радіо Свобода філолог розповів, що таке лінгвошизофренія, і чому гасло «Єдина країна. Единая страна» – це спосіб не об’єднання, а русифікації.
– Мовна шизофренія або лінгвошизофренія – це явище, яке існує, певно, лише в Україні, це послідовна культурна політика, яка передбачає змішання української і російської мови. Це руйнує українську мову на усіх її рівнях. Адже люди, за законами психіки, репродукують ту мову, яку чують навколо себе. Почути незасмічену українську зараз складно. Людина починає говорити на рівні дуже примітивних смислів, які нездатні осягнути усього складного комплексу навколишнього світу. Відбувається те, чого завжди прагнула політика російського імперіалізму – зруйнувати українську мову зсередини, розхитати, уподібнити до російської так, щоб самі українці «добровільно» від неї відмовлялися. Читати далі
Від вибору мови залежить сприйняття ситуаціїї в країні, — стверджує активіст громадянського руху «Відсіч», медіаексперт Сергій Оснач. Він опублікував результати соціологічних опитувань, які свідчать про це.
Інтерв’ю можна слухати на Громадському радіо.
Василь Шандро: Ви опубліквали дослідження, де ви стверджуєте, що проблема української мови в Україні за останній рік стала ще сильнішою, ніж була досі.
Сергій Оснач: По-перше, я хочу розпочати з того, що моє дослідження нітрохи не покликано якимось чином принизити російськомовних українців. І ми всі знаємо, що чимало російськомовних українців воює на сході і чимало займається волонтерською діяльністю, тому просто хочу цей момент окремо зазначити, щоб поставити тут крапку. Ми говоритимемо про статистику. І статистичні дані, нажаль, свідчать, що дуже сильно вплив російської пропаганди залежить від мови громадян. І так саме дуже сильно ставлення громадян залежить від їхньої мови. Ставлення до незалежності України, наприклад. Читати далі
Найбільше шансів перемогти і остаточно витіснити конкуруючу мову має та, якою найчастіше послуговуються мас-медіа. З огляду на те, що вони в Україні більш як на 75 % російськомовні, саме українська мова зараз під загрозою, – вважає соціолінгвіст Лариса Масенко.
Ідея рівних прав для двох мов як ніколи набула сильних позицій і це зараз прийнято вважати позитивом, але будь-який соціолінгвіст вам скаже, що отака тотальна двомовність не є гармонізуючим і об’єднуючим фактором для суспільства, а навпаки загрожує або повним зникненням однієї з мов або остаточним розколом країни. Читати далі
18 червня громадські активісти пікетували Конституційний Суд України, який зволікає з початком розгляду справи щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Ківалова-Колесніченка).
Як зазначають пікетувальники, не розглядаючи справу, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, голова КСУ Юрій Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».
26 громадських організацій уже надіслали відповідне звернення до голови КСУ Юрія Бауліна і вимагають невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.
«На жаль, зараз ми не відчуваємо підтримки розвитку української мови з боку держави, зокрема і через те, що досі не скасований сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка, який дискримінує права україномовних, – вважає активіст Громадського сектору Євромайдану Олег Слабоспицький. – Також у цьому винен Конституційний Суд, який затягує розгляд справи щодо неконституційності «мовного» закону». Читати далі
18 червня 2015 року з 9.30 до 10.00 громадські активісти пікетуватимуть Конституційний Суд України з приводу зволікання з початком розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Колесніченка-Ківалова).
Не включаючи питання про розгляд цієї справи, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, до порядку денного пленарного засідання КСУ, його голова Ю. Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».
Низка громадських організацій, які надіслали відповідне звернення до голови КСУ Ю. Бауліна, вимагатимуть невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.
Місце пікету – м. Київ, вул. Жилянська, 14.
Про те, чи зможе українська мова об’єднати суспільство та як її відродити після десятків років русифікації, будуть говорити активісти, урядовці, науковці, журналісти під час Міжнародного Форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”.
Середа, 1 липня 2015, 10.00 (реєстрація з 8.00 ранку до 10.00)
Київ, вул. Велика Васильківська, 55 (станція метро “Олімпійська”)
Хол чемпіонів бізнес-центру НСК “Олімпійський”
Зареєструватись для участі у Форумі: АНКЕТА для реєстрації.
Як наголошують організатори, мета Форуму “голосно заявити усьому українському суспільству, що настав час повністю відновити і відродити українську мову, навколо якої повинні об’єднатись усі громадяни України у цей складний для нашої держави час”.
Серед учасників заходу – дисидент Левко Лук’яненко, Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, політик і громадський діяч Олесь Доній, голова Товариства білоруської мови ім. Франциска Скорини Олег Трусов, голова Державної комісії з питань литовської мови Дайва Вайскєне та ін. Список учасників уточнюється. Читати далі