Новини

Як мотивувати громадян України вивчати мову?

Опубліковано:

Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі

Новини

В Україні відкриють недільні школи для вивчення кримськотатарської мови

Опубліковано:

Кримські татари, які залишили Крим після анексії, зможуть вивчати рідну мову в недільних школах на материковій Україні.

Про це кореспонденту Крим.Реалії сказав голова державної служби у справах АРК і Севастополя при Кабінеті міністрів України Аслан Омер Киримли.

«Ми ведемо переговори з культурними центрами, зокрема у Львові, щоб там організувати вивчення кримськотатарської мови. Поки у форматі школи вихідного дня, недільної школи. Поки так, на жаль», – сказав Киримли.

Серед міст, де планується організувати вивчення кримськотатарської мови, він назвав Київ і Вінницю. Читати далі

Думка

У 1919 році існувало близько 200 заборон української мови – історик

Опубліковано:

Якою була мовна політика більшовиків в Україні до Другої світової війни? Що було причиною «українізації» у 20-х роках? Чому українську мову почали виштовхувати на другий план? На ці запитання Громадському радіо відповідає Геннадій Єфіменко — історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Василь Шандро: Чи вважаєте ви, що мова в Україні стала тим подразником, за яким суспільство розділяється зараз?

Геннадій Єфіменко: Це питання риторичне. Ми бачимо скільки зараз російськомовних патріотів. За мовною ознакою розколоти не вдалося. А після більшовистського захоплення України, комуністи побоювалися, що через українську мову, бажання її захистити, станеться розкол — розкол українців і більшовиків. 1919-го року, коли більшовики захопили владу, вони українську мову вважали контрреволюційною. Коли до Василя Боженка звернулися з проханням поставити Енеїду, то він відповів; «Виставу дозволяю, але забороняю ставити контрреволюційною мовою». (Українською) Сам Скрипник (нарком освіти УРСР) підрахував, що в 1919 році існувало більше 200 різних заборон української мови. Читати далі

Блоги

Чому українці більше говорять українською мовою

Опубліковано:

foreign-policy-1

Стаття політичного аналітика Євгена Воробйова в американському виданні Foreign Policy розповідає про зміни у використанні української мови в нашій країні на тлі збройної російської агресії 2014-2015 років.

Оригінал статті: Why Ukrainians Are Speaking More Ukrainian. Подаємо її переказ українською мовою близько до тексту оригінала. Єдине зауваження: під час читання може виникнути враження, що автор описує свої мрію про Україну, а не чинний стан речей.

Читати далі

Новини

Українців і українську мову в Криму не утискають – “влада” Криму

Опубліковано:

«Віце-прем’єр» окупаційного «уряду» Криму Дмитро Полонський заявив, що інформація про утиск прав етнічних українців на території півострова не відповідає дійсності. Про це він сказав у коментарі сайту Радіо Свобода «Крим. Реалії».

«Коли говорять, що чиїсь права у Криму утискаються, люди лукавлять або просто брешуть. На сьогоднішній день я не бачу в Криму жодної проблемидля будь-якої національності чи народу. І влада Російської Федерації, і Республіки Крим роблять все для того, щоб всі нації мали право користуватися своєю мовою і своїми правами», – сказав Полонський.

На думку «віце-прем’єра», дотримання прав кримських українців демонструє також те, що українська мова, поряд із російською та кримськотатарською, визнана державною. Читати далі

Думка

Ірина Магрицька. Російська мова – панацея для Донбасу?

Опубліковано:

Зараз в Україні популярна думка про те, що неважливо, якою мовою розмовляють наші патріоти. Головне – що вони патріоти. Певна, що таке в принципі неможливо почути в жодній європейській країні, за винятком хіба що конфедеративної Швейцарії. До речі, таке неможливо почути також у федеративній Росії, де всі її патріоти асоціюються саме з російською мовою.

Те ж, що відбувається в Україні – ніщо інше, як намагання видати винятки з правила за саме правило.

Так, у нас є російськомовні українські патріоти, але вони складають жалюгідну меншість серед наших російськомовних громадян. І безумовну меншість порівняно з українськомовними патріотами. А от серед тих сепаратистів, що воюють проти української державності на Донбасі, українськомовних взагалі нема. Жодного! І це, як розумієте, зовсім не випадковість. Мова таки має визначальний вплив на формування громадянського світогляду людини. Читати далі

Новини

1 липня у Києві відбудеться Форум на підтримку української мови (програма)

Опубліковано:

Про те, чи зможе українська мова об’єднати суспільство та як її відродити після років русифікації, будуть говорити активісти, урядовці, науковці, журналісти під час  Міжнародного Форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”.

Середа, 1 липня 2015, 10.00 (реєстрація з 8.00 ранку до 10.00)
Київ, вул. Велика Васильківська, 55 (станція метро “Олімпійська”)
Хол чемпіонів бізнес-центру НСК “Олімпійський”
Зареєструватись для участі у Форумі: АНКЕТА для реєстрації.

Як наголошують організатори, мета Форуму “голосно заявити усьому українському суспільству, що настав час повністю відновити і відродити українську мову, навколо якої повинні об’єднатись усі громадяни України у цей складний для нашої держави час”. Читати далі

Думка

Киянин Олександр Тодорчук — про те, як це, російськомовному перейти на українську

Опубліковано:

Півтора року тому спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Олександр Тодорчук вирішив перейти з російської мови, якою спілкується вся його родина та друзі, на українську. Олександр розповів DreamKyiv, чи складно це було зробити і в яких випадках він все ж таки переходить на російську.

Про поштовх

Перейти на українську я вирішив у грудні 2013 року. Мені складно сказати, що саме стало останнім поштовхом. Події в країні, очікування на появу своєї першої дитини… Все наклалось одне на інше, і я почав інакше дивитися на світ.

Це рішення не було для мене чимось спонтанним. Я, певно, як багато киян, час від часу думав про це. Ще з 17 років у мене була фішка — за кордоном я завжди переходив на українську мову. Мені не хотілось, щоб місцеві мешканці кричали мені «Росія, Росія!» та ототожнювали мою країну з єдиним пострадянським простором. Іноземці хоч і сприймали мене як представника дивного, невідомого народу, але не пропонували «водку» і не впарювали якусь дурню за шалені гроші. Читати далі

Закордонний досвід

Досвід Молдови: російськомовні ЗМІ за Росію, румуномовні за рух до ЄС

Опубліковано:

Знайти проєвропейську газету, що виходить російською, чи ліву румунськомовну в Молдові досить важко. Російськомовні та румунськомовні мешканці Молдови живуть у паралельних реальностях. Напередодні місцевих виборів Кишинів усіяний агітаційними білбордами. Ігноруючи день тиші, кандидати звертаються до виборців переважно двома мовами.

Лише чинний міський голова, висуванець відверто прорумунської Партії лібералів Республіки Молдова Дорін Кіртоаке, обмежився однією – державною мовою. У країні, не всі мешканці якої розуміють один одного, російська є мовою міжнаціонального спілкування та темою постійних політичних спекуляцій.

За даними соціологічного опитування CBS-AXA 2011 року, близько 62% мешканців Молдови вільно володіють російською. Ще 18% говорять нею, але пишуть із помилками; 7% можуть спілкуватись із російськомовними; 5% розуміють російську, але не говорять нею. Абсолютно не розуміє цієї мови лише 1%. Читати далі

Думка

Олександр Піддубний. Мовна політика або “хибодрук” і “друкохиба”

Опубліковано:

Останнім часом з’являється багато інформації про загрозу двомовності для України. Я частково поділяю побоювання шанованих мовознавців та інтелектуалів. Але проблема “итакпоймут”, як на мене, і простіша і, водночас, складніша.

Справа в тому, що загальнопоширена і загальнокультивована (зокрема в медіах) українська мова зараз – максимально спрощена і наближена до російської. Відтак російськомовні зрозуміло можуть дивуватися – яка різниця якою розмовляти, коли все ніби однакове, тільки по-іншому лунає (звідси зокрема й зловживання Google-Translate представниками медіа).

Ще раз наголошу – йдеться про загальновживану українську.

Як вирішити ситуацію на користь української мови? Перефразовуючи (або “цитуючи” – як кому до сподоби) Хвильового – “Геть від Москви!”. Читати далі