Громадський активіст,викладач та чоловік, який перший в Україні отримав паспорт без сторінки російською мовою, Святослав Літинський розповів Радіо Сковорода про здобутки та про плани у сфері маркування державною мовою. Ведуча: Мар’яна Романяк
У Львові розпочалась кампанія дерусифікації.
Українська галицька партія вимагає від Верховної Ради переглянути чинне законодавство у галузі телерадіомовлення. Зокрема, з огляду на зростаючу русифікацію в радіоефірі, УГП пропонує внести зміни, згідно із якими мовлення на території принаймні Львівської області мало би вестися виключно українською мовою – йдеться про мову, якою в ефірі говорять ведучі радіостанцій. Ініціативу УГП на вчорашній (4 лютого) сесії підтримала Львівська міська рада.
Як зазначають в УГП, звернення є засобом привернути увагу до багатолітньої проблеми русифікації інформаційного простору України і розпочати кампанію за повернення української мови та пісні в ефір радіостанцій країни. Читати далі
В. о. міністра інфраструктури доручив перейменувати державні підприємства, установи, організації та об’єкти інфраструктури, що належать до сфери управління міністерства та назви яких викладені недержавною мовою або містять русизми. Зокрема, йдеться про ДП “МТП Южний”, Адміністрацію морського порту Южний тощо. Про це пише depo.ua. Читати далі
З точки зору розвитку та поширення української мови в Україні, безперечно, головним підсумком року є той факт, що досі чинним лишається так званий “Закон Ківалова-Колесніченка”. Ми чудово пам’ятаємо, ким були автори даного закону (принаймні публічно): один із цих осіб виявився відвертим зрадником, отримав російське громадянство і втік до держави-агресора, а іншому заборонено обіймати посаду ректора свого ж вузу. Читати далі
Директор столичного підприємства ТОВ “Політехавто-Б” 62-річний Микола Бацан запровадив ініціативу популяризувати українську мову на своїх маршрутах – №442 (ст. м. “Політехнічний інститут” – вул. Гарматна – ст.м.”Політехнічний інститут”) і 442 Д (кільцевий маршрут: ст.м. “Шулявська” (через ін. Космонавта Комарова). Більше 20 років маршрути курсують в Солом’янському районі Києва. Про це пише Gazeta.ua.
В оголошеннях у маршрутках йдеться про перехід водіїв на обслуговування пасажирів державною мовою. Читати далі
У гімназії №261, яка знаходиться в Дарницькому районі Києва, на стенді розмістили пам’ятку з порадами, як перейти на українську мову спілкування. Про це повідомляє “Обозреватель” з посиланням на “Кореспондент”.
“Вам казали, що не ввічливо говорити з людиною українською, якщо вона говорить російською? Забудьте про ввічливість. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма”, – наголошується в пам’ятці для школярів. Читати далі
Відкритий лист Президентові України Петру Порошенку від Олександра Мельника
Вельмишановний пане Президенте!
Щиро радий Вашому указу 641/2015 “Про проголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні”. Шкода, що таких указів не могло бути в час мого школярства та студентства – тоді видавалися укази про посилене, поглиблене вивчення лише російської мови. Але ні тодішнє, ні теперішнє керівництво чомусь не бачить загроженого стану української мови, не усвідомлює нагальної необхідності допомагати саме їй. Читати далі
Активісти спільноти “Переходь на українську” у День української писемності та мови опублікували відеоролик, у якому волонтери та військові закликають переходити на українську мову.
Автори ролика: Ярина Чорногуз і Олександр Іванов. Оператор: Тарас Троцюк.
МВС відкликало апеляційну скаргу на рішення суду, яким їх зобов’язано дублювати виступи Арсена Авакова на Youtube українською. Судового засідання на День української мови (9 листопада) не буде.
Про це написав на своїй Фейсбук-сторінці активіст Максим Бризіцький. Читати далі
У році так 1986-му комітет комсомолу Київського політехнічного, де я навчався, влаштував для неблагонадійних студентів-дисидентів зустріч з Лесем Танюком. Йому тоді радянська влада дозволила повернутися до Києва з «московського заслання». Зустріч була закритою, майже таємною. Всього осіб вісім. Лесь Танюк говорив українською. Ведучий від комітету комсомолу (племінник видатного українського оперного співака) – російською. Інші учасники зустрічі – теж нею.
Добре запам’ятав власне відчуття подолання психологічного бар’єру, коли заговорив до гостя українською – у студентському середовищі нею спілкувалися у поодиноких випадках. Читати далі