Чому жителі Криму вважають російську мову рідною? Чому Москва використовує русифікацію як інструмент послаблення України? Який “внесок” в “отруєння” України вніс Янукович? Чому саме місцеві вибори підтвердили розкол українського суспільства? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Фраза” розповів політолог і громадський діяч із Житомира В’ячеслав ДЕХТІЄВСЬКИЙ. Читати далі
Який фактор є визначальним під час вибору мови у двомовному українсько-російському середовищі? На це питання шукали відповіді у vlasno.info. Основна гіпотеза, висунута цього разу на початку проведеного опитування: чи впливає урбаністичний (міський) соціум на формування відповідного мовного середовища (за нашим припущенням – російськомовного).
Основну увагу в цьому опитуванні було зосереджено на молоді віком 12-17 років, оскільки саме ці респонденти визначають на сьогодні мовне майбутнє України. Під час анкетування ми з’ясували сферу міжособистісного спілкування підлітків, вплив формальних (неформальних) лідерів, а також походження (з міста чи з периферії) батьків, дідусів-бабусь. Читати далі
Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.
3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі
51 % молоді розмовляє українською мовою у сім’ї, 43 % – із друзями та знайомими. Російською мовою розмовляє 31 %. Такі дані соціологічного дослідження “Молодь України 2015”, проведеного компанією GFK Україна на замовлення Міністерства молоді та спорту України.
Згідно з результатами дослідження, українською та російською однаковою мірою розмовляє у сім’ї 18 % молодих людей, із друзями та знайомими – 25 %. Іншими мовами спілкується у сім’ї 1 % молоді. Читати далі
Сергій Оснач
14 жовтня Україна відзначала День захисника України, а також День УПА. Без боротьби й самопожертви воїнів УПА «російський світ» поглинув би Україну значно раніше, тож сучасним українським героям, можливо, не було б чого захищати. Та на державному рівні й у ЗМІ про УПА якось призабули — мабуть, щоб не «розпалювати ворожнечу». Згідно з жовтневим дослідженням групи «Рейтинг», 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, а 38% — не підтримують. Традиційно, проти визнання ОУН-УПА — старі, бідні, малоосвічені та російськомовні.
Зі старими зрозуміло — вони довше перебували під впливом радянської пропаганди, як то кажуть, люди радянської закалки, чи то пак гарту. З малоосвіченими також усе ясно — темні люде. І до бідних нема питань — адже бідними є насамперед ті самі старі й малоосвічені. Але чому російськомовні? Читати далі
Лише п’ята частина телепередач на українському телебаченні – україномовна. І це число поступово зменшується. Про це йдеться в результатах моніторингу, який провели активісти Громадянського руху Відсіч в рамках кампанії Бойкот російського кіно.
Згідно з їхніми даними, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то тепер вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5 відсоткових пунктів — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1 відсотковий пункт на місяць. Читати далі
До Дня української писемності та мови відбудеться наукова конференція «Сучасне російськомовне українство і його етнопсихологічна типологія», яка має дати відповіді на виклики, що постали перед Україною у зв’язку з тривалою русифікацією.
Захід проводитимуть 9 листопада у приміщенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Грушевського, 4, 3-й поверх). Початок о 15 годині. Читати далі
Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі
Парламент Молдови повинен виконати рішення Конституційного суду і визнати офіційною мовою в Молдові лише державну, ліквідувавши інші офіційні мови, що функціонують в Гагаузії і Тараклії.
Такої думки дотримується міністр освіти Молдови Коріна Фусу. Про це пише Gagauzinfo.
В інтерв’ю газеті Adevarul міністр зазначила, що «через 25 років після проголошення незалежності Молдови, румунська мова не стала почувати себе в країні як вдома». Цьому багато в чому сприяють три зони країни, жителі яких говорять російською мовою – це Придністров’я, Гагаузія і Тараклійський район, – каже Коріна Фусу. Читати далі
“Неважливо, якою мовою говориш” або “зараз не час домагатися прав для україномовних, бо війна” — впродовж минулого року подібні гасла ми чули не раз.
Однак у розмовах про мовну ситуацію Україні чомусь усі забули про один важливий нюанс: а як же бути іноземцям, котрі зацікавлені у вивченні української мови, і не обов’язково хочуть це робити “в пакеті” з російською. Хоч як би дивно для багатьох це звучало, але ця проблема не надумана, а реальна — українську мову як іноземну вивчають не поодинокі фанати, а достатньо велика група іноземців, особливо в сусідній з Україною Польщі. Читати далі