У Національному художньому музеї України 23 січня презентували аудіогід кримськотатарською мовою. Про це повідомляє Укрінформ.
За словами директора Національного художнього музею Юлії Литвинець, кримськотатарська – це друга мова, на якій можна прослухати аудіогід музею. Читати далі
У селищі Новоолексіївка Херсонської області, що межує з анексованим Росією Кримом, відкриють клас з кримськотатарською мовою навчання.
Про це розповів постійний представник президента України в Криму Борис Бабин, пише Hromadske із посиланням на “Крим.Реалії”.
“Це перший клас кримськотатарською мовою навчання на материковій Україні”, – підкреслив він. Читати далі
В. Марковський, Р. Демків
Відродження української нації, її боротьба за державну незалежність у ХІХ–ХХ ст. пов’язані з боротьбою за підвищення правового статусу української мови. У цей історичний період важливим завданням для національної політичної еліти та всього українського суспільства було забезпечення права на навчання рідною мовою.
У сучасних умовах державотворення, підтримуючи ідею статусу єдиної державної мови, українська держава та суспільство усвідомлює необхідність забезпечення мовних прав представників національних меншин. Читати далі
Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.
Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.
Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі
У Херсоні відкрилися безкоштовні курси кримськотатарської мови. Організаторами виступили кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» спільно з Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олеся Гончара, повідомляють Крим.Реалії.
За словами керівника кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш» Ібрагіма Сулейманова, не дивлячись на те, що в області протягом більш ніж сорока років живуть кримські татари, раніше в Херсоні таких курсів ніколи не було. Читати далі
Антимонопольна служба Удмуртії винесла припис газеті «Удмурт дунне» за порушення рекламного законодавства. Контролюючий орган вважає неприпустимим розміщення на сторінках газети удмуртомовної реклами. Про це пише Ugraina.org.
«Визнати рекламу видовищного заходу – творчого вечора Галіни Романової, розміщену в газеті «Удмурт дунне» (випуск від 23.01.2015 №5 (25330) на 22 сторінці удмуртською мовою без використання державної мови Російської Федерації – російської неналежною, такою що порушує частину 11 статті 5 Федерального закону від 13.03.2006 №38-ФЗ «Про рекламу», – йдеться у тексті припису. Читати далі
Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.
Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.
«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі
Саами – це маленький фіно-угорський народ на півночі Європи. Саами називають свою землю Саамієдна – це територія площею близько 400 тис. км² і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Мурманська область) і шматочок землі у Карелії.
Чисельність саамів у Росії — 1771 особа, з яких переважна більшість (близько 9/10) мешкає у Мурманській області. Чисельність мовців саамських мов складає: 27 тис. осіб у Норвегії, близько 17 тис. осіб у Швеції, близько 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб. Деякі російські саами цілеспрямовано вирушають до Норвегії, аби вивчити рідну мову і дізнатися більше про свою ідентичність.
Саме про таких людей іде мова у відеосюжеті російської телекомпанії Арктик-ТВ (відео – російською мовою).