У Бахмуті (колишній Артемівськ) на Донеччині розгорівся конфлікт між батьками першокласників і місцевою владою, які за три тижні до початку навчання перевели школу №18 в статус україномовної. Про це пише NEWS24.
За рішенням міської ради, 10 серпня на державну мову навчання перевели три школи – 14, 17 і 18. Батьки останньої обурилися тим, що їх поставили перед фактом у такі стислі терміни. Читати далі
У 2016 році 69 % українців вважає, що головною мовою викладання в школі повинна бути українська, не погоджується з цим лише 6 %. У 1991 році таких було відповідно 51 % і 27 %.
Такі результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 серпня 2016 року. Читати далі
Російське видавництво «Просвещение» завершило переклад підручників кримськотатарською мовою для 1 – 9 класів кримських шкіл. Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти, науки і молоді підконтрольного Москві уряду Криму, перша партія підручників надійшла на півострів у лютому 2016 року, а в березні здійснили остаточну поставку.
«Найближчим часом книги будуть доставлені до шкіл. Цього тижня почалася їхня доставка», – йдеться в повідомленні. Про це пише Крим.Реалії. Читати далі
В Осло відкрили першу в Норвегії українську школу, яка навчатиме дітей за програмами та підручниками Міністерства освіти України. Заснована школа ініціативною групою батьків та вчителів. Про це повідомляє Медіапортал української діаспори VIDIA.
Школа має назву Українська школа «Еллісів» — на честь доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. Читати далі
За даними Міносвіти, близько половини школярів на Донбасі навчаються російською. При цьому норми, яка б регулювала співвідношення шкіл, чи спеціальної програми стимулювання навчання українською – в країні немає. Профільне міністерство на це не впливає. Мову викладання визначає влада на місцях.
Про те, чому школярі на Донбасі обирають переважно російську, йдеться в сюжеті телеканалу UA:перший. Читати далі
Петро Козьма
Міністерство освіти М’янми (прим.пер. – раніше відомої як Бірма) нарешті відчуло тягу до змін. Без сумніву, це добре, з огляду на той факт, що донедавна воно було однією з найбільш забитих державних структур країни, що боялися власної тіні: на освіту військовий уряд звертав мінімальну увагу, і його якість (особливо на рівні вищих навчальних закладів) значною мірою деградувала. Якщо вже в самому третьорозрядної міністерстві почалося якесь копирсання, це означає, що реформи в країні – всерйоз і надовго.
І якщо ще кілька років тому університети охоронялися краще, ніж військові бази, а сторонні (тим більше – іноземці) не мали туди доступу без спеціальних дозволів, сьогодні хвиля реформування вже докотилася навіть до програми навчання м’янманських дітлахів рівня Grade 1 – це приблизно відповідає підготовчій групі дитячого садку. Ревізія навчального плану відбувається вперше за майже 40 років – останнього разу нормативні документи з цього приводу приймали 1968 року. Читати далі
У попередніх дослідженнях vlasno.info перевірили кілька гіпотез стосовно залежності мови від місця проживання респондента, впливу материнської мови, а також формування мовного середовища в стінах школи. Проте, зрозуміло, є й інші фактори впливу на вибір мови в двомовному середовищі.
Серед факторів впливу на формування мовних здібностей людини деякі вчені виокремлюють три основні групи: біологічні, генетичні та соціальні. В оволодінні мовою роль соціальних факторів є однією з основних, особливо в підлітковому віці. До соціальних факторів впливу науковці відносять соціоекономічний, освітній статус батьків, а також рівень упорядкованості домашнього середовища.
Практично ніхто з дослідників не виокремлює економічний (фінансовий) як окремий фактор, однак деякі вчені звертають увагу на роль цього чинника у формуванні мовних здібностей підлітків. Тому vlasno.info вирішили провести розвідувальне дослідження, аби окреслити зв’язки між фінансовим станом сім’ї та домінуванням певної мови. Читати далі
Учителі української мови в т.зв. “Донецькій Народній Республіці” отримають додаткову професійну підготовку, яка дозволить їм викладати російську мову і літературу. Про це пише ДАН.
Як повідомляє видання, у “Донецькому республіканському інституті додаткової педагогічної освіти” уже розпочалися заняття для 30 вчителів української мови та літератури, які отримують додаткову освіту “Філологія. Російська мова та література”. У подальшому вони зможуть викладати цей курс у школах. У групі – вчителі з Горлівки, Сніжного та Дебальцевого. Читати далі
Вікторія Власенко
Ситуацію, яка склалася з українською мовою в українських(!) школах Києва, інакше як тихою диверсією у стилі Дмитра Табачника назвати не можна. Ніколи не думала, що стану людиною, яка говоритиме: «Ось у радянські часи такого не було!» Але кажу абсолютно відповідально: такої відвертої тотальної русифікації українських шкіл у столиці, як нині, у школах періоду мого дитинства не пригадую.
Цього року мої діти, які (так склалися життєві обставини) досі навчалися в іншій країні, пішли до однієї зі столичних шкіл. Не до гімназії й не до ліцею, а звичайної школи у центрі міста з поглибленим вивченням англійської мови. Після кількох тижнів навчання стало зрозуміло, що мої українськомовні діти виявилися представниками нацменшини в українській школі. Читати далі
В ефірі Громадського радіо голова громадського руху «Не будь байдужим» про систему сучасної освіти на окупованій території.
Андрій Сайчук: Я знаю, що ви багато часу проводите на окупованих територіях. Що там змінилось?
Оксана Левкова: Ну, за два роки особливо нічого не змінилось. Як тримались на партизанці, так воно все і далі відбувається. Все на власній ініціативі волонтерів та інших небайдужих. Читати далі