В ефірі Громадського радіо голова громадського руху «Не будь байдужим» про систему сучасної освіти на окупованій території.
Андрій Сайчук: Я знаю, що ви багато часу проводите на окупованих територіях. Що там змінилось?
Оксана Левкова: Ну, за два роки особливо нічого не змінилось. Як тримались на партизанці, так воно все і далі відбувається. Все на власній ініціативі волонтерів та інших небайдужих. Читати далі
Чому жителі Криму вважають російську мову рідною? Чому Москва використовує русифікацію як інструмент послаблення України? Який “внесок” в “отруєння” України вніс Янукович? Чому саме місцеві вибори підтвердили розкол українського суспільства? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Фраза” розповів політолог і громадський діяч із Житомира В’ячеслав ДЕХТІЄВСЬКИЙ. Читати далі
Президент України Петро Порошенко повернув зі своїми пропозиціями проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» для повторного розгляду Верховною Радою. Глава держави пропонує зобов’язати реформовані ЗМІ зберігати мову видання, а також винести за рамки закону питання щодо офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.
Про це пише Телекритика. Читати далі
Юрій Сиротюк
«Якого дідька в нашій країні і досі діє принизливий мовний закон Ківалова Каліснічєнка? – риторично запитав нещодавно один відомий український журналіст.
Адже Ківалова ніби присадили. Каліснічєнко втік. Закон обіцяли скасувати на Майдані – це була одна з письмово оформлених обіцянок тодішньої опозиції, а нині влади. Зрештою, Мовний Майдан на сходах українського Дому у липні 2012 року став прологом Майдану як Революції Гідності у 2013-му. А Сашко Капінос і Дмитро Чернявський – активні учасники кампаній на захист української мови – Герої Небесної сотні – ніколи не приховували, що боротьба за націю і за мову нероздільні. Читати далі
Лариса Масенко
Президент Петро Порошенко і його оточення обрали хибну стратегію підтримки й пропаганди українсько-російської двомовності.
Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно».
Як ніхто інший, Мейс розумів згубну роль масового послаблення національної свідомості серед українців і вважав завдання дерусифікації не менш важливим для майбутнього країни, ніж декомунізація. Читати далі
Консультативно-дорадчий орган при Президентові України буде посилювати функції державної мови.
Одним із основних завдань Ради з питань національної єдності, яку створено вчора Указом Президента №697/2015, є посилення функції державної мови як об’єднавчого і консолідаційного чинника в українському суспільстві, а також засобу зміцнення державної єдності України. Читати далі
Верховна Рада України сьогодні ухвалила Закон № 2490 “Про державну службу”, згідно з яким державні службовці зобов’язані використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації. Про це йдеться у статті 8 пункті 5 закону.
Під час розгляду законопроекту у сесійній залі депутат Остап Семерак відкликав правку, подану у співавторстві з іншими депутатами, що передбачала окремий пункт про використання регіональних мов. Читати далі
Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.
3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі
Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева
Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.
Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі
8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.
Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків. Читати далі