Архів теґу: Про засади державної мовної політики

Директор департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА піде на курси з української мови

Опубліковано:

Директор департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА  Михайло Лобас у своїх публічних виступах на нарадах, прес-конференціях та інших масових заходах в обласній державній адміністрації послуговується виключно російською мовою, що суперечить ст.10 Конституції Україні, ст. 6 Закону України «Про засади державної мовної політики», ст. 10 чинного Закону України «Про державну службу», ст.8 нового Закону України «Про державну службу», який набере чинності 1 травня 2016 року.

Лобасу вказали на неухильне дотримання норм чинного законодавства у сфері мовної політики під час здійснення посадових обов’язків. Про це йдеться у відповіді голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка на інформаційний запит видання “Прочерк”. Читати далі

Вінницьку облраду просять виступити проти закону Ківалова-Колесніченка

Опубліковано:

Політична консультативна рада при Вінницькій ОДА у повному складі вирішила звернутися до обласної ради, щоб та ініціювала перед президентом питання щодо визнання антиконституційним закону Ківалова-Колісніченка. Про це повідомляє Vlasno.info.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала даний закон, однак виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов підписувати це рішення відмовився, сказавши, що до ухвалення нового мовного закону скасовувати чинний немає сенсу. Наразі рішення про скасування закону Ківалова-Коліснеченка не підписане і не ветоване головою держави. Його поточний статус – “готується на підпис”. Читати далі

Житомирська обласна рада вимагає скасувати закон Ківалова-Колесніченка

Опубліковано:

Житомирська обласна рада звернулася до президента, прем’єр-міністра та до Верховної Ради України з вимогою скасувати закон “Про засади державної мовної політики” як такий, що спровокував мовний сепаратизм і суперечить Конституції, а також створити в уряді орган, який буде регулювати державну мовну політику.

Про це йдеться у Зверненні депутатів Житомирської обласної ради до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України щодо функціонування та подальшого впровадження української мови як державної. Читати далі

Куди ведуть нас «таваріщі» з язиками, але без мови

Опубліковано:

Юрій Сиротюк

«Якого дідька в нашій країні і досі діє принизливий мовний закон Ківалова Каліснічєнка? – риторично запитав нещодавно один відомий український журналіст.

Адже Ківалова ніби присадили. Каліснічєнко втік. Закон обіцяли скасувати на Майдані – це була одна з письмово оформлених обіцянок тодішньої опозиції, а нині влади. Зрештою, Мовний Майдан на сходах українського Дому у липні 2012 року став прологом Майдану як Революції Гідності у 2013-му. А Сашко Капінос і Дмитро Чернявський – активні учасники кампаній на захист української мови – Герої Небесної сотні – ніколи не приховували, що боротьба за націю і за мову нероздільні. Читати далі

«Розмовляти українською мовою – один із запобіжників російській агресії» – волонтер Михайлова

Опубліковано:

Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.

3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі

На Банковій протестували проти русифікації

Опубліковано:

Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, біля Адміністрації Президента відбулося театралізоване дійство, під час якого активісти вимагали від влади почати захищати українську мову на державному рівні. Телеканал ZIK зняв це на відео.

Громадянський рух «Відсіч» та кілька десятків активістів влаштували театралізований історичний екскурс у часи нищення української мови російськими державцями. Під стінами президентської адміністрації переодягнені у Катерину ІІ, Петра І, царицю Анну, Сталіна та Валуєва активісти розповідали про перевагу російської над українською та вихваляли свої методи винищення «мови хохлів». Читати далі

Іван Ющук. “Нації вмирають не від інфаркту”

Опубліковано:

Постійно йдеться про необмежені права носіїв регіональних мов. А хто чував, що в світі є регіональні мови — тобто обласні, районні, містечкові? Принаймні в мовознавстві такого поняття нема. Є місцеві мови, поширені в певній окремій місцевості. Ось у Лесі Українки читаємо: Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом. Саме так слово регіональний і розуміється у французькій та англійській мовах, звідки воно притягнуте в закон. Але як же, бачите, російську мову назвати місцевою? Вона й справді не місцева. Вона єдинодержавна в Російській Федерації, і там про неї належно дбають. Тому й вжито як нібито юридичний термін словосполучення з нечітким значенням — “регіональна мова”.

Професор Іван Ющук: народні депутати-інтелектуали-державники мають можливість використати запропоновану нижче статтю для вдосконалення «Пояснювальної записки» до постанови Верховної Ради про скасування ЗУ «Про засади державної мовної політики», як ідеологічно-правової основи сепаратизму і «русского міра» в Україні та прийняття нового прогресивного закону про мови.

Читати далі

В Україні триває повзуча русифікація – результати дослідження

Опубліковано:

Порівняно з минулими роками зменшилася частка україномовних газет та журналів, російська мова продовжує домінувати в національному теле- та радіоефірі. Мовна ситуація у сфері послуг дуже залежить від регіону: на Сході та Півдні російська виразно домінує, але права україномовних клієнтів часто порушуються і в Центральній Україні, включно з Києвом. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-15 роках», оприлюдненого рухом «Простір свободи». Для того, щоб виправити становище, потрібно змінити скандальний законо про мови Колєсніченка-Ківалова.

Документ базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України. Читати далі

Тарас Марусик. Больові місця чинного українського мовного законодавства

Опубліковано:

Існує реальна загроза, що на зміну голобельній і шовковій русифікації Російської імперії та Радянського Союзу може прийти «патріотична русифікація».

Головне завдання українського законодавства про мову було і залишається тим самим – стримувати русифікацію і дерусифіковувати українське суспільство. Два десятиліття цей процес тривав зі змінним успіхом, але хисткий баланс між обома мовами, який полягав у законсервуванні спадщини століть на момент здобуття Україною державної незалежності, зберігався. Все різко змінилося з приходом до влади Януковича та його оточення. Законодавствові про мову було завдано болючого удару, а статус державної української мови було підважено ухваленням Закону України «Про засади державної мовної політики». Читати далі

Голова КСУ визнав, що чекає вказівок від Президента щодо закону про мову

Опубліковано:

Конституційний суд документально засвідчив, що і після Революції гідності відіграє цікаву роль у мовному питанні. Цікаву тим, що продовжує традицію, започатковану за президентства Януковича.

Так вважає експерт з питань мовної політики Тарас Марусик. Про це він написав у своєму блозі. Подаємо повний текст.

Наприкінці минулого тижня я отримав листа з Конституційного Суду у відповідь на звернення низки громадських організацій до голови КСУ Юрія Бауліна з вимогою невідкладно включити питання про розгляд справи щодо неконституційності скандального закону Колесніченка-Ківалова до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті. Нагадаю, минув рік після конституційного подання 57-и народних депутатів з цього приводу, всі терміни КСУ вже порушив, але й надалі продовжує затягувати розгляд справи.

Читати далі