Архів теґу: Про засади державної мовної політики

Новини

«Мовний» закон треба визнати неконституційним – активісти

Опубліковано:

18 червня громадські активісти пікетували Конституційний Суд України, який зволікає з початком розгляду справи щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Ківалова-Колесніченка).

Як зазначають пікетувальники, не розглядаючи справу, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, голова КСУ Юрій Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».

26 громадських організацій уже надіслали відповідне звернення до голови КСУ Юрія Бауліна і вимагають невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.

«На жаль, зараз ми не відчуваємо підтримки розвитку української мови з боку держави, зокрема і через те, що досі не скасований сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка, який дискримінує права україномовних, – вважає активіст Громадського сектору Євромайдану Олег Слабоспицький. – Також у цьому винен Конституційний Суд, який затягує розгляд справи щодо неконституційності «мовного» закону». Читати далі

Новини

У Києві пікетуватимуть Конституційний Суд через «мовний» закон

Опубліковано:

18 червня 2015 року з 9.30 до 10.00 громадські активісти пікетуватимуть Конституційний Суд України з приводу зволікання з початком розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Колесніченка-Ківалова).

Не включаючи питання про розгляд цієї справи, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, до порядку денного пленарного засідання КСУ, його голова Ю. Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».

Низка громадських організацій, які надіслали відповідне звернення до голови КСУ Ю. Бауліна, вимагатимуть невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.

Місце пікету – м. Київ, вул. Жилянська, 14.

Думка

Тарас Марусик. Чиїми “молитвами” закон Колесніченка-Ківалова живе й перемагає

Опубліковано:

Скандальний “мовний” закон Колісниченка-Ківалова був серед перших, скасованих Верховною Радою після Революції гідності – уже 23 лютого 2014. Однак він діє й досі.

Тодішній голова Верховної Ради та в.о. Президента України Олександр Турчинов просто взяв і не підписав ухвалений парламентом закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”.

7 липня 2014 депутати звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати-таки закон Колісниченка-Ківалова. Термін для ухвалення рішення сплив у січні 2015, однак вердикту з питання, яке було серед пріоритетних, немає й досі.

Аналіз подій 2010-12 років засвідчує, що за “злочинного режиму” витримати цілеспрямований тиск державної машини на мовному фронті вдалося винятково “вулицею” та майже “підпільними” діями окремих активістів “у тилу ворога”. Ситуація після Революції гідності змінилася. Зник тиск “вулиці” – чого тиснути на владу, яка ніби вже проукраїнська? Однак її дії свідчать: у мовному питанні нова державна машина рухається тією самою дорогою, що накатали “папєрєдніки”. Читати далі

Думка

Сергій Оснач. Мовна складова гібридної війни

Опубліковано:

Як не крути, а нинішня російсько-українська війна розпочалася саме через мову. Це незаперечний факт. Саме мовний фактор Росія використала як головний привід до агресії ― пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.

Можна скільки завгодно заперечувати це й доводити, що Росія могла б вигадати будь-який інший привід, щоб анексувати Крим та розпочати війну на Донбасі, або й узагалі зробити це без приводу, але вона використала саме цей привід. Отже, він був для Росії найбільш зручним та ефективним.

З початком російської збройної агресії та окупації українських територій стало очевидно, що сусідня Росія — це ворог України, а не дружня країна-партнер, як багато хто вважав раніше. Цей ворог не з’явився раптом нізвідки, а роками системно працював проти України: ставив на ключові посади в Україні своїх агентів впливу, підривав українську економіку, розвалював військо, підпорядковував собі український бізнес та інформаційні канали, сіяв серед українців розбрат. Особливих зусиль Росія доклала до інспірації в Україні «мовного конфлікту», яким дуже ефективно скористалася. Читати далі

Новини

Громадські активісти звернулися до Конституційного Суду з приводу мовного закону

Опубліковано:

26 громадських організацій звернулися до Конституційного Суду України з вимогою розглянути подання 57 народних депутатів України щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики».

Конституційний Суд  зволікає із розглядом справи по суті, адже, згідно з регламентом КСУ, провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України мало б завершитися ще 8 січня 2015 року.

Незважаючи на те, що відбулося засідання колегії КСУ, на якій ухвалили рішення про відкриття конституційного провадження, інформація щодо обговорення питання про форму розгляду справи зникла з сайту Суду, а засідання не відбулося. Читати далі

Думка

Законодавство визначає мову. Чи навпаки?

Опубліковано:

Сучасна політика будь-якої держави, в тому числі й України, спирається перш за все на правові механізми, за допомогою яких можна не лише окреслити рамки суспільного життя, а й певною мірою «підштовхнути» та надати правильний вектор його розвитку. Однак чи відповідає мовна політика держави в частині правового регулювання державотворчим цілям?

Правове закріплення порядку використання мов України тягнеться ще з 1989 р., коли був прийнятий Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР». Як це не парадоксально звучить, однак цей закон із певними змінами діяв аж до прийняття в 2012 р. сумнозвісного Закону «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон), основою для якого стала Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Однак більш глибокий погляд на суть та призначення цієї Хартії дозволяє стверджувати, що українським законодавцем була використана хибна позиція щодо необхідності як її ратифікації, так і прийняття в подальшому на її основі Закону. Читати далі