Архів теґу: українська мова

Думка

Язиків багато — мова одна. Маючи обов’язок говорити українською мовою, чиновники все ще лукавлять

Опубліковано:

Олена Капнік

Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі

Новини

Волонтери поширюють українську мову в туристичних столицях світу

Опубліковано:

Українська волонтерська група започаткували проект із поширення української мови в екскурсійних столицях світу – Guide–UA («Подорожуємо українською»). Він уже реалізується в деяких країнах Європи, а старт ініціативи відбувся в Празі 2012 року. Українська мова вже звучить у туристичних автобусах Відня, Таллінна, Вільноса, Риги, Варшави та Амстердама. Проект повністю волонтерський, його мета – підняти імідж України в очах європейців, сприяти поширенню української мови. Далі – матеріал Радіо Свобода.

«Українська мова звучить у столицях Європи. Українська мова – це спосіб донести до світової спільноти душу нашого народу. Щоб зрозуміли, чим живе Україна», – переконаний Віталій Мартинюк, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень. Читати далі

Думка

Чернігівці розповідають про те, як перейшли на українську мову

Опубліковано:

На чернігівському сайті 0462.ua зібрано 6 історій про те, як російськомовні перейшли на українську.

“Прийнято вважати, що Чернігів – місто російськомовне. Дійсно, в результаті ряду історичних подій сучасне населення в більшості своїй розмовляє російською або на суржику – суміші російської та української мов. А ось чисту українську мову у нас почуєш нечасто. Однак вона є, і останнім часом її навіть стає більше”, – пишуть автори.

А ось і самі історії: Читати далі

Думка

“Якби ми возили на Схід більше українських книжок, нам не довелося б возити туди “броники”

Опубліковано:

Українську мову можна вивчати не лише в школі, університеті чи на платних курсах. Уже три роки поспіль в Україні існує унікальний волонтерський проект “Безкоштовні курси української мови”, який пропонує свою допомогу всім охочим. Його волонтери працюють у 17 містах України.

Про те, чим живе проект, розповіла його координатор Анастасія Розлуцька “Дзеркалу тижня“. Читати далі

Новини

Україномовні майже в 2,5 рази частіше підтримують цілковите відокремлення від Росії, ніж російськомовні

Опубліковано:

Серед україномовних за цілковите сепарування від Росії — 81% (в 2013 році було 55,4%), а серед російськомовних — тільки 35% (було 11%). Такі цифри оприлюднено в статті Ореста Друля “Пейзаж після антиросійської революції”, яка вийшла цього тижня на сайті Zbruc.eu.

Автор посилається на соціологічні опитування, виконані у рамках міжнародного наукового проекту “Регіон нація та більше: транскультурне та міждисциплінарне переосмислення України”. Опитування профінансовані грантами Швеййцарської національної фундації (Swiss National Foundation Grant CR11I1L_135348) та Фундації Даниліва (Wolodymyr George Danyliw Foundation). У березні 2013 року опитування проводила група “Рейтинг”, у  березні 2015 р. — “Соціоінформ”.

В опитуванні респондентам пропонували оцінити в 7-бальній шкалі (від «цілковито погоджуюсь» до «цілковито не погоджуюсь») своє ставлення до твердження «Україна і Росія мають бути однією державою». Таких, що відповіли «цілковито не погоджуюсь», в 2013 році виявилося тільки 35,5 відсотка. Від них ще треба відняти 2,1% тих, що на наступне питання «Якому одному з цих варіантів майбутнього України ви надаєте перевагу?» вибрали «Україна стає частиною великого союзу, що включає Росію». Читати далі

Блоги

Україномовні відеоблоґери YouTube претендують на увагу українського глядача

Опубліковано:

Світову тенденцію відеоблоґерства підхоплює і Україна. Та хоч окремі україномовні діячі створили свої канали на відеохостингу «YouTube» ще в далекі за мережевими мірками 2009-2010 роках, проте саме зараз стало доволі популярним створювали власні блоґи у відеоформаті.

Українській аудиторії здебільшого відомі закордонні блоґери: американські, російські, іспанські, польські…. І на жаль, мало хто з українців знає про діяльність вітчизняних відеоблоґерів. Час це виправляти, адже наразі україномовні «ютюбери» представляють широке коло інтересів українського глядача. Теми відео, які вони створюють,  найрізноманітніші – кожен у змозі знайти собі щось до душі: ролики про подорожі, огляди різного роду продукції, обговорення актуальних тем, поради на кожен день, «лецплеї» (проходження комп’ютерних ігор) , «влоґи» (міні-репортажі про своє життя),  пародії, переспіви пісень, свої думки щодо певних питань тощо. Читати далі

Новини

У Верховній Раді депутати посварилися через мову

Опубліковано:

Народні депутати влаштували невелику бійку біля трибуни Верховної Ради в майже порожній залі через мову. Це сталося на ранковому засіданні парламенту в п’ятницю, 13 травня, – повідомляє Українська правда.

Під час виступу депутата “Опозиційного блоку” Олександра Вілкула до трибуни підійшов представник фракції “Народний фронт” Юрій Тимошенко і завадив цьому виступу. Тимошенка обурило те, що опозиціонер виступав російською мовою. Вілкул, в свою чергу зазначив (перейшовши на українську), що є громадянином вільної країни і має право спілкуватись “хоч польскою, хоч венгерською”. Читати далі

Думка

Індульгенції для російської мови

Опубліковано:

Ілько Лемко

На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов  п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі

Думка

На мовному фронті без змін!

Опубліковано:

Юрій Винничук

Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.

Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі

Думка

Персональна українізація

Опубліковано:

Роман Кушнарьов

Розмовляти українською легко. Головне, підготуватися і наважитися – решта піде, як по маслу. Коли минулого літа перед відпочинком на Одещині я вирішив, що буду говорити всюди українською (а до цього це була малинівська говірка вдома й слобожанська російська на роботі), то я вже був до цього готовий не лише ментально, а й практично. Що ж я для цього зробив?

По-перше, максимально зачистив власний інфопростір. Ще з весни 2015 я перестав читати будь-які тексти російською мовою. Під текстом я розумію допис мінімум на 1000 знаків. Для новин є українські служби світових медійних корпорацій на кшталт ВВС або DW, є Тиждень, є й інші портали новин українською мовою. Для аналітики теж вистачало контенту. По роботі я або сам писав, або ж шукав матеріали англійською. Книжки – виключно українською: повірте, є що почитати на нашій мові – і сучасного, й класики. У мене вже черга стоїть з книжок українською, до яких у мене руки ще не дійшли через брак часу. Фільми й серіали – виключно українською: тут дуже допомогла Толока (toloka.to). Читати далі