Переломний момент на Сході України відбувся ще 2004 року. До того часу не існувало такого поняття як мовна проблема. І тільки після президентських виборів раптом виник аргумент, що Східний регіон суттєво відрізняється від решти України саме мовною ідентичністю.
Таку думку висловив викладач, переселенець із Донецька Володимир Поліщук під час політичного ток-шоу «Прямим текстом» (щочетверга о 22:35) на телеканалі ZIK. Читати далі
“Одесит Ілля Рибачук перейшов на українську 1 січня 2016 року. Ось його історія”, – такими словами починається допис у групі “Переходь на українську!” в соцмережі Фейсбук. За добу від оприлюднення повідомлення прочитали понад 100 000 людей. Група щотижня розповідає про когось, хто в зрілому віці змінив мову спілкування на українську. За неповні три місяці без реклами у сторінки набігло майже 9000 підписників. 9 листопада 2015 року її створив 28-річний Олександр Іванов. Згодом тотожну завів і в мережі “ВКонтакті”. Читати далі
Сайт міста Запоріжжя 061.ua розпочав новий проект – щотижня буде розповідати про простих запоріжців, які роблять щось не так, як всі. Перший випуск рубрики – про тих, хто у свідомому віці перейшов на українську. 061.ua розпитав у 5 україномовних мешканців Запоріжжя різного віку і професій про те, що підштовхнуло їх до такого рішення і чи змінилися після цього їх відносини з навколишнім світом. Читати далі
Громадський активіст,викладач та чоловік, який перший в Україні отримав паспорт без сторінки російською мовою, Святослав Літинський розповів Радіо Сковорода про здобутки та про плани у сфері маркування державною мовою. Ведуча: Мар’яна Романяк
Кореспонденти Радіо Свобода в 4-х регіонах – на півдні, півночі, заході й сході України провели експеримент. Вони прокрутили шкалу приймача і послухали, якою мовою звучить радіоефір у їх містах. Української мови небагато.
У попередніх дослідженнях vlasno.info перевірили кілька гіпотез стосовно залежності мови від місця проживання респондента, впливу материнської мови, а також формування мовного середовища в стінах школи. Проте, зрозуміло, є й інші фактори впливу на вибір мови в двомовному середовищі.
Серед факторів впливу на формування мовних здібностей людини деякі вчені виокремлюють три основні групи: біологічні, генетичні та соціальні. В оволодінні мовою роль соціальних факторів є однією з основних, особливо в підлітковому віці. До соціальних факторів впливу науковці відносять соціоекономічний, освітній статус батьків, а також рівень упорядкованості домашнього середовища.
Практично ніхто з дослідників не виокремлює економічний (фінансовий) як окремий фактор, однак деякі вчені звертають увагу на роль цього чинника у формуванні мовних здібностей підлітків. Тому vlasno.info вирішили провести розвідувальне дослідження, аби окреслити зв’язки між фінансовим станом сім’ї та домінуванням певної мови. Читати далі
Антін Мухарський
Все частіше чути: “Я украинскій русскоязичний патріот і мову учіть мнє нєт надобності, потому что мєня і так всє понімают”. Спробуємо розібрати суть питання і проблематики.
Я — Антон Дмитрович Мухарський народився в місті Києві в абсолютно російськомовній родині. Родичів в селі не маю ані по батьковій, ані по маминій лінії. Читати далі
У зв’язку з нещодавніми ініціативами що до заборони ввезення російських книг в Україну, я вирішив повторити свій аналіз мовного асортименту українських книгарень. Я розширив вибірку до чотирьох інтернет-книгарень, в яких є можливість відсортувати книги за мовою (yakaboo.ua, chytayka.com.ua, grenka.ua та f.ua).
Результати аналізу показують що 80% асортименту книгарень складає російськомовна література, а україномовна література складає лише 15%. В середньому в українській книгарні на одну україномовну книгу приходиться п’ять російськомовних книг. Україномовні книги домінують тільки серед навчальної літератури та правової.
Результати моїх підрахунків не претендують на стовідсоткову достовірність, але на основі них можна скласти уявлення про загальні мовні пропорції на ринку книги.
Автор – Stanislav Svidlov
Судді кілька разів відмовлялись долучати матеріали до справи через мову написання.
28 січня Донецький суд Ростовської області проігнорував кілька важливих документів захисту лише через те, що вони були українською мовою, – передає ТСН.
Коли суд вчергове відмовив у долучені важливого документу лише через мову його написання, Надія обурилась – і стала наполягати на незаконності таких дій, а також звинувачувати суд в утиску її прав. У відповідь суддя звинуватив полонену у тому, що вона використовує українську мову “лише для преси”. Читати далі
19 лютого відбудуться слухання у Комітеті з питань європейської інтеграції про становище української мови. Про це написав у Фейсбуці Роман Матис, засновник ініціативи “И так поймут”, яка займається захистом прав україномовних.
За його словами, попередня тема: “Українська мова в контексті європейської інтеграції (асоціації з ЄС)”. Читати далі