14 березня у залі Верховної Ради між депутатами “Народного фронту” Юрієм Березою та “Опозиційного блоку” Олександром Вілкулом сталася сварка через законопроект про мову. Про це пише Українська правда. Читати далі
Законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” є найповнішим: містить 60 статей, вносить зміни до понад 50 законодавчих актів та охоплює понад 30 різних сфер суспільного життя. Він забезпечить комплексний ефект, необхідний для утвердження української мови та захисту прав громадян на отримання інформації та послуг українською мовою. Читати далі
Уперше в історії Конституційного суду був визнаний неконституційним закон через порушення процедури особистого голосування і розгляду законопроекту в парламенті, – про скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка розповів Укрінформу суддя Конституційного суду Ігор Сліденко.
В останній день зими Конституційний суд знову про себе нагадав, визнавши неконституційним скандальний закон «Про засади державної мовної політики». У народі він був більш відомий за прізвищами ініціаторів його ухвалення на пленарному засіданні парламенту 3 липня 2012 року тодішніх нардепів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Тоді за нього віддали голоси 248 нардепів. Читати далі
Після скасування Конституційним судом закону “Про засади державної мовної політики” утворився правовий вакуум – парламенту необхідно прийняти новий закон про мову, який найбільш повно врегулює публічні сфери та передбачає систему моніторингу і контролю.
Про це на прес-конференції 6 березня повідомили представники громадськості, які закликали уряд публічно підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д та звернулись до Верховної Ради України з закликом ухвалити його в першому читанні. Читати далі
Сьогодні, 28 лютого, Конституційний Суд України визнав неконституційним закон “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI), відомий також як закон Ківалова-Колесніченка.
Про це йдеться у рішенні, опублікованому на сайті КСУ. Читати далі
Володимир Марковський, В’ячеслав Шевченко
Стаття присвячена питанням реалізації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту» та її відповідність частині п’ятій статті 53 Конституції України. Аналізуються правові колізії, що виникають між правовими приписами Закону України «Про засади державної мовної політики» (стаття 20 «Мова освіти») та Закону України «Про освіту» (стаття 7 «Мова освіти»). Читати далі
Міністерство освіти і науки України розіслало освітнім закладам усіх рівнів лист, у якому роз’яснює застосування державної мови у цій галузі.
МОН наголошує, що відповідно до Конституції України та закону “Про освіту” мовою освітнього процесу в усіх закладах освіти є державна мова. Читати далі
Юрій Андрухович
На Чернігівщині побили активіста за вимогу обслуговувати у магазині українською мовою. Це вже не перший випадок, коли дискримінують за українську.
Мені кидається в очі те, що фізичне насильство відбувається завжди над україномовними. Я не пригадую такого випадку, щоб побили когось, хто російською говорив. Це перший висновок. Читати далі
У вівторок, 23 січня, відбудеться пікет Конституційного суду з вимогою визнати чинний закон “Про засади державної мовної політики” неконституційним і таким, що підлягає скасуванню.
Про це повідомляє Тарас Марусик, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України. Читати далі
Тарас Марусик, Радіо Свобода
2 березня 2014 року, вже через кілька днів після того, як голова Верховної Ради Олександр Турчинов не підписав ухвалений більшістю голосів Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики», бо, мовляв, це «призвело до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій», олігархічні телеканали «Інтер», «Україна», «1+1», «ICTV», «СТБ», «5 канал» через Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) започаткували логотип з написом «Єдина країна. Единая страна». Причому повідомлення на своєму сайті ІТК зробив двома мовами – українською та російською, даючи зрозуміти, що в мовній політиці змінюватися нічого не буде. Читати далі