16 березня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації».
За законопроект № 5313 проголосували 244 народні депутати. Читати далі
Андрій Любка
Дискусія навколо мовної політики в Україні така емоційна й запекла, що за кількістю учасників і радикальністю закликів швидко перегнала і популярні теми «липецької фабрики», ідеї повної чи часткової блокади Донбасу. Втім, дебати навколо державної мови в Україні окреслили і кілька головних похибок, що заважають правильно зрозуміти актуальність і потрібність Закону про державну мову в Україні. Читати далі
21 лютого в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл до Дня рідної мови “Мовна деколонізація України: закон і практики”.
Початок о 12:00 в Актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14). Читати далі
1. Законопроект № 5670 “Про державну мову” напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Співавторами законопроекту виступили понад 30 народних депутатів з різних фракцій. Широкі кола громадськості вже виступили на підтримку законопроекту.
2. Враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства (Литва, Латвія, Польща, Росія, Білорусь, Франція, Австрія) та досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. Читати далі
19 січня у Верховній Раді зареєстровано розроблений зусиллями експертного та громадського середовища законопроект «Про державну мову» (реєстр. № 5670).
Ця довгоочікувана подія відкриває шлях до системних змін у становищі української мови, державний статус якої час нарешті наповнити реальним змістом.
Наша мова є одним із визначальних чинників, що перетворюють українців на єдиний народ і творять міцне підґрунтя державної незалежності і соборності України.
Це не просто культурне надбання і засіб комунікації, але наріжний камінь національної безпеки, соціального розвитку та міжнародної суб’єктності України. Читати далі
13 грудня відбулось усне слухання у Конституційному Суді щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка.
Розгляд справи відбувається за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність закону “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI) Конституції України.
Якщо на минулому засіданні (17 листопада) суд встиг розглянутилише різні клопотання позивачів (про долучення доказів, про заслуховування свідків та експертів з питань мовної політики, про відвід окремих суддів), то сьогодні вже розпочалося заслуховування представників суб’єкта конституційного подання (57 тогочасних народних депутатів) та експертів – Павла Гриценка (директора Інституту української мови), Сергія Головатого (члена Венеційської комісії, колишнього віце-президента ПАРЄ), Тараса Марусика (заступника голови Координаційної ради з питань застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті), а також представника ВРУ в КСУ Анатолія Селіванова. Читати далі
Депутати Вінницької обласної ради закликають Верховну Раду скасувати прийнятий у 2012 році Закон України «Про засади державної мовної політики»та прийняти Державну Програму з відродження та впровадження української мови в усі сфери життя.
На 10 сесії обласна Рада прийняла рішення про «Звернення депутатів Вінницької обласної Ради 7 скликання до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр – міністра України щодо функціонування та подальшого впровадження української мови як державної», яке ініціювала постійна комісія з питань освіти, культури, сім’ та молоді, спорту і туризму, духовності та історичної спадщини.
«Ми, депутати Вінницької обласної Ради 7 скликання, глибоко стурбовані ситуацією, яка сьогодні має місце в українському інформаційному просторі стосовно використання телерадіоорганізаціями державної мови у своїй діяльності”, – йдеться в зверненні. Читати далі
Тарас Шамайда
Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.
Чому потрібні квоти
За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі
Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою. Про йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Українського кризового медіа-центру.
Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі.
Юрій Винничук
Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.
Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі