Лариса Масенко
У нашому суспільстві по-різному ставляться до поширеного в Україні явища білінгвізму – паралельного або одночасного вживання у багатьох сферах комунікації української і російської мов. Лінгвісти і лінгвокультурологи, які фахово вивчають проблеми масового білінгвізму, вважають, що конкуренція двох мов у тому вигляді, в якому вона побутує в Україні, загрожує самому існуванню української мови. Читати далі
Українцям пропонують новий правопис. Поки що він перебуває на обговоренні. До 15 вересня усі охочі можуть залишити свої зауваження та пропозиції щодо нього, заповнивши спеціальну форму. Що ж за зміни можуть стати правилами? Чому їх пропонують саме зараз? Чому невдоволені ними не лише пересічні громадяни, але й професійні мовознавці? Та чи варто вже засмучуватись? Про це в статті журналістки Радіо Свобода. Читати далі
1 вересня школи міста Одеси планують прийняти 11 тисяч першокласників, понад 9 тисяч з яких (83%) виявили бажання навчатися українською мовою, – пишуть Новини Одеси.
Про це повідомила директор міського департаменту освіти Олена Буйневич в ході апаратної наради в міській раді 20 серпня. Читати далі
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису.
Про це повідомляє прес-служба Міносвіти. Читати далі
Громадянин США 13 років страждає від мовної дискримінації в Україні.
Американський журналіст українського походження Зенон Завада понад 13 років живе та працює в Україні. Він – українець в третьому поколінні. Українську мову вивчав в Америці, аби комфортно почуватися на Батьківщині.
14 червня він прийшов надрукувати фото в поліграфію 24 Print, щоб 15 червня відвезти до родичів на Житомирщину.
Пан Зенон не розумів менеджера, адже до нього зверталися іноземною для нього мовою – російською.
Він попросив обслуговувати його або українською, або англійською, адже він іноземець, а оскільки проживає в Україні, то знає єдину державну мову – українську.
Натомість він отримав відмову і зрозумів тільки єдину фразу “через 3 часа”. Менеджерка казала й інші речі, але клієнт її не розумів.
Він повернувся зранку, аби забрати фото, але вони не були готові. Менеджерка пояснювала причину, але клієнт її не розумів, просив перейти на українську, але його далі ігнорували.
“Коли директор поліграфії мені подзвонив (як я просив у скразі, що надіслав на електронну пошту), він пояснив, що вважає, що його працівник нічого поганого зробила.
Я йому пояснював, що я американець, який 12 років активно вчив українську мову. Йому було байдуже.
Ба більше, він сказав що не буде заставляти своїх працівників говорити певною мовою. Він ще і звинуватив мене в тому, що я “насиловал” його працівника розмовляти українською (хоча моє перше прохання було спокійним тоном, і я чітко пояснював, що я американець і слабо розумію російську).
Тобто в столиці вже починають назвати “насильство” cам акт просити обслуговувати українською”, – ділиться Зенон Завада.
Ба більше, він зустрічається з мовною дискримінацією усі 13 років, які тут живе.
Коли єдина державна мова буде справді єдиною державною?
ЗАВІДУВАЧКА КИЇВСЬКОГО САДОЧКУ ПОРАДИЛА УКРАЇНОМОВНИМ БАТЬКАМ ІТИ КОПАТИ ГАЗОНИ!
Київський садочок №424 «Чайка» (бул.Дружби народів, 32б), напевно, особливо нічим не відрізняється від інших садочків. Як і майже всі київські садочки, він – з українською мовою виховання. Але лише на папері, офіційно. Насправді ситуація там кардинально інша. Про це повідомили батьки кількох дітей, які відвідують цей садочок: «Українською мовою у нас проводяться лише заняття та офіційні заходи (Свято врожаю, Нового року тощо). Як наслідок, чимало дітей, які закінчують наш садок майже не володіють українською! Більшість вихователів (Харитоненко, Скрипець, Соломонюк та інші), фізінструктор Пастушенко спілкуються з батьками та дітьми переважно російською, хоча українською володіють на достатньому рівні. Ранкова зарядка теж проходить російською у форматі «іді сюда, станавісь здєсь». Адміністрація садочку жодних заходів до порушників не вживає». Коли ми вперше туди зателефонували, чоловічий голос привітався: «Дєтсад!» і далі спілкувався лише російською. Відразу стало зрозуміло, яке ставлення у персоналу та керівництва цього садочка до української мови. Були відповідні скарги, були перевірки садочку та відповіді на скарги були однакові: порушень немає, проведена робота з персоналом, але ситуація не змінюється. З завідувачкою садочку Матвєєнко Людмилою теж діалог не виходить, вона заявила: «У нас у садочку 90% дітей з російськомовних родин і не всі розуміють українську мову. У працівників дуже низькі зарплати, тому нам не вистачає кадрів. Нехай ті батьки, які дуже вболівають за українську мову допомагають нам прибирати територію або копають газон. І взагалі, ви нам надто докучаєте питаннями української мови, я буду звертатися в правоохоронні органи!» і поклала трубку. Невже діти в україномовних садочках не мають права на виховний процес державною мовою? Скільки ще в українських садочках буде насаджуватися «русскій мір»?
Миколаївський окружний адміністративний суд визнав нечинним рішення облради про надання російській мові статусу регіональної.
Про це повідомляє прес-служба прокуратури Миколаївської області. Читати далі
Лариса Масенко
Десь рік чи два тому я звернулась до чиновника з департаменту державної мовної політики при Міністерстві культури із запитанням, чому вони не реагують на порушення у багатьох вишах конституційної норми обов’язкового вживання української мови у навчальному процесі. Адже не секрет, що у вищих навчальних закладах Одеси, Харкова, Дніпра і навіть у деяких столичних університетах чимало викладачів читають лекції і проводять семінари російською мовою. Читати далі
Наталія Жила
Людина, яка звикла розмовляти суржиком, а саме сумішшю української та російської мов, за один день не перейде на чисто літературну. Цьому передує ряд факторів, що є бар’єрами для спілкування. Саме про ці моменти та етапи переходу на чисто українську мову і буду вести розмову.
Як уродженка Чернігівської області, я відчула на собі всі ті переживання, коли починаєш говорити рідною мовою. Було багато причин, що ставали бар’єрами для спілкування. Вони призводили до того, що знову розмовляєш суржиком або навіть переходиш на російську. Основні причини — це виховання у сім’ї, система навчання у школі, розмови з друзями і земляками. Читати далі
Досить часто, коли говорять про мовну політику і мовну ситуацію загалом, Україну порівнюють із іншими країнами. Про те, чим цікавий для України досвід Латвії, та чому потрібно пам’ятати про досвід Білорусі, читайте в матеріалі Луки Марковича. Читати далі
Генеральний Штаб Збройних Сил України видав інструкцію про організацію виконання у ЗСУ Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Про це повідомив історик Василь Павлов. Читати далі