Архів теґу: французька мова

Вийти з зони комфорту: чому багатьом страшно заговорити “чужою” мовою (приклад Канади)

Опубліковано:

bonjour

“Чому вона не спробує сказати хоча б Bonjour?” – дивувався я щодо англомовної чиновниці, що багато років мріє про кращу посаду, але чи не усі цікаві вакансії формально “двомовні”. Людина ходить на курси французької, але навіть не намагається вжити цю мову поза класом.

“Мабуть, вона така як я. Сором’язлива. – відповіла моя знайома. – Є люди, яким просто дуже соромно заговорити іншою мовою”.

Страх і сором’язливість… Це багато що пояснює. Читати далі

“Чи володієте Ви латиною?” Чому більшість англомовних канадців не говорять французькою

Опубліковано:

parlez-vous-francais-translation-challenges

Практично усі англоканадці вчать французьку у школі, а дехто – ще й в коледжі чи університеті. Але за статистикою, коло 90 % з них не вважають себе у змозі спілкуватися цією мовою.

Працюючи у Оттаві, зустрічаєш багато англомовних людей, які роками “вчать французьку”. Один збирається сьогодні на мовні курси, другий тільки що повернувся з уроку, третій шукає приватного репетитора з “другої офіційної”, тому що попередня репетиторка переїхала до Монреалю. Але якщо звернутися до цих учнів французькою, то багато хто відповідатиме англійською, дехто скаже французькою кілька фраз – і знов-таки перейде на англійську, і тільки відносно небагато людей говоритимуть французькою до кінця розмови. Читати далі

“По ногах як по бульвару”: чому мовні питання такі болючі? Приклад Канади

Опубліковано:

493

Чистий, світлий магазин. Чудовий асортимент за помірну ціну. Клієнт набирає повний візочок товарів і підходить до каси. В нього чудовий настрій.

За касою, акуратна дівчина привітно усміхається – і вітається мовою X.
Клієнт сухо відповідає мовою Y.
Касирка, не менш ввічливо, продовжує говорити мовою X.
Клієнт відповідає мовою Y; він стає різким і нервовим.
Касирка щиро не розуміє у чому річ. І продовжує мовою X.
Клієнт агресивно вимагає відповідати Y, посилаючись на те, що це – тутешня мова.
Касирка відповідає мовою X. Клієнт залишає товар і йде геть, гупнувши дверима.
Касирка потискає плечима: “І чому він такий психований? Я ж до нього нормально, а він…”

Подібна сцена могла б відбутися і в Україні, і у Квебеку, і у багатьох інших частинах світу. І, до речі, відбувається з певною регулярністю. Читати далі

Бути “ввічливою меншиною” та “швидко порозумітися”? Чому деякі франкомовні поза Квебеком обирають англійську

Опубліковано:

Waiter3

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни? , а також Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?  і Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити) )

Англомовна Канада і, зокрема, Оттава, – чудове місце для жити і праці. Тут ввічливі привітні люди, добра економіка, якісний сервіс, гарні кар’єрні перспективи. Щоб почуватися у Оттаві комфортно, франкомовному треба дві речі: 1) добре засвоїти англійську і 2) забути що місто “мало б бути двомовним”.

(Київ, до речі, теж комфортабельне місто – якщо не чекати на україномовне обслуговування)

Якщо в Оттаві ви намагаєтесь усюди користуватися французькою на рівні з англійською, то ризикуєте стати нещасною нервовою людиною. Читати далі

Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити)

Опубліковано:

woman

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?  і  Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?)

Уявіть собі звичайного дорослого слона. Одного дня, прийнято рішення що слон відтепер – “сухопутний-і-морський звір”, який плаває не гірше ніж ходить. Отже, слона щодня водять на пляж. Той старанно плаває протягом години, уявляючи себе китом. Після чого повертається на сушу.

Уявили? Тепер поговоримо про двомовність на федеральній держслужбі Канади. Читати далі

Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?

Опубліковано:

can-flags-multicultural-72dpi

(Початок циклу статей тут: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?)

Для початку, варто розглянути ситуацію на концептуальному рівні.

На момент британського завоювання (1759-1760 роки) у Канаді вже жило багатотисячне франкомовне населення. Повним ходом формувалася (франко)канадська ідентичність, а з ізоляцією від Франції цей процес прискорився. Після незалежності Сполучених Штатів, до країни переселилися тисячі англомовних лоялістів, до яких приєдналися іммігранти з Британії. Так виникли дві етно-мовно-культурні групи, жодна з яких не могла асимілювати іншу.

Вже у 1838 році, лорд Дархем писав: “Я знайшов два народи, що борються поміж собою у лоні єдиної держави” (у оригіналі було “two races”). Читати далі