Олександр Ягольник

Є один важливий суспільний момент, який цього літа мене серйозно збентежив як продюсера, і як того з інтеллектуальних громадян України, хто розуміє особливе значення мови в поєднанні з музикою в роки гібридноі війни. І української, а точніше україномовної, пісні – як важливого інструмента піднесення морально-вольового духа нації й пропаганди нашої державної філософії та цінностей.

З одного боку, нібито пробили патріоти квотний закон щодо радіо- та телеефіру і нібито більш-менш він виконується, а свідоме громадянське суспільство ще не так втомилося, щоб за цими ефірами слідкувати. По Фейсбуку видно, наскільки вже з’явилося і щотижня з’являється цікавого україномовного музичного матеріалу. А з іншого – зовсім свіжа історія… Читати далі