Ян Дніпровський, QirimInfo
Однією з ключових тез прихильників «російської весни» був захист в Криму російської мови. Однак після анексії з’ясувалося, що під захистом однієї мови малося на увазі придушення інших. Читати далі
Ян Дніпровський, QirimInfo
Однією з ключових тез прихильників «російської весни» був захист в Криму російської мови. Однак після анексії з’ясувалося, що під захистом однієї мови малося на увазі придушення інших. Читати далі
Ірина Андрейців
– Купите «Мову», точно не прогадаєте, – загадково усміхається продавець прогресивної книгарні-галереї «Ў» в Мінську. Йдеться про книгу Віктора Мартиновича – одну з найпопулярніших новинок білоруської літератури. Це фантастична історія про недалеке майбутнє, де білоруська мова під забороною. Молодь уже забула як вона звучить, але прочитання уривків «мови» приносить корінному населенню Білорусі кайф, подібний до наркотичного. Песимістичні прогнози щодо майбутнього національної мови Мартинович уважає небезпідставними. Натомість, молоді активісти переконують, що мова відроджується. Читати далі
Вікторія Власенко
Ситуацію, яка склалася з українською мовою в українських(!) школах Києва, інакше як тихою диверсією у стилі Дмитра Табачника назвати не можна. Ніколи не думала, що стану людиною, яка говоритиме: «Ось у радянські часи такого не було!» Але кажу абсолютно відповідально: такої відвертої тотальної русифікації українських шкіл у столиці, як нині, у школах періоду мого дитинства не пригадую.
Цього року мої діти, які (так склалися життєві обставини) досі навчалися в іншій країні, пішли до однієї зі столичних шкіл. Не до гімназії й не до ліцею, а звичайної школи у центрі міста з поглибленим вивченням англійської мови. Після кількох тижнів навчання стало зрозуміло, що мої українськомовні діти виявилися представниками нацменшини в українській школі. Читати далі
З точки зору розвитку та поширення української мови в Україні, безперечно, головним підсумком року є той факт, що досі чинним лишається так званий “Закон Ківалова-Колесніченка”. Ми чудово пам’ятаємо, ким були автори даного закону (принаймні публічно): один із цих осіб виявився відвертим зрадником, отримав російське громадянство і втік до держави-агресора, а іншому заборонено обіймати посаду ректора свого ж вузу. Читати далі
В ефірі Громадського радіо голова громадського руху «Не будь байдужим» про систему сучасної освіти на окупованій території.
Андрій Сайчук: Я знаю, що ви багато часу проводите на окупованих територіях. Що там змінилось?
Оксана Левкова: Ну, за два роки особливо нічого не змінилось. Як тримались на партизанці, так воно все і далі відбувається. Все на власній ініціативі волонтерів та інших небайдужих. Читати далі
Варвара Поварова – студентка-третьокурсниця філфаку Московського держуніверситету імені Ломоносова – викладає українську мову школярам та студентам у Школі юного філолога, яка діє при її виші. Вона розповіла ВВС Україна історію своїх стосунків з українською мовою: як почалося її захоплення, хто є її учнями зараз і як її змінили останні події в українсько-російських відносинах. Надалі – пряма мова Варвари. Читати далі
Чому жителі Криму вважають російську мову рідною? Чому Москва використовує русифікацію як інструмент послаблення України? Який “внесок” в “отруєння” України вніс Янукович? Чому саме місцеві вибори підтвердили розкол українського суспільства? Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю виданню “Фраза” розповів політолог і громадський діяч із Житомира В’ячеслав ДЕХТІЄВСЬКИЙ. Читати далі
Директор столичного підприємства ТОВ “Політехавто-Б” 62-річний Микола Бацан запровадив ініціативу популяризувати українську мову на своїх маршрутах – №442 (ст. м. “Політехнічний інститут” – вул. Гарматна – ст.м.”Політехнічний інститут”) і 442 Д (кільцевий маршрут: ст.м. “Шулявська” (через ін. Космонавта Комарова). Більше 20 років маршрути курсують в Солом’янському районі Києва. Про це пише Gazeta.ua.
В оголошеннях у маршрутках йдеться про перехід водіїв на обслуговування пасажирів державною мовою. Читати далі
Юрій Сиротюк
«Якого дідька в нашій країні і досі діє принизливий мовний закон Ківалова Каліснічєнка? – риторично запитав нещодавно один відомий український журналіст.
Адже Ківалова ніби присадили. Каліснічєнко втік. Закон обіцяли скасувати на Майдані – це була одна з письмово оформлених обіцянок тодішньої опозиції, а нині влади. Зрештою, Мовний Майдан на сходах українського Дому у липні 2012 року став прологом Майдану як Революції Гідності у 2013-му. А Сашко Капінос і Дмитро Чернявський – активні учасники кампаній на захист української мови – Герої Небесної сотні – ніколи не приховували, що боротьба за націю і за мову нероздільні. Читати далі
Лариса Масенко
Президент Петро Порошенко і його оточення обрали хибну стратегію підтримки й пропаганди українсько-російської двомовності.
Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно».
Як ніхто інший, Мейс розумів згубну роль масового послаблення національної свідомості серед українців і вважав завдання дерусифікації не менш важливим для майбутнього країни, ніж декомунізація. Читати далі