Архів категорії: Публікації

Думка

Quo vadis, мово? або Мовна ситуація та політика очима інтелектуалів

Опубліковано:

9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови, який є добрим приводом поговорити про мовну політику та становище української мови. Відколи країна перебуває у стані війни, мовне питання перетворилося на свого роду негласне табу – його воліють тактовно уникати, аби не створювати додаткових точок напруги й унеможливити популістичне використання битої «мовної карти». Утім, суспільна згода (угода) не говорити про певну проблему не означає автоматично, що її не існує. Як відомо, за радянських часів мовної проблеми також «не існувало», хоча українська системно й цілеспрямовано витискалася на маргінес.

У зв’язку з цим «Гал-інфо» звернулося по коментарі до українських інтелектуалів, політиків, громадських діячів та митців із низкою запитань: чи існує в теперішній Україні мовна проблема? як вони оцінюють чинну мовну політику (якщо вона є)? чи варто повертатися найближчим часом до перегляду мовного законодавства? що відбувається зараз – повзуча русифікація чи повзуча українізація? Читати далі

Думка

Як прем’єр Яценюк працює зі зверненнями на мовну тематику

Опубліковано:

Вимога активістів створити навчально-екзаменаційну систему «Український мовний диплом» залишається без розгляду вже майже півроку.

У резолюції Міжнародного форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова», який відбувся 1 липня 2015 року, однією з вимог до органів державної влади України була вимога створити Державну навчально-екзаменаційну систему «Український мовний диплом». З огляду на це низка громадських організацій звернулася з відповідним листом до керівника уряду.

Основні аргументи, від яких відштовхнулися автори звернення: в Україні не створено умов для вивчення державної мови; не впроваджено стимулів для цього; відсутня державна система оцінювання рівня володіння державною мовою особами, які претендують на державні посади, на участь у виборчих процесах, на одержання громадянства, на працевлаштування в установах і підприємствах різних форм власності. Читати далі

Думка Закордонний досвід

Третя мова Канади, небажана у батьківщині

Опубліковано:

Щойно закінчилися парламентські вибори в Канаді, і новий парламент порадував несподіваною новиною. Третьою за чисельністю серед рідних мов новообраних депутатів, після двох офіційних – англійської та французької – виявилася мова панджабі, якою розмовляють на більший частині території Пакистану та у північно-західних регіонах Індії.

Чи становлять панджабомовні реальну більшість серед нових канадців та чи ці цифри відображають впливовість даної громади? Читати далі

Закордонний досвід Новини

Спортивні клуби Білорусі оцінюють на білоруськомовність

Опубліковано:

Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі

Думка

Ave, Lingua! Мовний націоналізм та його роль у збереженні державності

Опубліковано:

У другій половині ХVIII, коли поняття державного націоналізму не існувало як такого, а саме слово націоналізм не мало жодної негативної конотації, завдяки працям німецького філософа Йогана Ґ. Гердера були введені поняття культурного та мовного націоналізму. Прояви державного націоналізму почали виникати з наполеонівськими війнами, коли держави, на які насувалась хвиля територіальних претензій Наполеона, розпочинали боротьбу за свою національну ідентичність та державу. Читати далі

Думка

“Русский мир” на телебаченні України

Опубліковано:

Вкрай неадекватна реакція двох із трьох членів журі шоу «Танцюють всі!» на те, що Наталя Білозьорова з Мінська спілкувалася з членами журі білоруською, є закономірним результатом усіх процесів «змістовної русифікації», що відбувалися.

Я ніколи не був прихильником телешоу «Танцюють всі!». Хоча б тому, що мені ріже око феноменальна безграмотність усієї команди телеканалу СТБ. Українською мовою назва шоу має писатися так: «Танцюють усі!», — інших варіантів немає й бути не може. Проте вже вісім сезонів ця безграмотна назва фігурує в телепрограмі та вбивається в підсвідомість мільйонів глядачів. Так, справді, безграмотності в мас-медіа України й без того вистачає, навіть коли йдеться про тексти чи виступи фахових літераторів, але щоб у двох словах назви телешоу містилася груба помилка — це вже занадто… Читати далі

Думка

“Говоріть, будь ласка, українською, бо я не знаю російської”

Опубліковано:

“Неважливо, якою мовою говориш” або “зараз не час домагатися прав для україномовних, бо війна” — впродовж минулого року подібні гасла ми чули не  раз.

Однак у розмовах про мовну ситуацію Україні чомусь усі забули про один  важливий нюанс: а як же бути іноземцям, котрі зацікавлені у вивченні української мови, і не обов’язково хочуть це робити “в пакеті” з російською. Хоч як би дивно для багатьох це звучало, але ця проблема не надумана, а реальна — українську мову як іноземну вивчають не поодинокі фанати, а достатньо велика група іноземців, особливо в сусідній з Україною Польщі. Читати далі

Думка

Циклічна русифікація. Українці втричі сильніші за державу

Опубліковано:

У році так 1986-му комітет комсомолу Київського політехнічного, де я навчався, влаштував для неблагонадійних студентів-дисидентів зустріч з Лесем Танюком. Йому тоді радянська влада дозволила повернутися до Києва з «московського заслання». Зустріч була закритою, майже таємною. Всього осіб вісім. Лесь Танюк говорив українською. Ведучий від комітету комсомолу (племінник видатного українського оперного співака) – російською. Інші учасники зустрічі – теж нею.

Добре запам’ятав власне відчуття подолання психологічного бар’єру, коли заговорив до гостя українською – у студентському середовищі нею спілкувалися у поодиноких випадках. Читати далі

Думка

З 2010 року в Україні тривала деукраїнізація освіти, — експерт

Опубліковано:

Павло Жебрівський українізує Донбас. Які результати може мати подібна ініціатива: збільшення кількості проукраїнськи налаштованих громадян чи, навпаки, посилення конфлікту? Мовну ситуацію на Донбасі аналізує на Громадському радіо Олексій Курінний, експерт з мовної політики, директор програми «Права націй, національних меншин та корінних народів за національним і міжнародним правом» Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА.

Читати далі

Думка

Лариса Масенко. Мовознавча солідарність по-українськи

Опубліковано:

На сайті Insider з’явилась публікація «Українське мовне питання по-заокеанськи». Її автор мовознавець Лесь Белей полемізує з нещодавно опублікованою у видавництві «Дискурсус» брошурою Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?», в основу якої лягла його доповідь, прочитана у червні в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Белей відносить Шевчука до еміграційних дослідників, поділяючи їх на «повноцінних» (щоправда, їх, на його думку, «не так багато, як хотілося б») і менш повноцінних, головною вадою яких вважає їхню відірваність від матеріалу та контексту. До цих других він і зараховує автора «Мовної шизофренії», проте робить це лише на тій підставі, що Шевчук викладає україністику у Колумбійському університеті. Уже це не може не дивувати, бо Шевчук є громадянином України, щороку приїздить до батьківщини і має цілком достатньо часу для спостережень над її мовним життям. Але припустимо, що Белей цього не знає. Не будемо зупинятися й на тому, що мовну ситуацію країни можна вивчати і за її межами, прикладом чого можуть бути класичні праці про соціолінгвістичну ситуацію України Юрія Шевельова, який викладав славістику в тому ж Колумбійському університеті і в той час не міг відвідувати колишню батьківщину.

Перейдемо до суті претензій, що їх критик висуває до аналізованого тексту. Читати далі