Донбас має стати повністю українським, якщо ні – хай не повертається взагалі, – каже переселенець Олександр Гуленко.
КОЛИ ВИЇЖДЖАЛИ З ДОНЕЦЬКА, ВЗЯЛИ З СОБОЮ ЛИШЕ НАЙНЕОБХІДНІШЕ. Теплий одяг не везли. Вірили, що місто швидко звільнять. Думали, повернемося за кілька місяців. Та в серпні, коли Росія ввела регулярні війська, зрозуміли: це затягнеться надовго. Попросили родичів передати зимові речі. Все інше доводилося купувати заново. Читати далі
У Миргороді на Полтавщині діють “партизани”, які виправляють російськомовні назви на україномовні, – повідомляє Depo.Полтава.
Вивіски ресторанних та розважальних закладів замайоріли виправленими назвами. На одній з них невідомі активісти замалювали російськомовні літери та написали назву українською, а для більшого ефекту виправлені назви написані червоним кольором.
Якщо ми завжди готові переходити на іншу мову з української, то українська мова не буде побутувати у вжитку, – вважає Міхаель Мозер, дослідник української мови з Австрії. Про історію української мови та її сучасне становище він розповів на своїй лекції у книгарні “Є” 19 лютого.
“Якщо ми не будемо говорити українською мовою між собою, якщо ми не будемо стійкими говорити українською мовою навіть тоді, коли спілкуємося з російськомовними українцями, які все ж таки готові слухати і розуміти українську мову, якщо ми не дбаємо про те, щоб українська мова побутувала і серед наших дітей, тоді української мови не буде. Вона не живе сама собою, тільки завдяки мовцям”, – пояснив професор проекту СловОпис. Читати далі
Глава Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі в ході антикорупційного форуму у Чернівцях вибачився, що погано говорить по-українськи. Про це повідомляє телеканал “112 Україна“.
“Я вибачаюся, я майже втратив практику української мови в Одесі. Для мене це також прекрасна можливість повернути мову разом з вами. Спасибі вам за це”, – заявив Саакашвілі. Читати далі
Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв.
Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали. Читати далі
Напередодні Міжнародного дня рідної мови, 19 лютого, комітет Верховної Ради з євроінтеграції провів слухання «Українська мова в контексті євроінтеграції: виклики і відповіді». Склад учасників був досить різноманітний – депутати, науковці, громадські активісти. Подаємо огляд кількох тем, які стали лейтмотивом зустрічі.
Одною із таких тем стала мова як інструмент зовнішньої та внутрішньої політики. Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Оксана Юринець застерегла:
«Ми не можемо інтегруватися в європейське співтовариство, не пропонуючи свою мову. Ми добиваємося, щоб на міжнародних конференціях в Україні обов’язково офіційною мовою була українська. Так, ми можемо спілкуватися англійською, іншими мовами, але обов’язково пропонувати свою мову». Читати далі
Під час церемонії відкриття пам’ятного знаку Небесній Сотні сталася сутичка. Про це повідомило Громадське.
Причиною послужило те, що голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський почав свою промову на церемонії російською мовою. Водночас присутні вимагали від нього розмовляти державною мовою. Читати далі
Світовий конгрес українців (СКУ) заявляє, що в анексованому Росією Криму знищують українську і кримськотатарську мови.
У прес-службі СКУ повідомили, що мають намір приєднається до святкування Міжнародного дня рідної мови в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, на заході планують презентувати доповідь «Переслідування рідної мови і порушення культурних прав в окупованому Криму». Читати далі
Коли я вчилася в інституті, то деякі філологині з обуренням казали: «В українській мові нецензурних слів немає, не було й бути не може». Це приблизно так, як колись в Радянському Союзі сексу не було, тільки діти звідкись бралися. Це психологічна неготовність і, напевно, показна цнотливість. Сучасне інтелектуальне лінгвістичне суспільство не готове до фахового аналізу цього зрізу лексикону.
Про ненормативну лексику розповіла дослідниця лексикології української мови, доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Орися Демська. Читати далі
Українська мова є принциповим елементом національної безпеки, а отже держава повинна мати зважену та ефективну мовну політику.
Такої спільної думки дійшли депутати, посадовці, експерти та громадські діячі, які взяли участь у слуханнях «Українська мова в контексті євроінтеграції: виклики і відповіді», яку провів 19 лютого комітет Верховної Ради з євроінтеграції.
Більшість учасників говорили про ті чи інші проблеми зі статусом та використанням української мови: від засилля російської мови у владі до дефіциту українського медійного та кінопродукту в ефірі та навіть про відсутність міжнародних стандартів щодо викладання української мови як іноземної. Як розв’язати ці проблеми, та яких змін потребує українське законодавство – йтиметься на парламентських слуханнях щодо розвитку української мови, які планують провести навесні цього року. Читати далі