Архів теґу: мовна політика

Президенту Латвії заборонять розмовляти з журналістами російською

Опубліковано:

Керівник латвійської Комісії з держмови Андрій Вейсберг заявив, що президенту Латвії варто спілкуватися з журналістами тільки латиською мовою.

Як повідомляє латвійський портал LSM, про це Вайсберг заявив за підсумками зустрічі з президентом Латвії Раймондом Вейонісом. Також під час цієї зустрічі Вейоніс запросив Вейсберга продовжити очолювати комісію і той погодився.

“Думка старої і, думаю, нової комісії теж — що президенту варто було б з латвійськими мас-медіа спілкуватися тільки латиською”, — сказав Вейсберг. Читати далі

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Як мотивувати громадян України вивчати мову?

Опубліковано:

Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі

1 липня у Києві відбудеться Форум на підтримку української мови (програма)

Опубліковано:

Про те, чи зможе українська мова об’єднати суспільство та як її відродити після років русифікації, будуть говорити активісти, урядовці, науковці, журналісти під час  Міжнародного Форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”.

Середа, 1 липня 2015, 10.00 (реєстрація з 8.00 ранку до 10.00)
Київ, вул. Велика Васильківська, 55 (станція метро “Олімпійська”)
Хол чемпіонів бізнес-центру НСК “Олімпійський”
Зареєструватись для участі у Форумі: АНКЕТА для реєстрації.

Як наголошують організатори, мета Форуму “голосно заявити усьому українському суспільству, що настав час повністю відновити і відродити українську мову, навколо якої повинні об’єднатись усі громадяни України у цей складний для нашої держави час”. Читати далі

Досвід Молдови: російськомовні ЗМІ за Росію, румуномовні за рух до ЄС

Опубліковано:

Знайти проєвропейську газету, що виходить російською, чи ліву румунськомовну в Молдові досить важко. Російськомовні та румунськомовні мешканці Молдови живуть у паралельних реальностях. Напередодні місцевих виборів Кишинів усіяний агітаційними білбордами. Ігноруючи день тиші, кандидати звертаються до виборців переважно двома мовами.

Лише чинний міський голова, висуванець відверто прорумунської Партії лібералів Республіки Молдова Дорін Кіртоаке, обмежився однією – державною мовою. У країні, не всі мешканці якої розуміють один одного, російська є мовою міжнаціонального спілкування та темою постійних політичних спекуляцій.

За даними соціологічного опитування CBS-AXA 2011 року, близько 62% мешканців Молдови вільно володіють російською. Ще 18% говорять нею, але пишуть із помилками; 7% можуть спілкуватись із російськомовними; 5% розуміють російську, але не говорять нею. Абсолютно не розуміє цієї мови лише 1%. Читати далі

Латвійці побоюються утвердження двомовності через російськомовний телеканал

Опубліковано:

Обговорюючи створення російськомовного громадського каналу у Латвії, керівник відділу по політиці ЗМІ Міністерства культури Роберт Путніс в прямому ефірі радіо Baltkom заявив: “Латвійське суспільство боїться підтримки статусу російської мови в суспільстві, яке буде забезпечено через цей канал. Вони бояться того, що це встановить двомовність в країні”. Про це пише Nasha.lv.

Як відомо, ще в березні Національна рада з електронних ЗМІ ухвалила рішення про створення третього каналу Латвійського телебачення, а згодом керівництво Латвійського телебачення і Естонського суспільного ЗМІ ERR підписали протокол про наміри, згідно з яким, у разі позитивного рішення латвійського уряду, сторони могли б об’єднати інтелектуальні та матеріальні ресурси для створення російськомовного телеканалу.

Згідно з повідомленнями у ЗМІ, схоже, російськомовного телеканалу, який мав би боротись з російською пропагандою, не створять. Читати далі

Лариса Масенко: Офіційна двомовність не об’єднує країну, а сприяє її розпаду

Опубліковано:

Найбільше шансів перемогти і остаточно витіснити конкуруючу мову має та, якою найчастіше послуговуються мас-медіа. З огляду на те, що вони в Україні більш як на 75 % російськомовні, саме українська мова зараз під загрозою, – вважає соціолінгвіст Лариса Масенко.

Ідея рівних прав для двох мов як ніколи набула сильних позицій і це зараз прийнято вважати позитивом, але будь-який соціолінгвіст вам скаже, що отака тотальна двомовність не є гармонізуючим і об’єднуючим фактором для суспільства, а навпаки загрожує або повним зникненням однієї з мов або остаточним розколом країни. Читати далі

«Мовний» закон треба визнати неконституційним – активісти

Опубліковано:

18 червня громадські активісти пікетували Конституційний Суд України, який зволікає з початком розгляду справи щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Ківалова-Колесніченка).

Як зазначають пікетувальники, не розглядаючи справу, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, голова КСУ Юрій Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».

26 громадських організацій уже надіслали відповідне звернення до голови КСУ Юрія Бауліна і вимагають невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.

«На жаль, зараз ми не відчуваємо підтримки розвитку української мови з боку держави, зокрема і через те, що досі не скасований сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка, який дискримінує права україномовних, – вважає активіст Громадського сектору Євромайдану Олег Слабоспицький. – Також у цьому винен Конституційний Суд, який затягує розгляд справи щодо неконституційності «мовного» закону». Читати далі

Тарас Марусик. Чиїми “молитвами” закон Колесніченка-Ківалова живе й перемагає

Опубліковано:

Скандальний “мовний” закон Колісниченка-Ківалова був серед перших, скасованих Верховною Радою після Революції гідності – уже 23 лютого 2014. Однак він діє й досі.

Тодішній голова Верховної Ради та в.о. Президента України Олександр Турчинов просто взяв і не підписав ухвалений парламентом закон “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”.

7 липня 2014 депутати звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати-таки закон Колісниченка-Ківалова. Термін для ухвалення рішення сплив у січні 2015, однак вердикту з питання, яке було серед пріоритетних, немає й досі.

Аналіз подій 2010-12 років засвідчує, що за “злочинного режиму” витримати цілеспрямований тиск державної машини на мовному фронті вдалося винятково “вулицею” та майже “підпільними” діями окремих активістів “у тилу ворога”. Ситуація після Революції гідності змінилася. Зник тиск “вулиці” – чого тиснути на владу, яка ніби вже проукраїнська? Однак її дії свідчать: у мовному питанні нова державна машина рухається тією самою дорогою, що накатали “папєрєдніки”. Читати далі

Сергій Оснач. Мовна складова гібридної війни

Опубліковано:

Як не крути, а нинішня російсько-українська війна розпочалася саме через мову. Це незаперечний факт. Саме мовний фактор Росія використала як головний привід до агресії ― пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.

Можна скільки завгодно заперечувати це й доводити, що Росія могла б вигадати будь-який інший привід, щоб анексувати Крим та розпочати війну на Донбасі, або й узагалі зробити це без приводу, але вона використала саме цей привід. Отже, він був для Росії найбільш зручним та ефективним.

З початком російської збройної агресії та окупації українських територій стало очевидно, що сусідня Росія — це ворог України, а не дружня країна-партнер, як багато хто вважав раніше. Цей ворог не з’явився раптом нізвідки, а роками системно працював проти України: ставив на ключові посади в Україні своїх агентів впливу, підривав українську економіку, розвалював військо, підпорядковував собі український бізнес та інформаційні канали, сіяв серед українців розбрат. Особливих зусиль Росія доклала до інспірації в Україні «мовного конфлікту», яким дуже ефективно скористалася. Читати далі