Архів теґу: мовна політика

Депутат Держдуми РФ від “Єдінай Расії”: вивчення іноземних мов нам ні до чого

Опубліковано:

Депутат Держдуми Російської Федерації, член Президіуму Генеральної ради партії “Єдіная Расія” Іріна Яровая обурилася з приводу того, що, згідно з російськими освітніми стандартами, на вивчення російської мови в школах виділено менше годин (866), ніж на вивчення іноземних (939).

“Міністерство освіти хоче включити до ЕГЭ (російський аналог українського ЗНО – прим. language-policy.info) обов’язковий іспит з іноземної мови, а до шкільної програми – другу обов’язкову іноземну мову. Виходить, що наша система освіти заточена під вивчення іноземної мови. І як ми хочемо в таких умовах зберегти наші традиції?” – заявила Яровая в ході засідання “Патріотичної платформи” найпопулярнішої російської партії “Єдіная Расія”. Читати далі

Центр державної мови Латвії рекомендує працівникам сфери обслуговування спілкуватися латвійською мовою

Опубліковано:

Центр державної мови Латвії звернувся до мешканців країни із проханням розмовляти на робочих місцях державною мовою. Про це пишуть Vesti.lv.

Як повідомляє видання, правило буде поширюватися практично на всіх працівників, особливо це стосується сфери обслуговування – магазини, громадський транспорт, офіси та установи.

Наголошується, що росіяни, розмовляючи один з одним російською, загрожують латвійській мови і висловлюють неповагу латвійцям. Читати далі

Мер Лондона: кожен мешканець Великої Британії має володіти англійською

Опубліковано:

Мер Лондона Борис Джонсон

Мер Лондона Борис Джонсон вважає, що кожен мешканець Великої Британії має володіти англійською мовою.

Про це він заявив під час власної передачі на LBC Radio у відповідь на телефонне запитання одного зі слухачів щодо ставлення мера до тези, нещодавно озвученої Головою Партії Незалежності Сполученого Королівства Найджелом Фараджем. Пан Фарадж заявив, що лікарів та медичних працівників, які не володіють на достатньому рівні англійською мовою, потрібно “відсіювати” з Британської системи охорони здоров’я. Читати далі

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Опубліковано:

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі

Розрубати мовний вузол. Скільки російськомовних українців готові наполягати на російськомовності своїх дітей і внуків?

Опубліковано:

Андрій Дрозда

Сучасна ситуація в Україні є прикладом того, як війна мови і культури стає передумовою і офіційною підставою для справжньої військової кампанії.

Багатьом здалося, що багаторічний мовний конфлікт в Україні нарешті втратив актуальність, оскільки в суспільства з’явилися значно важливіші проблеми: війна, біженці чи знецінення грошей. Виявилось однак, що однієї заяви з табору націоналістичної партії достатньо для того, щоб тема мовного протистояння, незважаючи на нинішні екстремальні умови, розгорілася з новою силою. Можливо, це лише спалахи реакцій окремих людей, та правдоподібно, що маємо справу із симптомом задавненої хвороби, яка обов’язково проявиться в майбутньому з новою силою. Читати далі

У Латвії оштрафували десятки вчителів за незнання державної мови

Опубліковано:

Відповідні перевірки латвійський Центр державної мови проводив в 2014 році протягом десяти місяців. До 1 листопада були перевірені 99 шкіл. Крім вчителів, за незнання латиської були покарані 24 помічники. За даними телеканалу LNT, за рік кількість оштрафованих вчителів зросла утричі. Про це у вівторок, 18 листопада, повідомляє портал Delfi.

За законом за незнання мови на належному рівні вчителів штрафують на суму від 35 до 280 євро, після чого їм дається термін від трьох до чотирьох місяців для поліпшення мовних навичок. Читати далі

Доктор психологічних наук Вадим Васютинський: “Не можна забезпечувати права російськомовних, обмежуючи при цьому права україномовних”

Опубліковано:

В інтерв’ю виданню “Україна молода” доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, професор Вадим Васютинський розмірковує, чому на 23-му році незалежності статус української мови в Україні залишає бажати кращого.

Про асоціації та стереотипи

— Вадиме Олександровичу, чому серед етнічних українців в Україні сьогодні так багато російськомовних? Українці знають, що російська мова століттями була інструментом поневолення нашого народу, однак все одно спілкуються російською.

— Почну з того, що багатьох етнічних українців не дуже цікавить історія українського державотворення, визвольних змагань чи тривала русифікація. Вони знають якісь факти, але ці факти їм не болять. Звинувачувати їх у цьому не можна — така в них система цінностей, на яку вони, зрештою, мають право. Друге, 23 роки — зовсім не достатній термін для того, щоб відродити в українському середовищі традиційно упосліджену мову. Тим паче в умовах, коли українській мові потрібно зміцнювати позиції в жорсткій конкуренції з російською. Адже існують певні стереотипи в сприйнятті та використанні української мови, які ми успадкували ще з імперсько-радянських часів. Читати далі

Як держава захищає мову. Досвід Литви

Опубліковано:

Активісти ініціативи “Дріжджі” поспілкувалися із очільниками Литовської комісії з Державної мови. Викладаємо тут їхнє інтерв’ю, взяте із сайту texty.org.ua.

Як не дивно, із початком війни з Росією українську мову в Україні почали вживати рідше. Мовляв, щоб не відштовхнути “схід”. Хибна думка, адже мова це частина державності. У більшості європейських країн є державні органи, корті опікуються розвитком мови свого народу. Литовський досвід особливо актуальний. “Іноді варто натиснути, якщо хочемо зберегти мову” – говорять керівники мовної Комісії Литви. Читати далі