У зв’язку з дискусією довкола квотування україномовної музики, Станіслав Свідлов вирішив повторити своє минулорічне дослідження українських радіостанцій.
Я узяв плейлисти з офіційних сайтів ТОП-10 радіостанцій України, і проаналізував їх за мовою, країною виробництва та роками створення. І отримав такі результати: в середньому за денний ефір, ви можете почути 9 україномовних пісень, 62 російських та 73 іншомовних. Читати далі
Тарас Марусик
День слов’янської писемності і культури 24 травня – штучне свято, яке має своє коріння в болгарській історії, а також у російській імперській традиції та здебільшого відзначається, за рідкісним винятком, у православних країнах із російської орбіти. Це свято офіційно встановив президент Кучма наприкінці своєї каденції, щоб догодити “русскому міру” й засвідчити “спільне слов’янське коріння”.
Однак наукові дослідження показують: до польської, словацької й чеської мов із їх латиницею українська мова значно ближча, ніж до російської. Читати далі
За останні кілька років частота вживання української мови збільшилася, російської – зменшилася. У питанні статусу мов відбулися серйозні зрушення в напрямі підвищення статусу української мови і зменшення – російської.
Про це свідчать дані дослідження Центру Разумкова.
Більшість (60%) громадян вважають рідною мовою українську, 15% – російську, 22% – і українську, і російську однаковою мірою, 2% респондентів вважають рідними інші мови. У 2006 р. українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31%, українську та російську рівною мірою – 16%, інші мови – 1%. Читати далі
Частка тих, хто вважає своєю рідною мовою українську серед учасників АТО більша, ніж серед не учасників. Про це пише Українська правда із посиланням на дослідження Центру Разумкова.
Українська мова є рідною для 73% учасників АТО, їх рідних і близьких. Російська – для 6%, обидві мови – для 19%. Серед непричетних до АТО українську мову вважають рідною 55%, російську – 19%, обидві мови – 23%. Читати далі
Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.
Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі
Видавництво «Vivat» готує до друку новинку: non-fiction видання Володимира Селезньова, яке підіймає гостру мовну проблему та розвіює міф про «зіпсованість» української мови. Про це повідомляє “Друг читача“.
Україна незалежна держава вже майже 25 років, та сучасні українці, особливо південного та східного регіонів, не бажають ані самі розмовляти українською, ані сприяти тому, щоб їхні діти вчили мову своєї країни і використовували її в повсякденному житті. Адже за часів Російської імперії та Радянської влади вкорінювалися понятті про простонародність та навіть меншовартість української мови. Це видання покликане звільнити українців від хибних штампів. Читати далі
Надія Савченко не вважає, що українську мову потрібно нав’язувати громадянам України, але вважає, що в майбутньому в офіційному просторі має функціонувати лише українська. Про це пише Українська правда.
“Я не вважаю, що комусь потрібно щось нав’язувати. Кожен поки говорить, якою вміє, а потім піде говорити тою, якою по душі відчує”, – заявила вона на прес-конференції в Києві. Читати далі
Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою. Про йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Українського кризового медіа-центру.
Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі.
Олена Капнік
Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі
Українська волонтерська група започаткували проект із поширення української мови в екскурсійних столицях світу – Guide–UA («Подорожуємо українською»). Він уже реалізується в деяких країнах Європи, а старт ініціативи відбувся в Празі 2012 року. Українська мова вже звучить у туристичних автобусах Відня, Таллінна, Вільноса, Риги, Варшави та Амстердама. Проект повністю волонтерський, його мета – підняти імідж України в очах європейців, сприяти поширенню української мови. Далі – матеріал Радіо Свобода.
«Українська мова звучить у столицях Європи. Українська мова – це спосіб донести до світової спільноти душу нашого народу. Щоб зрозуміли, чим живе Україна», – переконаний Віталій Мартинюк, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень. Читати далі