Глава Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський буде боротися з сепаратизмом на Донеччині за допомогою державної мови. На своїй сторінці у Фейсбуці він повідомив про початок навчання всіх держслужбовців української мови, – пише akcent. Читати далі
У столиці з’явилися білборди з написами про українську мову.
Соціальну рекламу, що популяризує державну мову, запустила ініціатива Дріжджі. Надрукувала та безкоштовно розмістила Київська міська державна адміністрація – відповідні витрати передбачені Концепцією розвитку української мови м. Києва на 2015-2020 роки. Читати далі
Владислав Кириченко: В тому числі проти Ложкіна я й ходив на Майдан. Бо для мене це була також і національна революція. А Ложкін для мене – барига та українофоб, для якого не існує проблеми створення української політичної нації. Ми втратили Крим та Донецьк з Луганськом і через те, що в супермаркетах неможливо було купити дитині журнал українською. Весь глянець, завдяки таким , як Ложкін (нинішній глава Адміністрації президента до 2013 року володів найбільшим медійним холдингом на ринку друкованої преси, – «Главком»), був російськомовним. У 2014-му році для нас революція не скінчилася, ми вкотре отримали можливість працювати над розбудовою української держави. Читати далі
«Замість того, щоб зміцнити мовний кордон з Росією, ми бачимо протилежне – посилення русифікації».
Коли дві мови конкурують в одній країні, перемагає та, якої більше у сфері комунікацій, – каже мовознавець Лариса Масенко. Вона переконана, що після Революції гідності українська так і не стала по-справжньому державною, оскільки влада не здійснює мовну політику. Своїм поглядом на мовні зміни в країні у День української писемності та мови професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко поділилась із Радіо Свобода. Читати далі
9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови, який є добрим приводом поговорити про мовну політику та становище української мови. Відколи країна перебуває у стані війни, мовне питання перетворилося на свого роду негласне табу – його воліють тактовно уникати, аби не створювати додаткових точок напруги й унеможливити популістичне використання битої «мовної карти». Утім, суспільна згода (угода) не говорити про певну проблему не означає автоматично, що її не існує. Як відомо, за радянських часів мовної проблеми також «не існувало», хоча українська системно й цілеспрямовано витискалася на маргінес.
У зв’язку з цим «Гал-інфо» звернулося по коментарі до українських інтелектуалів, політиків, громадських діячів та митців із низкою запитань: чи існує в теперішній Україні мовна проблема? як вони оцінюють чинну мовну політику (якщо вона є)? чи варто повертатися найближчим часом до перегляду мовного законодавства? що відбувається зараз – повзуча русифікація чи повзуча українізація? Читати далі
У Дніпропетровську на Європейській площі відбувся флешмоб «Дніпро розмовляє українською!», присвячений Дню української мови та писемності, – передає Радіо Свобода.
Громадські активісти, зокрема молодь, зібрались на площі, тримаючи у руках плакати на захист державної мови.
Вони також запрошували перехожих взяти участь у міні-конкурсі на знання українських фразеологізмів: тим, хто давав правильні відповіді, вручали синьо-жовті прапорці та власноруч зроблені обереги – синьо-жовті браслети. Читати далі
У першому кварталі 2016 року мають відбутися парламентські слухання про стан української мови в Україні. Про це написав на своїй Фейсбук-сторінці засновник Громадської ініціативи «И так поймут» Роман Матис.
За його словами, після зустрічей з депутатами різних фракцій парламентарі погодились на слухання. Темою буде порушення мовних прав українців і необхідність приведення українського мовного закону до європейських зразків. Читати далі
Вимога активістів створити навчально-екзаменаційну систему «Український мовний диплом» залишається без розгляду вже майже півроку.
У резолюції Міжнародного форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова», який відбувся 1 липня 2015 року, однією з вимог до органів державної влади України була вимога створити Державну навчально-екзаменаційну систему «Український мовний диплом». З огляду на це низка громадських організацій звернулася з відповідним листом до керівника уряду.
Основні аргументи, від яких відштовхнулися автори звернення: в Україні не створено умов для вивчення державної мови; не впроваджено стимулів для цього; відсутня державна система оцінювання рівня володіння державною мовою особами, які претендують на державні посади, на участь у виборчих процесах, на одержання громадянства, на працевлаштування в установах і підприємствах різних форм власності. Читати далі
Сьогодні, 9 листопада, у День української писемності та мови, біля Адміністрації Президента відбулося театралізоване дійство, під час якого активісти вимагали від влади почати захищати українську мову на державному рівні. Телеканал ZIK зняв це на відео.
Громадянський рух «Відсіч» та кілька десятків активістів влаштували театралізований історичний екскурс у часи нищення української мови російськими державцями. Під стінами президентської адміністрації переодягнені у Катерину ІІ, Петра І, царицю Анну, Сталіна та Валуєва активісти розповідали про перевагу російської над українською та вихваляли свої методи винищення «мови хохлів». Читати далі
Активісти спільноти “Переходь на українську” у День української писемності та мови опублікували відеоролик, у якому волонтери та військові закликають переходити на українську мову.
Автори ролика: Ярина Чорногуз і Олександр Іванов. Оператор: Тарас Троцюк.