Редактор | Портал мовної політики

Голова КСУ визнав, що чекає вказівок від Президента щодо закону про мову

8, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Конституційний суд документально засвідчив, що і після Революції гідності відіграє цікаву роль у мовному питанні. Цікаву тим, що продовжує традицію, започатковану за президентства Януковича.

Так вважає експерт з питань мовної політики Тарас Марусик. Про це він написав у своєму блозі. Подаємо повний текст.

Наприкінці минулого тижня я отримав листа з Конституційного Суду у відповідь на звернення низки громадських організацій до голови КСУ Юрія Бауліна з вимогою невідкладно включити питання про розгляд справи щодо неконституційності скандального закону Колесніченка-Ківалова до порядку денного найближчого пленарного засідання КСУ та призначити день розгляду справи по суті. Нагадаю, минув рік після конституційного подання 57-и народних депутатів з цього приводу, всі терміни КСУ вже порушив, але й надалі продовжує затягувати розгляд справи.

Новини

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, – політолог

6, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Сучасна війна є прямим наслідком відсутності державної мовної політики в Криму та на Донбасі, де цілі покоління виросли за відсутності національної освіти, українських медіа та захисту мовних прав українців, – вважає політолог, переселенець з Донецька Станіслав Федорчук.

Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

“На мою думку, поки Україна є унітарною державою, ніякої окремої мовної політики бути не може. Коли вона стає різною, ми лише поглиблюємо наслідки русифікації, русотяпства та державного недбальства у сфері мови”, – пише він. Читати далі

Новини

У Києві презентують доповідь про становище української мови в 2014-2015

6, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

У середу, 8 липня о 12.30 в інформаційній агенції УНІАН (вул.Хрещатик, 4) відбудеться презентація аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-2015 роках».

Скільки людей розмовляють українською в обласних центрах України? Яка мовна ситуація в освіті, сфері послуг, на транспорті, в кінопрокаті? Яка динаміка видання книг та преси українською мовою? Яка частка україномовного ефіру на радіо й телебаченні? Що відбувається з українською мовою на окупованих територіях Криму та сходу і як війна вплинула на мовну ситуацію в усій країні?

Відповіді на ці та інші питання в цифрах, фактах та інфографіці дадуть учасники презентації: Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», Олег Майданюк, координатор проекту «Становище української мови», Андрій Щекун, голова Кримського центру «Український дім».

Думка

Мова – складова безпеки держави. Дискусія на ТРК “Львів″

5, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Про мову та гуманітарну політику як складову безпеки держави 3 липня говорили в студії «Політичної шахівниці»ТРК “Львів″ Рустем Аблятіф, голова ради кримської ГО “Інститут громадянського суспільства”, політичний аналітик та правник, Андрій Іонов, голова ГО «Вектор», Юрій Шевчук, мовознавець, кандидат філологічних наук, викладач української мови в Колумбійському університеті, та Роман Матис, громадський діяч, засновник ініціативи захисту прав україномовних «И так поймут».

Думка

Двомовність як хвороба. Професор Колумбійського університету називає українську мовну ситуацію «мовною шизофренією»

5, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

В Україні провадиться послідовна політика змішування української мови з російською. Такої політики не існує в жодній європейській країні – навіть в тих, що мають співставну з українською ситуацію – мовну більшість, та великі за розміром мовні меншини. Однак там не допускається, щоб в публічному просторі – на телебаченні, на радіо люди розмовляли двома мовами. Це вважається елементарним браком освіти, що руйнує культуру мови, і культуру як таку. До речі, подібне змішування також не допускалося в Совєцькому Союзі: на телебаченні і радіо не було програм, де одночасно, протягом п’яти хвилин, говорили українською та російською.

Професор Юрій Шевчук більше 20-ти років викладає українську мову за кордоном, зокрема, в Колумбійському та Єльському університетах у США. За цей час він спостерігає, як інтерес до вивчення української у світі стрімко зменшується – замість 17-19 студентів у групах, тепер її вивчають один-два. Це – безпосередній наслідок політики «мовної шизофренії» в Україні, вважає він.

Про те, що означає ця концепція, що уможливило появу феномену Ірини Фаріон, та як зробити українську мову конкурентоздатною, Шевчук розповів в інтерв’ю ZAXID.NET. Читати далі

Думка

“Завтрашні білоруськомовні візьмуться тільки з російськомовних” – у Києві пройшов мовний форум

4, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Гліб Лабадзенка: В Мінську 98 зі 100 зустрічних говорять російською. Чи причина це засмучуватися? Не думаю. Є багато людей, які не засмучуються. В нас трохи прийнято чекати, що прийде якийсь вельможа, і все потрібне зробить за нас. От, держава не видає білоруських книг. А ми самі навіщо? Нас же багато. Ми перестали змагатися з вітряками й почали виходити з цього становища. Держава не видає книжок білоруською мовою або видає тільки лояльних авторів – лушню всіляку, щоб показати, що література білоруська не така велична, як російська.

У Києві відбувся Форум на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”. Gazeta.ua опублікувала завершальний виступ білоруського учасника Гліба Лабадзенки. Він мінський журналіст. Заснував курси білоруської мови “Мова Нанова“. На київському форумі виступав білоруською. Читати далі

Думка

Українська мова – жертва таємних домовленостей між керівництвом Росії та України

4, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

1 липня у Києві відбувся Міжнародний форум на підтримку української мови, участь в якому взяли відомі науковці, політики, громадські та культурні діячі, діяльність яких впродовж років була так чи інакше пов’язана зі зміцненням становища української мови в Україні.

Після завершення Форуму журналіст «Гал-інфо» поспілкувався з відомим політиком та громадським діячем, лідером Мистецького об’єднання «Остання барикада» Олександром Донієм.

Виступ політика був одним із найбільш змістовних на Форумі. Олександр Доній, зокрема, подякував всім учасникам заходу за багаторічну діяльність, однак, зазначив, що їхні старання є лише «партизанкою» – точковою роботою, що здатна сповільнити русифікацію, проте не спроможна її зупинити. Домінантне становище російської мови в більшості сфер українського суспільства тільки поглиблюватиметься, якщо держава не запровадить системну мовну політику, спрямовану на дерусифікацію України. Власне, із запитанням про те, чому чинна влада ігнорує цю засадничу для державотворення проблему, «Гал-інфо» й звернулося до Олександра Донія. Читати далі

Новини

Як мотивувати громадян України вивчати мову?

1, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

10857088_735082859951192_8448450416154673804_o

Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Читати далі

Новини

В Україні відкриють недільні школи для вивчення кримськотатарської мови

1, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Кримські татари, які залишили Крим після анексії, зможуть вивчати рідну мову в недільних школах на материковій Україні.

Про це кореспонденту Крим.Реалії сказав голова державної служби у справах АРК і Севастополя при Кабінеті міністрів України Аслан Омер Киримли.

«Ми ведемо переговори з культурними центрами, зокрема у Львові, щоб там організувати вивчення кримськотатарської мови. Поки у форматі школи вихідного дня, недільної школи. Поки так, на жаль», – сказав Киримли.

Серед міст, де планується організувати вивчення кримськотатарської мови, він назвав Київ і Вінницю. Читати далі

Думка

У 1919 році існувало близько 200 заборон української мови – історик

1, Липень, 2015 Опубліковано: Редактор

Якою була мовна політика більшовиків в Україні до Другої світової війни? Що було причиною «українізації» у 20-х роках? Чому українську мову почали виштовхувати на другий план? На ці запитання Громадському радіо відповідає Геннадій Єфіменко — історик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Василь Шандро: Чи вважаєте ви, що мова в Україні стала тим подразником, за яким суспільство розділяється зараз?

Геннадій Єфіменко: Це питання риторичне. Ми бачимо скільки зараз російськомовних патріотів. За мовною ознакою розколоти не вдалося. А після більшовистського захоплення України, комуністи побоювалися, що через українську мову, бажання її захистити, станеться розкол — розкол українців і більшовиків. 1919-го року, коли більшовики захопили владу, вони українську мову вважали контрреволюційною. Коли до Василя Боженка звернулися з проханням поставити Енеїду, то він відповів; «Виставу дозволяю, але забороняю ставити контрреволюційною мовою». (Українською) Сам Скрипник (нарком освіти УРСР) підрахував, що в 1919 році існувало більше 200 різних заборон української мови. Читати далі