Архів теґу: дерусифікація

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Опубліковано:

20-04-piket

Тарас Марусик

Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального і геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України. Читати далі

20 квітня Київрада розглядатиме проект рішення про дерусифікацію публічного простору столиці

Опубліковано:

kyiv-mova1

20 квітня депутати Київської міської ради розглядатимуть Проект рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

Ініціатор проекту, голова депутатської фракції “ВО “Свобода” Юрій Сиротюк, на своїй Фейсбук-сторінці закликав громадськість підтримати рішення, щоб його ухвалили депутати. Читати далі

Про мови та порожнечу

Опубліковано:

im578x383-leninopad_vgorode.ua

Наталя Пелагеша

“Еmpty language”, або “порожня мова”. Так західні та американські лінгвісти назвали мову, що утворилась всередині країни, яка виникла на теренах колишньої Російської імперії та назвала себе “Радянським Союзом”. В лінгвістичній совєтології, напрямі лінгвістики, що з’явився в кінці 40-х років минулого століття, вона отримала багато назв: “тоталітарна”, “комуністична”, “радянська”, “дерев’яна”, або “новомова”, як у Орвела. Незалежно від назви, її суть незмінна – це мова тоталітарного режиму, який камуфлював свою людожерську суть, створивши для цього окрему лінгвістичну систему. Читати далі

1920-ті роки: хто боявся українізації

Опубліковано:

gazety

Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.

А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно. Читати далі

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Опубліковано:

1825600

Лариса Масенко

Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості. Читати далі

У Конотопі українізують вивіски та оголошення в магазинах

Опубліковано:

konotop

У Конотопі на Сумщині міська влада звернулась до підприємців з проханням дотримуватись мовного законодавства та українізувати вивіски та оголошення.

Про це стало відомо з Фейсбук-сторінки міського голови Конотопа Артема Семеніхіна.

“Вже більше 90% рекламних носіїв в місті Української перемоги Конотопі є державною мовою”, – повідомив міський голова. Читати далі

Російська мова та стратегічні інтереси Росії. Із виступів на конференції в Дипломатичній академії МЗС РФ

Опубліковано:

Міжнародна федерація російськомовних письменників

Російська мова та стратегічні інтереси Росії

Із виступів на конференції «Розширення використання російської мови як однієї зі світових мов» (Дипломатична академія МЗС РФ)

Укріплення позицій російської мови як мови, якою розмовляють мільйони людей в нашій країні та за її межами, просування її як однієї зі світових відповідає стратегічним інтересам Росії та її національної безпеки. Функціонування російської мови як світової, розповсюдження її за кордоном вимагає узгоджених дій міністерств та організацій в самій Росії, а також закордонних закладів нашої країни у всьому світі.

Ю. Є. Фокін, ректор Дипломатичної академії МЗС РФ Читати далі

«Ми – не росіяни»: як білоруси рятують свою мову

Опубліковано:

bil1

Дар’я Проказа

Національна мова, яка роками сприймалась як ознака опозиційності, стає в Білорусі запобіжником від російської агресії. «Ми зможемо відірватись від Росії тільки у разі, якщо будемо говорити в повсякденні білоруською», – наголошує 40-річний менеджер із Бреста​.

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.

«А чому я маю вчити білоруську? – якось запитала восьмирічна Аліна свою маму. – Ніколи не чула, щоб нею хтось говорив. Можна, я краще італійську буду вчити?». Читати далі

На Донеччині чиновники будуть послуговуватись виключно державною мовою

Опубліковано:

druzhkivka

Із січня 2017 року заступники голови Донецької облдержадміністрації, апарат, працівники райдержадміністрацій на Донеччині зобов’язані під час виконання посадових обов’язків використовувати українську мову.

Відповідне розпорядження підписав 10 січня керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, про що він написав на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі

У День української мови запорізькі ЗМІ писали новини державною

Опубліковано:

061-den-movy1

9 листопада на честь Дня української писемності та мови запорізькі інформаційні сайти протягом дня писали новини українською мовою.

Флешмоб підтримали такі сайти: Zanoza, Zабор, “Перший Запорізький”, “Время новостей”, “Індустріалка”, “TV5″, 061.ua і “Акцент” – їх новинна стрічка цілий день була повністю українському. Про це повідомляє 061.ua. Читати далі