Викладачка корейської мови На Йон живе в Україні вже понад 5 років. Українську мову вивчає сама, а українців натомість учить корейської. Найбільш затишним містом для свого «другого життя» вважає Львів. Її відверто дивує, чому так багато українців не розмовляють своєю мовою. За словами На Йон, навіть в українському посольстві у Кореї всі говорять російською. Це неприпустимо, так само, як і кількість російської в Києві, каже вона. Чому вона переїхала в Україну, як обирала місто для життя і яке місце у цьому виборі посідала мова, На Йон розповіла Радіо Свобода. Читати далі
Архів автора: Редактор
“По ногах як по бульвару”: чому мовні питання такі болючі? Приклад Канади
Чистий, світлий магазин. Чудовий асортимент за помірну ціну. Клієнт набирає повний візочок товарів і підходить до каси. В нього чудовий настрій.
За касою, акуратна дівчина привітно усміхається – і вітається мовою X.
Клієнт сухо відповідає мовою Y.
Касирка, не менш ввічливо, продовжує говорити мовою X.
Клієнт відповідає мовою Y; він стає різким і нервовим.
Касирка щиро не розуміє у чому річ. І продовжує мовою X.
Клієнт агресивно вимагає відповідати Y, посилаючись на те, що це – тутешня мова.
Касирка відповідає мовою X. Клієнт залишає товар і йде геть, гупнувши дверима.
Касирка потискає плечима: “І чому він такий психований? Я ж до нього нормально, а він…”
Подібна сцена могла б відбутися і в Україні, і у Квебеку, і у багатьох інших частинах світу. І, до речі, відбувається з певною регулярністю. Читати далі
“Є-Мова”: у Вінниці стартує унікальна платформа із вивчення української онлайн
Вже наприкінці квітня розпочне діяти унікальний он-лайн курс української мови “Є-Мова“, створений завдяки проекту EGAP Challenge Vinnytsia. Розробити курс із української мови вирішила команда фахівців із різних міст України. Курує проектом Анастасія Розлуцька, координаторка Безкоштовних курсів української мови.
Дівчина нині живе у Києві, де 4 роки тому зорганізувала масштабний і єдиний у своєму роді проект із факультативного вивчення української мови, котрий нині діє в 25-ти містах України. Чому вивчення української мови в Україні стало таким нагальним, як розвивався проект і які його майбутні перспективи – Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Vежі. Читати далі
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Тарас Марусик
Московська риторика, коли це стосується очорнювання ворогів, справжніх чи уявних, або відбілювання себе самих, уявних, винахідлива до безконечності. Берегів там немає. Якщо якихось 150 років тому казали, що української мови «не було, немає і бути не може», що так звану українську мову придумали деякі малороси й особливо поляки, бо це «є та сама російська мова, лише зіпсована впливом на неї Польщі», а якихось 100 років тому стверджували, що Україна – то австрійська вигадка, то тепер цю риторику успішно розвинула дублер Сергія Лаврова, офіційний представник МЗС Російської Федерації Марія Захарова. Читати далі
1920-ті роки: хто боявся українізації
Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.
А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно. Читати далі
У МЗС Росії заявили про “мовний геноцид” російськомовних в Україні
У МЗС Росії заявили про “мовний геноцид” російськомовних громадян України.
Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це на брифінгу в Москві заявила офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова.
“По суті, у країні на державному рівні вводиться мовний геноцид”, – вважає Захарова. Читати далі
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Лариса Масенко
Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості. Читати далі
У Дніпрі багатодітну вдову атовця побили в магазині за українську мову
Багатодітну вдову кіборга побили в магазині у Дніпрі за українську мову та вирвали з вуха сережку з тризубом, про це повідомляє ТСН.
Вдова загиблого бійця, оборонця Донецького аеропорту з позивним «Сім’янин», волонтерка Анна Счасна-Гарус заявила, що її побили й образили в магазині тканин і фурнітури на житловому масиві «Парус». Читати далі
Бути “ввічливою меншиною” та “швидко порозумітися”? Чому деякі франкомовні поза Квебеком обирають англійську
(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни? , а також Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права? і Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити) )
Англомовна Канада і, зокрема, Оттава, – чудове місце для жити і праці. Тут ввічливі привітні люди, добра економіка, якісний сервіс, гарні кар’єрні перспективи. Щоб почуватися у Оттаві комфортно, франкомовному треба дві речі: 1) добре засвоїти англійську і 2) забути що місто “мало б бути двомовним”.
(Київ, до речі, теж комфортабельне місто – якщо не чекати на україномовне обслуговування)
Якщо в Оттаві ви намагаєтесь усюди користуватися французькою на рівні з англійською, то ризикуєте стати нещасною нервовою людиною. Читати далі
Тарас Чубай: Квоти мають бути на мову нацменшин. Все інше – українською
Вокаліст гурту “Плач Єремії” Тарас Чубай прокоментував законопроект щодо збільшення частки україномовного продукту в телеефірі, – передає Gazeta.ua.
“Намагаюсь не дивитися наше телебачення, бо на жаль, воно не зовсім належить українцям. Інформація до мене доходить з Facebook. Квоти мали б бути на мови національних меншин. Все решта – державна українська мова. Поки що у нас ситуація на виворіт. Але й вона вже дає свої плоди. Мають бути закони, які б захищали нас, українців. Після століть дискомфорту, який ми переживали, нарешті маємо себе нормально почувати. Цей період мине й українська завойовуватиме весь простір природно”, – каже Тарас Чубай. Читати далі









