Архів автора: Редактор

Думка

Іван Ющук. “Нації вмирають не від інфаркту”

Опубліковано:

Постійно йдеться про необмежені права носіїв регіональних мов. А хто чував, що в світі є регіональні мови — тобто обласні, районні, містечкові? Принаймні в мовознавстві такого поняття нема. Є місцеві мови, поширені в певній окремій місцевості. Ось у Лесі Українки читаємо: Він [італієць] говорить місцевим лігурійським діалектом. Саме так слово регіональний і розуміється у французькій та англійській мовах, звідки воно притягнуте в закон. Але як же, бачите, російську мову назвати місцевою? Вона й справді не місцева. Вона єдинодержавна в Російській Федерації, і там про неї належно дбають. Тому й вжито як нібито юридичний термін словосполучення з нечітким значенням — “регіональна мова”.

Професор Іван Ющук: народні депутати-інтелектуали-державники мають можливість використати запропоновану нижче статтю для вдосконалення «Пояснювальної записки» до постанови Верховної Ради про скасування ЗУ «Про засади державної мовної політики», як ідеологічно-правової основи сепаратизму і «русского міра» в Україні та прийняття нового прогресивного закону про мови.

Читати далі

Новини

Донбас буде вільно розмовляти двома мовами – Порошенко

Опубліковано:

Петро Порошенко обіцяє врахувати в конституційній реформі специфіку Донбасу й інших регіонів. Про це Порошенко заявив у Сіверськодонецьку.

“Донбас є і буде українським, він буде вільно говорити українською і російською мовами. Місцеві громади Донбасу так само, як громади по всій Україні в рамках конституційної реформи щодо децентралізації отримають додаткові права і фінансові можливості”, – зазначив Порошенко. Читати далі

Новини

Президенту Латвії заборонять розмовляти з журналістами російською

Опубліковано:

Керівник латвійської Комісії з держмови Андрій Вейсберг заявив, що президенту Латвії варто спілкуватися з журналістами тільки латиською мовою.

Як повідомляє латвійський портал LSM, про це Вайсберг заявив за підсумками зустрічі з президентом Латвії Раймондом Вейонісом. Також під час цієї зустрічі Вейоніс запросив Вейсберга продовжити очолювати комісію і той погодився.

“Думка старої і, думаю, нової комісії теж — що президенту варто було б з латвійськими мас-медіа спілкуватися тільки латиською”, — сказав Вейсберг. Читати далі

Новини

“Я б давала громадянство тільки тим, хто склав іспит на знання мови та історії”

Опубліковано:

— Почуваюся, ніби в себе вдома 25 років тому. Відродження Литви пожвавилося з вимоги, щоб литовській мові надали статус державної, — 43-річна Дайва Вайшнєне з Литви виступає в залі ділових заходів спорткомплексу “Олімпійський” у Києві.

1 липня тут відбувся Міжнародний форум “Нас об’єднає мова”. Захід наживо транслюється в інтернеті. В залі — дві сотні людей. Є українці, що живуть за кордоном. Також приїхали громадські діячі та чиновники з Білорусі й Литви.

Вайшнєне говорить литовською. Перекладач кілька разів затинається. Гості пропонують перейти на англійську, щоб було простіше перекладати. Читати далі

Новини

Фіналісти конкурсу україномовних пісень «Український формат» потраплять у ротацію восьми радіостанцій

Опубліковано:

Вісім фіналістів конкурсу українських пісень «Український формат», організованого індустріальним об’єднанням «Радіокомітет», потраплять у ротацію восьми радіостанцій груп ТАВР, «Українського медіа холдингу», Business Radio Group та «Люкс»: «Русское радио Украина», «Хіт ФМ», «Наше радіо», «Пятница», «Любимое радио», «Шансон», «Люкс ФМ» і «Радіо 24». Про це стало відомо на презентації проекту, яку відбулася 15 липня в MediaHub.

Конкурс «Український формат» створено з метою популяризації якісної сучасної української музики. Він покликаний надати підтримку молодим виконавцям і віднайти нових зірок вітчизняної естради.

Участь у конкурсі можуть взяти пісні українською мовою, створені впродовж двох останніх років. Керівництво радіостанцій наголосило, що технічні якості запису пісні не є надважливими, головне її ідея. Радіостанції також готові допомогти талановитим виконавцям перезаписати пісню на своєму обладнанні. Читати далі

Новини

Оприлюднено резолюцію Міжнародного форуму на підтримку української мови

Опубліковано:

Організатори Міжнародного форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, який відбувся 1 липня 2015 року, оприлюднили резолюцію Форуму, текст якої подаємо нижче.

Ми, учасники Міжнародного форуму на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, констатуємо:

‒ українська мова зазнавала заборон і репресій упродовж сотень років,

‒ за часів окупації України проводилася політика зросійщення, внаслідок якої українську мову було усунуто з широких сфер суспільного життя,

‒ після відновлення Незалежності, внаслідок залишення при владі старих комуністичних кадрів, питання відродження української мови нехтувалося,

‒ агресивна інформаційно-пропагандистська кампанія, як зовнішня, так і внутрішня, була спрямована на подальше зросійщення держави,

‒ сьогоднішня російська агресія та окупація чистини української території стали можливими внаслідок тотальної русифікації східних областей і Криму через байдужість і боязнь української влади провести дерусифікацію та впровадити українську мову в державне і суспільне життя України.

В умовах, які склалися, українська мова повинна стати об’єднавчим чинником для усіх громадян України. Читати далі

Думка

Отар Довженко. Про мову без істерик

Опубліковано:

Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.

Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.

Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі

Закордонний досвід Публікації

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Думка

Українська мова на Донбасі: рік під окупацією

Опубліковано:

До окупації основними сферами функціонування української мови на Донеччині та Луганщині були освіта та діловодство, почасти судочинство. Крім того, українська посідала впевнені позиції в кінопрокаті та зовнішній рекламі (сіті-лайти, біг-борди). На Донбасі мовили українські телеканали, працювали радіостанції з випусками новин українською мовою. За 15 місяців окупації українську фактично витіснено із усіх перелічених сфер.

Про це свідчить аналіз стану української мови на окупованих територіях, проведений у рамках щорічного дослідження «Огляд становища української мови в 2014-2015 роках», який вчетверте поспіль здійснив рух «Простір свободи».

Починаючи з квітня 2014 року, Україна стала втрачати контроль над окремими населеними пунктами Донецької та Луганської областей, а заразом і можливість впливати на стан і становище української мови. Окуповані території в межах, визначених Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року (так звані окремі райони Донецької та Луганської областей, далі – ОРДЛО), вийшли з підпорядкування Києва орієнтовно в травні – липні 2014 року; деякі населені пункти (як-от Дебальцеве) були окуповані на початку 2015 року. 17 березня 2015 року Верховна Рада України офіційно визнала ОРДЛО тимчасово окупованою територією, де-юре зафіксувавши свою неможливість впливати на процеси, які там відбуваються.

Зважаючи на російську ідентичність терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», які відчувають свою належність до «русского мира», інтенсивна русифікація та витіснення української мови є природною політикою окупаційної влади. Читати далі