Архів автора: Редактор

Думка

Киянин Олександр Тодорчук — про те, як це, російськомовному перейти на українську

Опубліковано:

Півтора року тому спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Олександр Тодорчук вирішив перейти з російської мови, якою спілкується вся його родина та друзі, на українську. Олександр розповів DreamKyiv, чи складно це було зробити і в яких випадках він все ж таки переходить на російську.

Про поштовх

Перейти на українську я вирішив у грудні 2013 року. Мені складно сказати, що саме стало останнім поштовхом. Події в країні, очікування на появу своєї першої дитини… Все наклалось одне на інше, і я почав інакше дивитися на світ.

Це рішення не було для мене чимось спонтанним. Я, певно, як багато киян, час від часу думав про це. Ще з 17 років у мене була фішка — за кордоном я завжди переходив на українську мову. Мені не хотілось, щоб місцеві мешканці кричали мені «Росія, Росія!» та ототожнювали мою країну з єдиним пострадянським простором. Іноземці хоч і сприймали мене як представника дивного, невідомого народу, але не пропонували «водку» і не впарювали якусь дурню за шалені гроші. Читати далі

Закордонний досвід

Досвід Молдови: російськомовні ЗМІ за Росію, румуномовні за рух до ЄС

Опубліковано:

Знайти проєвропейську газету, що виходить російською, чи ліву румунськомовну в Молдові досить важко. Російськомовні та румунськомовні мешканці Молдови живуть у паралельних реальностях. Напередодні місцевих виборів Кишинів усіяний агітаційними білбордами. Ігноруючи день тиші, кандидати звертаються до виборців переважно двома мовами.

Лише чинний міський голова, висуванець відверто прорумунської Партії лібералів Республіки Молдова Дорін Кіртоаке, обмежився однією – державною мовою. У країні, не всі мешканці якої розуміють один одного, російська є мовою міжнаціонального спілкування та темою постійних політичних спекуляцій.

За даними соціологічного опитування CBS-AXA 2011 року, близько 62% мешканців Молдови вільно володіють російською. Ще 18% говорять нею, але пишуть із помилками; 7% можуть спілкуватись із російськомовними; 5% розуміють російську, але не говорять нею. Абсолютно не розуміє цієї мови лише 1%. Читати далі

Думка

Олександр Піддубний. Мовна політика або “хибодрук” і “друкохиба”

Опубліковано:

Останнім часом з’являється багато інформації про загрозу двомовності для України. Я частково поділяю побоювання шанованих мовознавців та інтелектуалів. Але проблема “итакпоймут”, як на мене, і простіша і, водночас, складніша.

Справа в тому, що загальнопоширена і загальнокультивована (зокрема в медіах) українська мова зараз – максимально спрощена і наближена до російської. Відтак російськомовні зрозуміло можуть дивуватися – яка різниця якою розмовляти, коли все ніби однакове, тільки по-іншому лунає (звідси зокрема й зловживання Google-Translate представниками медіа).

Ще раз наголошу – йдеться про загальновживану українську.

Як вирішити ситуацію на користь української мови? Перефразовуючи (або “цитуючи” – як кому до сподоби) Хвильового – “Геть від Москви!”. Читати далі

Думка

Професор Колумбійського університету Юрій Шевчук: Якщо переходити на російську – це чемно, то виходить, що решта світу – грубіяни?

Опубліковано:

Революція гідності яка відбулася півтора роки тому змінила політиків у владі, змінила декларований курс держави, але не змінила мовної політики в Україні. Чиновники не поспішають переходити на українську, на дотримання мовного законодавства, зокрема вимог Конституції офіційні особи відверто чхали. Ті з чиновників, хто мови не знає, вчити її вочевидь і не збираються. «…Навіть україножер Янукович чомусь вважав, що це його обов’язок. Азаров почувався некомфортно, перепрошував, коли переходив на російську», – згадує професор, викладач і директор українського кіноклубу у Колумбійському університеті (Нью-Йорк, США) Юрій Шевчук.

Пан Шевчук часто буває в Україні і констатує погіршення у ставленні до державної мови не тільки на рівні чиновників, а і, як не парадоксально, на побутовому рівні.

В інтерв’ю «Главкому» Шевчук розповів, чому нова влада після повалення режиму Януковича не поспішає розвивати українську мову, де у Києві найбільше притіняють українську, чому гасло «Єдина країна – Единая страна» роз’єднує наших співгромадян. Читати далі

Новини

У Дніпродзержинську вчителя російськомовної школи звинуватили в “надмірному патріотизмі і любові до України”

Опубліковано:

У Дніпродзержинську декілька батьків учнів 6-А класу середньої загальноосвітньої школи №40 звинуватили вчителя фізкультури Аллу Анатоліївну Помазанову в … “надмірному патріотизмі”, якому, на їхню думку, не місце в російськомовній школі. Про це пише Цензор.НЕТ.

На вчительку було направлено в Управління освіти і науки Дніпродзержинської міськради кілька скарг, авторами яких була пані Медведєва – юристка ДДТУ та ще кілька батьків, яких вона “підбила”, – розповідають обурені батьки.

“Їм не подобається, що вчителька говорить з учнями українською мовою, співає з ними державний гімн на уроках, використовує українську музику під час занять і одягається в одяг з українською символікою. Питається, в якій ми країні живемо? Як можна взагалі вживати термін “пропаганда української мови”?”, – кажуть батьки та вчителі. Читати далі

Новини

Латвійці побоюються утвердження двомовності через російськомовний телеканал

Опубліковано:

Обговорюючи створення російськомовного громадського каналу у Латвії, керівник відділу по політиці ЗМІ Міністерства культури Роберт Путніс в прямому ефірі радіо Baltkom заявив: “Латвійське суспільство боїться підтримки статусу російської мови в суспільстві, яке буде забезпечено через цей канал. Вони бояться того, що це встановить двомовність в країні”. Про це пише Nasha.lv.

Як відомо, ще в березні Національна рада з електронних ЗМІ ухвалила рішення про створення третього каналу Латвійського телебачення, а згодом керівництво Латвійського телебачення і Естонського суспільного ЗМІ ERR підписали протокол про наміри, згідно з яким, у разі позитивного рішення латвійського уряду, сторони могли б об’єднати інтелектуальні та матеріальні ресурси для створення російськомовного телеканалу.

Згідно з повідомленнями у ЗМІ, схоже, російськомовного телеканалу, який мав би боротись з російською пропагандою, не створять. Читати далі

Думка

Російськомовними патріотами маніпулюють – викладач Колумбійського університету

Опубліковано:

Українцям і досі проблематично спілкуватися із навколишнім світом без посередництва російської мови, переконаний викладач Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. Він вважає, що колонізаторська політика Росії в Україні продовжується на мовному рівні. В інтерв’ю Радіо Свобода філолог розповів, що таке лінгвошизофренія, і чому гасло «Єдина країна. Единая страна» – це спосіб не об’єднання, а русифікації.

– Мовна шизофренія або лінгвошизофренія – це явище, яке існує, певно, лише в Україні, це послідовна культурна політика, яка передбачає змішання української і російської мови. Це руйнує українську мову на усіх її рівнях. Адже люди, за законами психіки, репродукують ту мову, яку чують навколо себе. Почути незасмічену українську зараз складно. Людина починає говорити на рівні дуже примітивних смислів, які нездатні осягнути усього складного комплексу навколишнього світу. Відбувається те, чого завжди прагнула політика російського імперіалізму – зруйнувати українську мову зсередини, розхитати, уподібнити до російської так, щоб самі українці «добровільно» від неї відмовлялися. Читати далі

Думка Новини

Сприйняття пропаганди залежить від вибору мови – медіаексперт

Опубліковано:

Від вибору мови залежить сприйняття ситуаціїї в країні, — стверджує активіст громадянського руху «Відсіч», медіаексперт Сергій Оснач. Він опублікував результати соціологічних опитувань, які свідчать про це.

Інтерв’ю можна слухати на Громадському радіо.

Василь Шандро: Ви опубліквали дослідження, де ви стверджуєте, що проблема української мови в Україні за останній рік стала ще сильнішою, ніж була досі.

Сергій Оснач: По-перше, я хочу розпочати з того, що моє дослідження нітрохи не покликано якимось чином принизити російськомовних українців. І ми всі знаємо, що чимало російськомовних українців воює на сході і чимало займається волонтерською діяльністю, тому просто хочу цей момент окремо зазначити, щоб поставити тут крапку. Ми говоритимемо про статистику. І статистичні дані, нажаль, свідчать, що дуже сильно вплив російської пропаганди залежить від мови громадян. І так саме дуже сильно ставлення громадян залежить від їхньої мови. Ставлення до незалежності України, наприклад. Читати далі

Новини

Лариса Масенко: Офіційна двомовність не об’єднує країну, а сприяє її розпаду

Опубліковано:

Найбільше шансів перемогти і остаточно витіснити конкуруючу мову має та, якою найчастіше послуговуються мас-медіа. З огляду на те, що вони в Україні більш як на 75 % російськомовні, саме українська мова зараз під загрозою, – вважає соціолінгвіст Лариса Масенко.

Ідея рівних прав для двох мов як ніколи набула сильних позицій і це зараз прийнято вважати позитивом, але будь-який соціолінгвіст вам скаже, що отака тотальна двомовність не є гармонізуючим і об’єднуючим фактором для суспільства, а навпаки загрожує або повним зникненням однієї з мов або остаточним розколом країни. Читати далі

Новини

«Мовний» закон треба визнати неконституційним – активісти

Опубліковано:

18 червня громадські активісти пікетували Конституційний Суд України, який зволікає з початком розгляду справи щодо неконституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (закону Ківалова-Колесніченка).

Як зазначають пікетувальники, не розглядаючи справу, яка мала б завершитися 8 січня 2015 року, голова КСУ Юрій Баулін порушує Закон України «Про Конституційний Суд України» та «Регламент Конституційного Суду України».

26 громадських організацій уже надіслали відповідне звернення до голови КСУ Юрія Бауліна і вимагають невідкладно призначити день розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України по суті.

«На жаль, зараз ми не відчуваємо підтримки розвитку української мови з боку держави, зокрема і через те, що досі не скасований сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка, який дискримінує права україномовних, – вважає активіст Громадського сектору Євромайдану Олег Слабоспицький. – Також у цьому винен Конституційний Суд, який затягує розгляд справи щодо неконституційності «мовного» закону». Читати далі