У Чернігові власник ресторану організував для офіціантів мовні курси, щоб вони могли обслуговувати клієнтів українською. Власник прийняв таке рішення після скандалу, який виник у його закладі, – офіціантка відмовилась розмовляти з клієнтами українською, ті поділилися своїм обуренням у соцмережах.
Офіціанти вивчатимуть українську на курсах, через місяць пройдуть тестування. “А потім їх будуть тестувати вже наші гості”, – каже ресторатор. Читати далі
За два роки в Україні істотно зменшилась частка тих, хто вважає, що російську мову потрібно зробити другою державною мовою. У 2013 році таких було 27%, а у 2015 році стало 19%. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, яке провів з 14 по 24 лютого 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Згідно з результатами опитування, в разі проведення референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної майже половина населення 48% проголосувала б проти і лише третина – 33% проголосувала б за. Ще 9% не взяли б участі у голосуванні та 10% не змогли б визначитися. Читати далі
Кожного разу, коли я буваю у країнах Балтії, обов’язково зазираю у місця продажу преси, щоб ще раз переконатися – це ж треба, у Латвії випускають сучасні та цікаві журнали латиською мовою для 1,2 мільйона латишів, а в Естонії – естонською для 900 000 естонців (звісно, у цих країнах є ще й численне російськомовне населення, проте воно здебільшого послуговується своїми окремими російськомовними ЗМІ). І це, виявляється, вигідно! Латиські та естонські журнали випускають цілком комерційні, а не державні видавництва. А от випускати журнали для понад 20 мільйонів україномовних українців невигідно.
Коли говорять про суспільні зміни, які сталися в Україні після анексії Криму та окупації частини Донбасу, то найчастіше згадують про електоральний зсув на користь проєвропейських політичних сил. Дивно, але при цьому практично не згадують про ще один кардинальний зсув – приблизний баланс між україномовним та російськомовним населенням, який останніми роками демонстрували соціологічні опитування, порушено. Я не бачив останніх даних соціологів, але найпростіші підрахунки свідчать про те, що тепер помітну більшість на підконтрольній українському урядові території становить саме україномовне населення (до 60%; раніше цей показник коливався навколо 50%). Саме ця цифра змушує Петра Порошенка раз у раз повторювати ритуальну мантру про “українську як єдину державну”. Читати далі
Колишній боєць батальйону “Артемівськ”, учасник оборони Дебальцевого Віталій Овчаренко розповів Громадському телебаченню Приазов’я про те, як українська мова може врятувати життя на фронті.
Останнім часом стало дуже модно говорити про створення «української політичної нації». Навіщо в моноетнічній країні, де титульний етнос становить майже 78%, створювати якусь іще політичну націю, і ЩО творці «української політичної нації» розуміють під цим терміном – велике питання. Читати далі
Президент України висловив впевненість, що навіть у разі проведення всеукраїнського референдуму український народ ніколи не підтримає питання про введення другої державної мови і федералізацію України. Як передає УНІАН, це він сказав сьогодні під час зустрічі зі студентами Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка
Петро Порошенко зазначив, що за соціологічними опитуваннями, 89% українців вважають, що єдиною державною мовою має бути українська, наголосивши: “Я сказав, друзі, я не боюся. Я готовий в будь-який час винести ці питання на референдум, і український народ прихильникам другої державної мови і прихильникам федералізації, скаже своє рішуче ні”. Читати далі
Події в Україні пробудили інтерес до української мови в Західній Європі і Північній Америці – лінгвіст Даниленко. Про це повідомляє Радіо Свобода.
«Треба бути демократичним і багато чого дозволяти, але з іншого боку треба підтримувати українську мову. Без сумніву, без підтримки, на жаль, нічого не вийде після тих жахливих умов, в яких століттями існувала українська мова. Підтримка обов’язково має бути, бо самопливом українську мову не захистити. На жаль, мусимо ще пройти період коли мова мусить мати державну підтримку», – каже професор лінгвіст Андрій Даниленко.
У світі нараховують 315 мільйонів людей, які спілкуються слов’янськими мовами і цими мовами говорять в багатьох країнах Європи, а їхні носії є на всіх континентах. Як історія впливає на розвиток мови і чи не є ми свідками нині процесів, які мають неабиякий вплив на розвиток слов’янських мов? Про це з лекцією в Карловому університеті у Празі виступив професор університету в Нью-Йорку Андрій Даниленко. Читати далі
Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.
Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.
«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі
У Киргизстані пропонують ініціювати поправки до Конституції, які передбачають усунути з Основного закону країни норму про офіційну мову. Про це сьогодні повідомив голова Національної комісії з державної мови Егемберді Ерматов, передає Tengrinews.kz.
Голова Нацкомісії поскаржився, що міністерства та державні установи Киргизстану свідомо не переходять на діловодство киргизькою мовою, посилаючись на Конституцію, де дозволено використання російської мови. Читати далі