Мова, як фундамент існування нації
“Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову”
(Ліна Костенко)
Спекотний кінець липня 2014, Крим. В компанії сім’ї москвичів, що піднялися на борт моєї яхти, тоненька смаглява дівчина невимушено спілкується зі мною гарною українською мовою.
– Це що, в Москві вже так гарно розмовляють українською? – питаю. Читати далі
Міф про російськомовних користувачів інтернету
Українські інтернет-видання, обґрунтовуючи власну мовну політику, часто посилаються на дослідження аудиторії, яка, мовляв, надає перевагу російській мові. Та чи так це насправді? Чи дійсно налаштування мови браузера та операційної системи можуть однозначно свідчити, що користувачі і при перегляді сайтів віддають перевагу російській мові? Читати далі
Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста
Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.
Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі
Комунальні ЗМІ Києва переходять виключно на російську мову
Новий сайт та сторінки у соцмережах газети “Вечірній Київ” відтепер будуть лише російською мовою. Про це редакція повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці.
Адміністратори сторінки повідомили, що “аудиторія проекту росте і розвивається, тому при розробці нової версії ми врахували усі ваші потреби і очікування”, “…і – ми перейшли на російську мову”.
У коментарях вони пояснили, що російськомовної аудиторії у них втричі більше україномовної, окрім того друкована газета видається державною мовою. До слова, кількість підписників Фейсбук-сторінки “Вечірнього Києва” – 816 осіб. Читати далі
Фіни та шведська мова
Отже, УП повідомляє, що більшість фінів хотіли б відмовитися від обов’язкового вивчення шведської мови у школах. Про це свідчать результати опитування, проведеного Åbo Akademi. Здавалося б така високорозвинена, демократична і толерантна держава… а на тобі! Читати далі
В Луганську знімають українські вивіски
В окупованому Луганську демонтують написи, виконані українською мовою.
Про це пише блогер frankensstein (Денис Казанський). Читати далі
Саами з Росії їдуть вивчати рідну мову в Норвегію
Саами – це маленький фіно-угорський народ на півночі Європи. Саами називають свою землю Саамієдна – це територія площею близько 400 тис. км² і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Мурманська область) і шматочок землі у Карелії.
Чисельність саамів у Росії — 1771 особа, з яких переважна більшість (близько 9/10) мешкає у Мурманській області. Чисельність мовців саамських мов складає: 27 тис. осіб у Норвегії, близько 17 тис. осіб у Швеції, близько 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб. Деякі російські саами цілеспрямовано вирушають до Норвегії, аби вивчити рідну мову і дізнатися більше про свою ідентичність.
Саме про таких людей іде мова у відеосюжеті російської телекомпанії Арктик-ТВ (відео – російською мовою).
Багатші люди менше використовують російські поштові сервіси: аналіз клієнтів ПриватБанку
Чим вищі у клієнта доходи, тим нижча ймовірність того, що він скористається російськими сервісами. Такий висновок про поштові служби з закінченням .ru зробив Керівник ІТ-відділу “ПриватБанку” Дмитро Дубілет, – пише Gazeta.ua.
Він проаналізував дані користувачів банку. Крім цього, він вивів також схильність, залежну від мови користувачів банку. Ось його допис у соцмережі:
“Вчора ввечері я копався в цифрах, які email-сервіси популярні серед українців (використовувалися анонімізовані дані клієнтів ПриватБанку, які можна вважати повністю репрезентативними). Загальна розбивка – на прикріпленому графіку. Нижче – кілька цікавих спостережень.
У світлі нинішнього протистояння з Росією, примітно, що 64% всіх емейлів українців припадає на російські компанії (14% – на українські, і ще 14% – на Gmail). Читати далі
Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни
“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.
В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.
Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі