На українському телешоу “Танцюють всі” ведучі сміялися з білоруської мови

Опубліковано:

Під час виступу Наталлі Бєлазьораваї з Мінська на українському телешоу “Танцюють всі” у Харкові члени журі Влад Яма, Костянтин Томільченко і Тетяна Денисова сміялися з білоруської мови.

Наталля спілкувалась білоруською з журі і сказала, що з нею можуть розмовляти українською, після чого Костянтин Томільченко, один із членів журі шоу, перейшов на державну мову. Інші ж сміялися з білоруської мови, якою говорила дівчина, і казали, що нічого не розуміють і “що відбувається?!”. Далі відео: Читати далі

Частка учнів у школах України, що навчаються українською

Опубліковано:

Автор – easternwestern

У Радянському союзі велась політика активної русифікації українців та інших національностей. Якщо ще у 1950-х роках понад 80% учнів України навчалися українською, то на момент здобуття Україною незалежності лише 49.3% школярів України навчалися українською мовою. У часи незалежності наша держава поступово відновлює рідну мову викладання у школах і у 2012 році українською навчалось 81.9% учнів країни.

Слід розуміти, що політика українізації у жодному разі не направлена проти національних меншин України, а лише проти результатів імперської експансії Російської імперії та СРСР. Так, відсоток учнів, що навчались третіми мовами (не українською та не російською) за часів СРСР постійно падав (а самі нацменшини не рідко піддавались дискримінації та депортації) і на момент здобуття Україною незалежності становив 0.7%, зараз цей показник піднявся до понад одного відсотка від усіх учнів України.

Карта частки учнів у школах з українською мовою навчання по роках

9579431930_82340b57dd_o

Графік українізації шкіл України

ukrsholy

Цікаві факти щодо українізації українських шкіл

1. Найактивніше українізація йшла при Кучмі, незважаючи на те, що цей президент у передвиборчій кампанії виступав як проросійський, обіцяв російську мову зробити державною і на той час погано володів українською;

2. При Ющенку українізація шкіл значно зповільнилася, незважаючи на явну проукраїнськість даного президента. Проте, пов’язано це у першу чергу з тим, що в 90-ті українізувалися школи по усій Україні і за деякий час у багатьох регіонах західної та центральної України відсоток україномовних шкіл впритул наблизився до 100%. Відповідно в подальному українізація шкіл відбувалась переважно лише на сході та півдні України;

3. Найшвидшими темпами українізація шкіл відбувалась у Києві, на зорі незалежності менше третини столичних шкіл були україномовним, тоді як зараз 97% школярів у Києві отримують освіту українською мовою;

4. Крим та Севастополь були єдиними регіонами, де певний час українських шкіл не було взагалі, хоча українці складали четверть населення Криму. Інші народності теж вимушені були віддавати дітей в російськомовні школи, оскільки інших на Кримському півострові практично не було. Станом на початок 2014 року 8% учнів Криму отримували освіту українською, приблизно ще стільки ж отримували освіту третіми мовами (переважно кримськотатарською);

5. Як не дивно, найукраїнізованіший регіон України знаходиться не в Галичині. Ним є Рівненська область, де українською мовою навчаються 99.98% учнів;

6. У 10 регіонах України відсоток учнів, що навчаються українською мовою вищий ніж 99%.

Карти по кожному році, для більш детального перегляду

9580260051_4a6ff01ee7_o

9580260107_f707ae1963_o

9580260151_43e5ea89ac_o

9580260189_dfc4187b94_o

9580260241_3ce2b55fb5_o

9583045278_2539d9ab98_o

9580260333_7814602636_o

9583045354_1518928417_o

9580260425_ecc6ffa263_o

9583045458_3c329d39af_o

9580260535_4d8958c73c_o

9580260579_b48c2038d4_o

9580260641_30c5ffd434_o

джерело – statistika.in.ua

Російськомовні шкодують за СРСР вдвічі частіше, ніж україномовні – дослідження

Опубліковано:

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, кількість респондентів, які шкодують за СРСР серед російськомовних вдвічі вища, ніж серед україномовних.

Серед україномовних таких 23 %, серед російськомовних – 44 %. Читати далі

Голову поліції Києва змусили перейти на державну мову

Опубліковано:

Під час виступу в Рівному голову патрульної поліції Києва Олександра Фацевича змусили перейти на державну мову.

У вівторок, 6 жовтня, почався набір в патрульну поліцію Рівного. За повідомленнями ЗМІ, з ранку під будівлею будинку культури чималий ажіотаж – прийшло багато претендентів, а також представники Правого сектора – вони оточили по периметру парк, де розташований будинок культури, створивши своєрідний пікет на знак протесту проти затягування розслідування вбивства Олександра Музичка (одного з керівників Правого сектора Сашка Білого). Також утворилися черги з кандидатів, незважаючи на те, що прийом анкет триватиме до 27 жовтня. Читати далі

На вокзалах України може з’явитися білоруська мова

Опубліковано:

Україна має використовувати в контактах із Республікою Білорусь не російську, а білоруську мову, – петицію такого змісту оприлюднили на сайті Президента України. Зокрема, автори звернення пропонують, щоб білоруською мовою сповіщали потяги, які прямують до і з Білорусі. Принаймні, на львівському, київському, ковельському та чернігівському вокзалах.  Читати далі

Понад 600 киян будуть навчатися на курсах української мови

Опубліковано:

У Києві на волонтерських курсах української мови цьогоріч навчатиметься понад 600 осіб. Про це написала координатор проекту Анастасія Розлуцька на своїй Фейсбук-сторінці.

З 1 жовтня у Києві стартує третій сезон проекту «Безкоштовні курси української мови». Цьогоріч до проекту долучилися понад 600 киян, які хочуть опанувати українську мову. Організатори повідомляють, що порівняно з 2012 роком, коли проект розпочався й охопив 138 охочих, (у 2013 – 346) нині на курси записалося втричі більше людей. Читати далі

З 2010 року в Україні тривала деукраїнізація освіти, — експерт

Опубліковано:

Павло Жебрівський українізує Донбас. Які результати може мати подібна ініціатива: збільшення кількості проукраїнськи налаштованих громадян чи, навпаки, посилення конфлікту? Мовну ситуацію на Донбасі аналізує на Громадському радіо Олексій Курінний, експерт з мовної політики, директор програми «Права націй, національних меншин та корінних народів за національним і міжнародним правом» Центру міжнародного захисту прав людини НаУКМА.

Читати далі

Лариса Масенко. Мовознавча солідарність по-українськи

Опубліковано:

На сайті Insider з’явилась публікація «Українське мовне питання по-заокеанськи». Її автор мовознавець Лесь Белей полемізує з нещодавно опублікованою у видавництві «Дискурсус» брошурою Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?», в основу якої лягла його доповідь, прочитана у червні в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Белей відносить Шевчука до еміграційних дослідників, поділяючи їх на «повноцінних» (щоправда, їх, на його думку, «не так багато, як хотілося б») і менш повноцінних, головною вадою яких вважає їхню відірваність від матеріалу та контексту. До цих других він і зараховує автора «Мовної шизофренії», проте робить це лише на тій підставі, що Шевчук викладає україністику у Колумбійському університеті. Уже це не може не дивувати, бо Шевчук є громадянином України, щороку приїздить до батьківщини і має цілком достатньо часу для спостережень над її мовним життям. Але припустимо, що Белей цього не знає. Не будемо зупинятися й на тому, що мовну ситуацію країни можна вивчати і за її межами, прикладом чого можуть бути класичні праці про соціолінгвістичну ситуацію України Юрія Шевельова, який викладав славістику в тому ж Колумбійському університеті і в той час не міг відвідувати колишню батьківщину.

Перейдемо до суті претензій, що їх критик висуває до аналізованого тексту. Читати далі

Жебрівський почав поступову українізацію донецьких шкіл

Опубліковано:

У Донецькій області почалася поступова українізація місцевих шкіл і дитячих садків, повідомив глава військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.

“Поступово, не грубо, не через коліно, але українізація шкіл і дитячих садків відбувається. Є міста, наприклад, як Дружківка, де 100% українських шкіл”, – повідомив Жебрівський. Читати далі

Як у школі замість російської вивчати французьку – інструкція для батьків школярів

Опубліковано:

“1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двохтижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…, – Лариса Ніцой, дитяча письменниця, педагог, поділилася своїм досвідом, як у школі обрати замість російської  інший предмет для своєї дитини.

Далі – текст Лариси Ніцой. Читати далі