На сайті Insider з’явилась публікація «Українське мовне питання по-заокеанськи». Її автор мовознавець Лесь Белей полемізує з нещодавно опублікованою у видавництві «Дискурсус» брошурою Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Україно?», в основу якої лягла його доповідь, прочитана у червні в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Белей відносить Шевчука до еміграційних дослідників, поділяючи їх на «повноцінних» (щоправда, їх, на його думку, «не так багато, як хотілося б») і менш повноцінних, головною вадою яких вважає їхню відірваність від матеріалу та контексту. До цих других він і зараховує автора «Мовної шизофренії», проте робить це лише на тій підставі, що Шевчук викладає україністику у Колумбійському університеті. Уже це не може не дивувати, бо Шевчук є громадянином України, щороку приїздить до батьківщини і має цілком достатньо часу для спостережень над її мовним життям. Але припустимо, що Белей цього не знає. Не будемо зупинятися й на тому, що мовну ситуацію країни можна вивчати і за її межами, прикладом чого можуть бути класичні праці про соціолінгвістичну ситуацію України Юрія Шевельова, який викладав славістику в тому ж Колумбійському університеті і в той час не міг відвідувати колишню батьківщину.
Перейдемо до суті претензій, що їх критик висуває до аналізованого тексту. Читати далі
У Донецькій області почалася поступова українізація місцевих шкіл і дитячих садків, повідомив глава військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.
“Поступово, не грубо, не через коліно, але українізація шкіл і дитячих садків відбувається. Є міста, наприклад, як Дружківка, де 100% українських шкіл”, – повідомив Жебрівський. Читати далі
“1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двохтижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…, – Лариса Ніцой, дитяча письменниця, педагог, поділилася своїм досвідом, як у школі обрати замість російської інший предмет для своєї дитини.
Далі – текст Лариси Ніцой. Читати далі
Здавалося б, методи прямої заборони української мови, – Емські укази, Валуєвські циркуляри тепер не є можливими. Але реальність українська є такою, що їх замінили заборони неоголошені, які діють на рівні м’якої, символічної влади, коли створюються ситуації, впроваджуються правила, ніким не підважені, за якими україномовному стає некомфортно працювати, скажімо, у бізнесовій компанії.
Про це сказав Юрій Шевчук, викладач української мови у Колумбійському та Єльському університетах, який нещодавно у Львові у книгарні «Є» прочитав лекцію про «Політику мовної шизофренії в Україні. Джерела, форми, наслідки». Подаємо вашій увазі лекцію Юрія Шевчука з незначними скороченнями. Читати далі
Міністр транспорту і дорожньої інфраструктури Молдови Юрій Киринчук підписав наказ, згідно з яким усе діловодство відомства, листування з молдавськими міністерствами, департаментами, публічними органами місцевого самоврядування та економічними агентами вестиметься виключно румунською. Читати далі
Засновник спільноти «И так поймут!» львів’янин Роман Матис – один з найвідоміших активістів, що присвячують частку свого життя розвитку в Україні української мови. Утім, від нього, фахового маркетолога, ви не почуєте сентиментальних гасел на кшталт «мова – душа народу», якими годі було когось зворушити навіть і в індустріальну добу – що вже казати про інформаційну. Активіст вдався до прагматичніших аргументів. Ключові тези Романа Матиса: 1) ти маєш право й гідний того, щоб його поважали; 2) українська – це спосіб позиціонування. Читати далі
Львівський активіст Святослав Літинський добився у суді зобов’язання МВС надати йому український переклад російськомовного виступу міністра Арсена Авакова, який було розміщено у YouTube. Про це Літинський написав на своїй сторінці у Facebook. Читати далі
Мовний розподіл середньої освіти у Запоріжжі
За переписом 2001р. у Запоріжжі проживає 70,3% українці та 25,4% росіян, за даними соцопитування (Rating Group) у 2015 українцями себе назвали 83% населення міста, росіянами 16%.
Проаналізувавши дані (ІСУО) розподілу шкіл за мовою навчання, можна зробити наступні висновки. Що українські школи у Запоріжжя складають 65,77% від загальної кількості шкіл, а російські 34,23%. Але учнів, які навчаються в українських школах, виявляється на три відсотка менше 62,64%, а у російських навчається 37,36% учнів. Ця різниця виникає в результаті того що в середньому в українських школах навчається на 12,43% менше учнів ніж в російських, 456 учнів проти 531 учня відповідно. Найменше українських шкіл у Комунарському районі 56,25%, найбільше у Хортицькому районі 76,92%. Розподіл кількості учнів за районами майже аналогічний, за винятком, Жовтневого району де є 66,67% українських шкіл, але в них навчається всього 45,97% учнів. На противагу російські школи, складають 33,33% і в них вчиться 54,03% учнів. Якщо розглядати розподіл учнів в залежності від типом навчального закладу то, в українських гімназіях, колегіумах та ліцеях навчаються 51,81% учнів, а в російських 48,19%. В інших типах шкіл (вечірня школа, загальноосвітня школа, навчально-виховний комплекс, спеціалізована школа) 68,05% учнів навчається в українських та 31,95% російських.
Автор інтерактивної візуалізації та таблиці зі зведеними даними – Vladimir Golomb
Автор графіків – Станіслав Свідлов
Російська місцева влада в Криму за бажанням батьків зобов’язана організувати в школі вивчення рідної мови для учнів. Про це на прес-конференції в Сімферополі заявив нинішній заступник російського міністра освіти, науки і молоді Криму Айдер Аблятіпов, повідомляє Крим Медіа.
За його словами, кількість школярів, які вивчатимуть рідну мову в кожній школі, не має значення. Читати далі