У гімназії №261, яка знаходиться в Дарницькому районі Києва, на стенді розмістили пам’ятку з порадами, як перейти на українську мову спілкування. Про це повідомляє “Обозреватель” з посиланням на “Кореспондент”.
“Вам казали, що не ввічливо говорити з людиною українською, якщо вона говорить російською? Забудьте про ввічливість. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма”, – наголошується в пам’ятці для школярів. Читати далі
Приводом для написання цього тексту стало повідомлення у Facebook від батька першокласника у центральній київській школі №78, – Івахнюк Олександр.
Він, зокрема, повідомив, що його україномовна дитина почувається іноземцем у школі з українською мовою навчання… бо усі навколо – і діти, і вчителі – говорять у позаурочний час російською, більше того, коли є вибір: чи піти у планетарій на російськомовну програму (є там чомусь така) чи на україномовну – викладачі, які організовують такі походи завжди зупиняються на російськомовній. В результаті, дитина каже, що було цікаво, але деяких слів вона не зрозуміла, бо програма була іноземною мовою. Але останньою краплею, яка спричинила розпачливий пост у Facebook став сценарій новорічного ранку, який теж виявився частково російськомовним. Причому батькам було сказано, що змінити нічого не можна. Далі – повідомлення повністю в оригіналі: Читати далі
Який фактор є визначальним під час вибору мови у двомовному українсько-російському середовищі? На це питання шукали відповіді у vlasno.info. Основна гіпотеза, висунута цього разу на початку проведеного опитування: чи впливає урбаністичний (міський) соціум на формування відповідного мовного середовища (за нашим припущенням – російськомовного).
Основну увагу в цьому опитуванні було зосереджено на молоді віком 12-17 років, оскільки саме ці респонденти визначають на сьогодні мовне майбутнє України. Під час анкетування ми з’ясували сферу міжособистісного спілкування підлітків, вплив формальних (неформальних) лідерів, а також походження (з міста чи з периферії) батьків, дідусів-бабусь. Читати далі
У Білорусі проводиться негласна політика витіснення білоруської мови з усіх сфер. Про це розповів директор підпільного ліцею, у якому діти навчаються рідною мовою. Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Заклад заснували ще за радянських часів, коли у Мінську не залишалося жодної школи з навчанням білоруською. На початку 90-х він вийшов з підпілля, навіть розміщувався в центрі столиці та був передовиком в освіті. А потім його знову заборонили. Читати далі
Автор – easternwestern
У Радянському союзі велась політика активної русифікації українців та інших національностей. Якщо ще у 1950-х роках понад 80% учнів України навчалися українською, то на момент здобуття Україною незалежності лише 49.3% школярів України навчалися українською мовою. У часи незалежності наша держава поступово відновлює рідну мову викладання у школах і у 2012 році українською навчалось 81.9% учнів країни.
Слід розуміти, що політика українізації у жодному разі не направлена проти національних меншин України, а лише проти результатів імперської експансії Російської імперії та СРСР. Так, відсоток учнів, що навчались третіми мовами (не українською та не російською) за часів СРСР постійно падав (а самі нацменшини не рідко піддавались дискримінації та депортації) і на момент здобуття Україною незалежності становив 0.7%, зараз цей показник піднявся до понад одного відсотка від усіх учнів України.
1. Найактивніше українізація йшла при Кучмі, незважаючи на те, що цей президент у передвиборчій кампанії виступав як проросійський, обіцяв російську мову зробити державною і на той час погано володів українською;
2. При Ющенку українізація шкіл значно зповільнилася, незважаючи на явну проукраїнськість даного президента. Проте, пов’язано це у першу чергу з тим, що в 90-ті українізувалися школи по усій Україні і за деякий час у багатьох регіонах західної та центральної України відсоток україномовних шкіл впритул наблизився до 100%. Відповідно в подальному українізація шкіл відбувалась переважно лише на сході та півдні України;
3. Найшвидшими темпами українізація шкіл відбувалась у Києві, на зорі незалежності менше третини столичних шкіл були україномовним, тоді як зараз 97% школярів у Києві отримують освіту українською мовою;
4. Крим та Севастополь були єдиними регіонами, де певний час українських шкіл не було взагалі, хоча українці складали четверть населення Криму. Інші народності теж вимушені були віддавати дітей в російськомовні школи, оскільки інших на Кримському півострові практично не було. Станом на початок 2014 року 8% учнів Криму отримували освіту українською, приблизно ще стільки ж отримували освіту третіми мовами (переважно кримськотатарською);
5. Як не дивно, найукраїнізованіший регіон України знаходиться не в Галичині. Ним є Рівненська область, де українською мовою навчаються 99.98% учнів;
6. У 10 регіонах України відсоток учнів, що навчаються українською мовою вищий ніж 99%.
джерело – statistika.in.ua
У Донецькій області почалася поступова українізація місцевих шкіл і дитячих садків, повідомив глава військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.
“Поступово, не грубо, не через коліно, але українізація шкіл і дитячих садків відбувається. Є міста, наприклад, як Дружківка, де 100% українських шкіл”, – повідомив Жебрівський. Читати далі
“1 вересня мене спіткала новина, що син вивчатиме в 6 класі російську. Я одна на весь клас цього не хотіла. Я не сварилася. Діяла спокійно і впевнено, опираючись на закон. У результаті двохтижневої наполегливої роботи я отримала дозвіл від директора одному моєму синові на весь клас (школу) замість російської вчити французьку. Цей приклад надихнув батьків, нас стало двоє, потім троє. Сьогодні, на 16 день наполегливості, наш клас поділили на дві групи: російську і французьку. Процес пішов…, – Лариса Ніцой, дитяча письменниця, педагог, поділилася своїм досвідом, як у школі обрати замість російської інший предмет для своєї дитини.
Далі – текст Лариси Ніцой. Читати далі
Мовний розподіл середньої освіти у Запоріжжі
За переписом 2001р. у Запоріжжі проживає 70,3% українці та 25,4% росіян, за даними соцопитування (Rating Group) у 2015 українцями себе назвали 83% населення міста, росіянами 16%.
Проаналізувавши дані (ІСУО) розподілу шкіл за мовою навчання, можна зробити наступні висновки. Що українські школи у Запоріжжя складають 65,77% від загальної кількості шкіл, а російські 34,23%. Але учнів, які навчаються в українських школах, виявляється на три відсотка менше 62,64%, а у російських навчається 37,36% учнів. Ця різниця виникає в результаті того що в середньому в українських школах навчається на 12,43% менше учнів ніж в російських, 456 учнів проти 531 учня відповідно. Найменше українських шкіл у Комунарському районі 56,25%, найбільше у Хортицькому районі 76,92%. Розподіл кількості учнів за районами майже аналогічний, за винятком, Жовтневого району де є 66,67% українських шкіл, але в них навчається всього 45,97% учнів. На противагу російські школи, складають 33,33% і в них вчиться 54,03% учнів. Якщо розглядати розподіл учнів в залежності від типом навчального закладу то, в українських гімназіях, колегіумах та ліцеях навчаються 51,81% учнів, а в російських 48,19%. В інших типах шкіл (вечірня школа, загальноосвітня школа, навчально-виховний комплекс, спеціалізована школа) 68,05% учнів навчається в українських та 31,95% російських.
Автор інтерактивної візуалізації та таблиці зі зведеними даними – Vladimir Golomb
Автор графіків – Станіслав Свідлов
Російська місцева влада в Криму за бажанням батьків зобов’язана організувати в школі вивчення рідної мови для учнів. Про це на прес-конференції в Сімферополі заявив нинішній заступник російського міністра освіти, науки і молоді Криму Айдер Аблятіпов, повідомляє Крим Медіа.
За його словами, кількість школярів, які вивчатимуть рідну мову в кожній школі, не має значення. Читати далі