До Дня української писемності та мови відбудеться наукова конференція «Сучасне російськомовне українство і його етнопсихологічна типологія», яка має дати відповіді на виклики, що постали перед Україною у зв’язку з тривалою русифікацією.
Захід проводитимуть 9 листопада у приміщенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (Грушевського, 4, 3-й поверх). Початок о 15 годині. Читати далі
У соціальних мережах почали викладати фотографії табелів успішності школярів так званої ДНР. На цих фото видно, що учні окупованих територій вивчають нові предмети, як “Мова народів Донбасу”, “Література народів Донбасу”, а також “Історія Вітчизни”.
Про це стало відомо завдяки анонімним фотографіям, що виклали у групу “Самооборона Донецька” Вконтакті. Цю інформацію підтвердили кореспонденту gazeta.ua викладачі донецьких шкіл № 46, 49 та 52. Читати далі
9 листопада у День української мови та писемності активісти прийдуть до Адміністрації Президента та вимагатимуть від влади невідкладних кроків на підтримку української мови.
Серед вимог, зокрема, запровадити квоти для української мови на ТБ та радіо, запровадити обов’язкове українське озвучення фільмів; забезпечити фінансування (або звільнення від податків) україномовної книжки та кіно; зобов’язати періодичні видання друкувати половину накладу українською; звільняти чиновників, які ігнорують державну мову; скасувати закон Ківалова-Колесніченка. Читати далі
Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі
Написи білоруською тільки частково повернулися на гомельський автовокзал у Білорусі.
Після звернень громадян, обурених русифікацією, до керівництва “Гомельоблавтотрансу” написи на віконцях довідки та чергового по вокзалу продублювали білоруською, а над центральним входом можна побачити білоруськомовну напис “Аўтавакзал” Гомель “. Читати далі
Вкрай неадекватна реакція двох із трьох членів журі шоу «Танцюють всі!» на те, що Наталя Білозьорова з Мінська спілкувалася з членами журі білоруською, є закономірним результатом усіх процесів «змістовної русифікації», що відбувалися.
Я ніколи не був прихильником телешоу «Танцюють всі!». Хоча б тому, що мені ріже око феноменальна безграмотність усієї команди телеканалу СТБ. Українською мовою назва шоу має писатися так: «Танцюють усі!», — інших варіантів немає й бути не може. Проте вже вісім сезонів ця безграмотна назва фігурує в телепрограмі та вбивається в підсвідомість мільйонів глядачів. Так, справді, безграмотності в мас-медіа України й без того вистачає, навіть коли йдеться про тексти чи виступи фахових літераторів, але щоб у двох словах назви телешоу містилася груба помилка — це вже занадто… Читати далі
У році так 1986-му комітет комсомолу Київського політехнічного, де я навчався, влаштував для неблагонадійних студентів-дисидентів зустріч з Лесем Танюком. Йому тоді радянська влада дозволила повернутися до Києва з «московського заслання». Зустріч була закритою, майже таємною. Всього осіб вісім. Лесь Танюк говорив українською. Ведучий від комітету комсомолу (племінник видатного українського оперного співака) – російською. Інші учасники зустрічі – теж нею.
Добре запам’ятав власне відчуття подолання психологічного бар’єру, коли заговорив до гостя українською – у студентському середовищі нею спілкувалися у поодиноких випадках. Читати далі
Здавалося б, методи прямої заборони української мови, – Емські укази, Валуєвські циркуляри тепер не є можливими. Але реальність українська є такою, що їх замінили заборони неоголошені, які діють на рівні м’якої, символічної влади, коли створюються ситуації, впроваджуються правила, ніким не підважені, за якими україномовному стає некомфортно працювати, скажімо, у бізнесовій компанії.
Про це сказав Юрій Шевчук, викладач української мови у Колумбійському та Єльському університетах, який нещодавно у Львові у книгарні «Є» прочитав лекцію про «Політику мовної шизофренії в Україні. Джерела, форми, наслідки». Подаємо вашій увазі лекцію Юрія Шевчука з незначними скороченнями. Читати далі
Глава російської адміністрації Совєтського району Криму Володимир Трегуб обіцяє, що в питаннях вивчення в школах кримськотатарської та української мов не буде «нерівноправності».
«Вивчення кримськотатарської мови вітається у всіх школах району, де є заяви батьків, оскільки вона є однією з державних мов», – цитує Трегуба прес-служба російської адміністрації району. Читати далі