русифікація | Портал мовної політики | Page 17

Архів теґу: русифікація

Мова та політтехнології

Опубліковано:

У зв’язку з почастішанням останнім часом мовних срачів та нападок на злощасних «вишиватників», можна з великою долею вірогідності припустити, що доповідь Примакова не лишилася без уваги і Москва буде робити ставку переважно на внутрішню дестабілізацію та дезінтеграцію українського суспільства. Про те, що Кремль активно розігрує мовну карту , не казав тільки лінивий. І це абсолютна правда. Технології провокування конфліктів на мовно-культурному ґрунті давно відшліфовані й працюють ще з початку 90-х років минулого століття (і БУДУТЬ працювати, поки в Україні існуватиме білінгвізм). Читати далі

Костянтин Матвієнко. Хіба до мови зараз?

Опубліковано:

190775_101067873310016_3024639_n

Російське не здає своїх позицій в Україні, воно наступає. Російською видається абсолютна більшість друкованих ЗМІ. Дикою є ситуація у книговидавництві: за два місяці минулого року кількість примірників книжок українською, виданих вітчизняними видавцями, склала 5 млн 957, а за два місяці цього року – 1млн. 327 тисяч. Зменшення у 4, 5 рази. Щодо електронних книжок данні відсутні, проте можна припустити, що і там ситуація не краща.

З блогу Костянтина Матвієнка, політичного експерта.

Читати далі

Галина Пагутяк. Якою мовою ми воюємо?

Опубліковано:

pahutiak

З блогу Галини Пагутяк.

Вчора я зустрілася з пораненим військовим, що лікується зараз у госпіталі. З Вінничини. Він перепрошував за суржик, цей милий чоловік, що пройшов пекло, і має пробиті легені. Хоч я й не робила зауважень.Він переконував мене, що вони не вбивають дітей. Хоч ми й так це знаємо. Цей простий чоловік, водій БТР здивував мене ще й тим, що, чуючи нові українські слова, тішився і намагався запам’ятати. Він був як земля, що прокинулась навесні й готова до того,щоб її засіяли добрим зерном. Тим часом наша інтелігенція розважається поголовно суржиком у Фейсбуці, де треба й де не треба, криє матами. Вони теж хороші люди, симпатичні, і теж воюють за Україну. Однак серед бруду і крові війни потрібне сталеве чисте лезо мови. Читати далі

Росія уже занепокоєна становищем російської мови у Молдові

Опубліковано:

02_1

Росія стурбована становищем російської мови в Молдові. Про це заявив посол РФ в Кишиневі Фарит Мухметшін в інтверв’ю РИА Новости, – повідомляє Українська Правда.

Він нагадав, що у листопаді минулого року в Молдові набув чинності новий кодекс про освіту. За словами посла, цей кодекс гарантує навчання румунською мовою, а навчання мовами національних меншин здійснюватиметься “лише в межах можливостей системи освіти”. Читати далі

Валерія Лутковська: В Криму не залишилось україномовних друкованих ЗМІ

Опубліковано:

lutkovska

На території незаконно окупованої АР Крим утискаються права не лише кримськотатарського народу, але й українців. Про це заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, повідомляє Українська правда.

“Сьогодні в Криму фактично не залишилось україномовних друкованих ЗМІ, офіційних версій регіональних та комунальних ЗМІ українською мовою. На кримському телебаченні залишили єдину українську програму з чотирьох, що існували раніше. Відбувається блокування україномовних інтернет-сайтів для жителів Криму”, – зазначила Лутковська. Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Юрій Винничук. Про наболіле

Опубліковано:

vynnychuk

Наше телебачення зайняло відверто ворожу позицію до всього українського, – про це пише Юрій Винничук у своєму блозі на сайті ТСН. Далі – текст автора.

Є країни, в яких державна мова захищена на законодавчому рівні. Там просто неможливий варіант, коли б диктор телебачення чи радіо вживав неправильні наголоси, вимовляв не властиві його мові звуки (у нас це просто поголовне пом’якшення звуків “ч” і “щ” – “новорічьна нічь”, “м’ячь”).

Я не знаю також такої країни, де б усі концерти і шоу були двомовними. В Канаді вони англомовні, а в провінції Квебек – франкомовні. В Женеві – франкомовні, а в Базелі – німецькомовні.

Чому у нас навіть на Національному телеканалі я мушу чути обидві мови? Ось генеральний директор НТКУ Зураб Алазанія обізвав польського журналіста, який посмів зробити зауваження, що на новорічному концерті звучали російські пісні, “мерзотою”. Я у “Фейсбуку” назвав це хамством. Пан Алазанія зауважив, що я – “справжній інтелігент”. Читати далі

Президент України вперше в новорічному привітанні використав російську та кримськотатарську мови

(далі…)

Міф про російськомовних користувачів інтернету

Опубліковано:

Кореляція між мовою браузеру та мовними преференціями відсутня

Українські інтернет-видання, обґрунтовуючи власну мовну політику, часто посилаються на дослідження аудиторії, яка, мовляв, надає перевагу російській мові. Та чи так це насправді? Чи дійсно налаштування мови браузера та операційної системи можуть однозначно свідчити, що користувачі і при перегляді сайтів віддають перевагу російській мові? Читати далі

Нам потрібен мовний кордон із Росією. Сучасна мовна політика в Україні очима соціолінгвіста

Опубліковано:

masenko

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі.

Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко. Читати далі