Згідно з новими вимогами, таксисти зобов’язані підтвердити своє знання естонської мови на рівень B1 до квітня 2016 року. Таксисти міста Нарва з такими вимогами не згодні і вийшли на акцію протесту на площу перед міською радою Нарви.
Фірми таксі хочуть отримати додатковий час для вивчення мови, передали радіоновини ERR. Читати далі
Лише п’ята частина телепередач на українському телебаченні – україномовна. І це число поступово зменшується. Про це йдеться в результатах моніторингу, який провели активісти Громадянського руху Відсіч в рамках кампанії Бойкот російського кіно.
Згідно з їхніми даними, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то тепер вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5 відсоткових пунктів — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1 відсотковий пункт на місяць. Читати далі
Згідно з новим Указом президента України Петра Порошенка, 2016 рік оголошено роком англійської мови в країні.
Метою такого рішення українського лідера є «сприяння її (англійської мови) вивченню для розширення доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних можливостей». Читати далі
Очільник Головного управління Національної поліції у Рівненській області Сергій Максимов спілкувався на прес-конференції російською мовою. У журналістів Рівного виникли запитання, чому б не перейти на українську мову.
– Разговариваю на русском языке, чтоб нас понимала и восточная часть Украины, в том числе. Чтобы все понимали, что у нас не ущемляют граждан, которые разговаривают на русском, – сказав Максимов. Читати далі
Глава Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський буде боротися з сепаратизмом на Донеччині за допомогою державної мови. На своїй сторінці у Фейсбуці він повідомив про початок навчання всіх держслужбовців української мови, – пише akcent. Читати далі
У столиці з’явилися білборди з написами про українську мову.
Соціальну рекламу, що популяризує державну мову, запустила ініціатива Дріжджі. Надрукувала та безкоштовно розмістила Київська міська державна адміністрація – відповідні витрати передбачені Концепцією розвитку української мови м. Києва на 2015-2020 роки. Читати далі
Владислав Кириченко: В тому числі проти Ложкіна я й ходив на Майдан. Бо для мене це була також і національна революція. А Ложкін для мене – барига та українофоб, для якого не існує проблеми створення української політичної нації. Ми втратили Крим та Донецьк з Луганськом і через те, що в супермаркетах неможливо було купити дитині журнал українською. Весь глянець, завдяки таким , як Ложкін (нинішній глава Адміністрації президента до 2013 року володів найбільшим медійним холдингом на ринку друкованої преси, – «Главком»), був російськомовним. У 2014-му році для нас революція не скінчилася, ми вкотре отримали можливість працювати над розбудовою української держави. Читати далі
«Замість того, щоб зміцнити мовний кордон з Росією, ми бачимо протилежне – посилення русифікації».
Коли дві мови конкурують в одній країні, перемагає та, якої більше у сфері комунікацій, – каже мовознавець Лариса Масенко. Вона переконана, що після Революції гідності українська так і не стала по-справжньому державною, оскільки влада не здійснює мовну політику. Своїм поглядом на мовні зміни в країні у День української писемності та мови професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко поділилась із Радіо Свобода. Читати далі
9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови, який є добрим приводом поговорити про мовну політику та становище української мови. Відколи країна перебуває у стані війни, мовне питання перетворилося на свого роду негласне табу – його воліють тактовно уникати, аби не створювати додаткових точок напруги й унеможливити популістичне використання битої «мовної карти». Утім, суспільна згода (угода) не говорити про певну проблему не означає автоматично, що її не існує. Як відомо, за радянських часів мовної проблеми також «не існувало», хоча українська системно й цілеспрямовано витискалася на маргінес.
У зв’язку з цим «Гал-інфо» звернулося по коментарі до українських інтелектуалів, політиків, громадських діячів та митців із низкою запитань: чи існує в теперішній Україні мовна проблема? як вони оцінюють чинну мовну політику (якщо вона є)? чи варто повертатися найближчим часом до перегляду мовного законодавства? що відбувається зараз – повзуча русифікація чи повзуча українізація? Читати далі
У Дніпропетровську на Європейській площі відбувся флешмоб «Дніпро розмовляє українською!», присвячений Дню української мови та писемності, – передає Радіо Свобода.
Громадські активісти, зокрема молодь, зібрались на площі, тримаючи у руках плакати на захист державної мови.
Вони також запрошували перехожих взяти участь у міні-конкурсі на знання українських фразеологізмів: тим, хто давав правильні відповіді, вручали синьо-жовті прапорці та власноруч зроблені обереги – синьо-жовті браслети. Читати далі