Архів автора: Редактор

Саами з Росії їдуть вивчати рідну мову в Норвегію

Опубліковано:

Саами – це маленький фіно-угорський народ на півночі Європи. Саами називають свою землю Саамієдна – це територія площею близько 400 тис. км² і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Мурманська область) і шматочок землі у Карелії.

Чисельність саамів у Росії — 1771 особа, з яких переважна більшість (близько 9/10) мешкає у Мурманській області. Чисельність мовців саамських мов складає: 27 тис. осіб у Норвегії, близько 17 тис. осіб у Швеції, близько 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб. Деякі російські саами цілеспрямовано вирушають до Норвегії, аби вивчити рідну мову і дізнатися більше про свою ідентичність.

Саме про таких людей іде мова у відеосюжеті російської телекомпанії Арктик-ТВ (відео – російською мовою).

Багатші люди менше використовують російські поштові сервіси: аналіз клієнтів ПриватБанку

Опубліковано:

Чим вищі у клієнта доходи, тим нижча ймовірність того, що він скористається російськими сервісами. Такий висновок про поштові служби з закінченням .ru зробив Керівник ІТ-відділу “ПриватБанку” Дмитро Дубілет, – пише Gazeta.ua.

Він проаналізував дані користувачів банку. Крім цього, він вивів також схильність, залежну від мови користувачів банку. Ось його допис у соцмережі:

“Вчора ввечері я копався в цифрах, які email-сервіси популярні серед українців (використовувалися анонімізовані дані клієнтів ПриватБанку, які можна вважати повністю репрезентативними). Загальна розбивка – на прикріпленому графіку. Нижче – кілька цікавих спостережень.

У світлі нинішнього протистояння з Росією, примітно, що 64% всіх емейлів українців припадає на російські компанії (14% – на українські, і ще 14% – на Gmail). Читати далі

Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни

Опубліковано:

“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.

Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі

У Росії завдяки естонцю представниця народу комі перейшла на свою мову

Опубліковано:

Молодий естонський активіст стимулював персонал ресторану «Лаунж» в Сиктивкарі (Росія, столиця Республіки Комі) обслуговувати відвідувачів мовою комі. Про це пишуть narodyrossii.com.

Як розповів Інфоцентру FINUGOR активіст естонської молодіжної організації FennoUgria Noored Сільвер Сільд, після закінчення Міжнародного форуму фіно-угорської молоді «FUROR» в селі Помоздіно Усть-Куломського району його учасники на зворотному шляху в Сиктивкарі зайшли в ресторан «Лаунж». Естонці виявилися в одній компанії з фінами і комі делегатами форуму.

«Перед тим як зайти в ресторан, я розповів усім про естонського діяча культури Яана Тиніссона, історію початку XX століття. У той час естонська мова вважалася сільською мовою, а німецька і російська були мовами міщан і освічених, інтелектуальних людей. Яан Тиніссон, однак, почав говорити естонською в ресторанах, барах, театрах, кінотеатрах і т.д. Спочатку його виганяли звідусіль, але врешті-решт і бари, і театри, і ресторани були змушені перейти до обслуговування естонською мовою, – розповів Сільд. Читати далі

Україна очолила ГУАМ і скасувала там російську мову як робочу

Опубліковано:

Україна прийняла головування в об’єднанні ГУАМ. Про це на своєму Твіттері написав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За словами міністра, першою справою він запропонував вести засідання англійською, а не російською мовою, що зустріло загальну підтримку.

“Перебираю головування в ГУАМ. Треба наповнити її новим змістом. Для початку я запропонував засідання вести англійською, а не російською. Всі підтримали”, – повідомив він. Читати далі

Міністри-іноземці висловили бажання вивчити українську мову

Опубліковано:

Новопризначені міністри, котрі напередодні отримали громадянство України, висловили бажання вивчити українську мову, передає ТВі. Про це заявив під час відкриття першого засідання нового уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

“Ще раз хотів би привітати нових міністрів, тих міністрів, які отримали українське громадянство і працюватимуть на Україну. І дуже дякую за вашу позицію щодо вашого бажання отримати не лише українське громадянство, а й вивчити українську мову”, – сказав Яценюк.

Нагадаємо, що Верховна Рада у вівторок затвердила склад нового уряду, до якого увійшли іноземці: міністром охорони здоров’я призначено Олександра Квіташвілі (Грузія), міністром економічного розвитку і торгівлі став Айварас Абрамавичус (Литва), міністром фінансів – Наталя Яресько (США). Усім трьом у вівторок, напередодні призначення, президент Петро Порошенко надав громадянство України.

Нагадаємо, згідно Закону України “Про засади державної мовної політики” (ст. 11, ч. 3), посадові та службові особи зобов’язані володіти державною мовою.

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі

Львів’янин отримає паспорт без сторінки російською мовою

Опубліковано:

Львівський адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким викладач Львівського університету імені Франка Святослав Літинський має отримати новий паспорт громадянина України, але без другої сторінки, що дублюється російською мовою.

Святослав Літинський через суд домагався, щоб міграційна служба видала йому внутрішній паспорт лише українською мовою.

У чоловіка пошкоджено паспорт громадянина України, а Франківський районний відділ державної міграційної служби у Львові відмовився йому видавати новий документ без другої сторінки, що перекладена російською мовою. Львів’янин назвав це порушенням чинного законодавства і звернувся з позовом до суду, який задовольнив його заяву, зобов’язавши районний відділ міграційної служби видати чоловікові паспорт тільки українською мовою. Читати далі

Президент Литви розуміє українську і агітує Україну шукати англомовних міністрів

Опубліковано:

Президент Литовської республіки Даля Грибаускайте, яка перебуває з візитом в Києві, продемонструвала журналістам знання української та не користувалася послугами перекладача. Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

Свій виступ на прес-конференції вона розпочала українською. “Дорогі українці, ви не одинокі, Литва з вами”, – сказала Даля Грибаускайте. На запитання вона відповідала англійською.

Під час прес-конференції вона просила журналістів ставити запитання будь-якою мовою, включаючи українську, і відповідала на них, принципово не користуючись допомогою перекладача. Читати далі

Розрубати мовний вузол. Скільки російськомовних українців готові наполягати на російськомовності своїх дітей і внуків?

Опубліковано:

Андрій Дрозда

Сучасна ситуація в Україні є прикладом того, як війна мови і культури стає передумовою і офіційною підставою для справжньої військової кампанії.

Багатьом здалося, що багаторічний мовний конфлікт в Україні нарешті втратив актуальність, оскільки в суспільства з’явилися значно важливіші проблеми: війна, біженці чи знецінення грошей. Виявилось однак, що однієї заяви з табору націоналістичної партії достатньо для того, щоб тема мовного протистояння, незважаючи на нинішні екстремальні умови, розгорілася з новою силою. Можливо, це лише спалахи реакцій окремих людей, та правдоподібно, що маємо справу із симптомом задавненої хвороби, яка обов’язково проявиться в майбутньому з новою силою. Читати далі