Журналістка Валерія Івашкіна провела у Донецьку експеримент – на одній із центральних площ міста запитувала мешканців українською мовою, яким вони бачать майбутнє Донбасу. Читати далі
Глава МЗС Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що Києву для збереження територіальної єдності слід відмовитися від упертості в питанні збереження унітарності країни та її українізації. Про це пишуть “РИА Новости“.
“Україна може існувати тільки як держава, яка визнає різноманіття складових її регіонів, складових культур”, – вважає Лавров. Читати далі
Антимонопольна служба Удмуртії винесла припис газеті «Удмурт дунне» за порушення рекламного законодавства. Контролюючий орган вважає неприпустимим розміщення на сторінках газети удмуртомовної реклами. Про це пише Ugraina.org.
«Визнати рекламу видовищного заходу – творчого вечора Галіни Романової, розміщену в газеті «Удмурт дунне» (випуск від 23.01.2015 №5 (25330) на 22 сторінці удмуртською мовою без використання державної мови Російської Федерації – російської неналежною, такою що порушує частину 11 статті 5 Федерального закону від 13.03.2006 №38-ФЗ «Про рекламу», – йдеться у тексті припису. Читати далі
У Дніпропетровську рекламні оголошення в салонах маршруток, автобусів, тролейбусів та трамваїв замінили постерами із творами українських класиків. Ініціативу підтримала міська влада, а ще до неї приєдналися приватні фірми–перевізники, про це пише ТСН.
У Чернігові власник ресторану організував для офіціантів мовні курси, щоб вони могли обслуговувати клієнтів українською. Власник прийняв таке рішення після скандалу, який виник у його закладі, – офіціантка відмовилась розмовляти з клієнтами українською, ті поділилися своїм обуренням у соцмережах.
Офіціанти вивчатимуть українську на курсах, через місяць пройдуть тестування. “А потім їх будуть тестувати вже наші гості”, – каже ресторатор. Читати далі
За два роки в Україні істотно зменшилась частка тих, хто вважає, що російську мову потрібно зробити другою державною мовою. У 2013 році таких було 27%, а у 2015 році стало 19%. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, яке провів з 14 по 24 лютого 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Згідно з результатами опитування, в разі проведення референдуму щодо надання російській мові статусу другої державної майже половина населення 48% проголосувала б проти і лише третина – 33% проголосувала б за. Ще 9% не взяли б участі у голосуванні та 10% не змогли б визначитися. Читати далі
Кожного разу, коли я буваю у країнах Балтії, обов’язково зазираю у місця продажу преси, щоб ще раз переконатися – це ж треба, у Латвії випускають сучасні та цікаві журнали латиською мовою для 1,2 мільйона латишів, а в Естонії – естонською для 900 000 естонців (звісно, у цих країнах є ще й численне російськомовне населення, проте воно здебільшого послуговується своїми окремими російськомовними ЗМІ). І це, виявляється, вигідно! Латиські та естонські журнали випускають цілком комерційні, а не державні видавництва. А от випускати журнали для понад 20 мільйонів україномовних українців невигідно.
Коли говорять про суспільні зміни, які сталися в Україні після анексії Криму та окупації частини Донбасу, то найчастіше згадують про електоральний зсув на користь проєвропейських політичних сил. Дивно, але при цьому практично не згадують про ще один кардинальний зсув – приблизний баланс між україномовним та російськомовним населенням, який останніми роками демонстрували соціологічні опитування, порушено. Я не бачив останніх даних соціологів, але найпростіші підрахунки свідчать про те, що тепер помітну більшість на підконтрольній українському урядові території становить саме україномовне населення (до 60%; раніше цей показник коливався навколо 50%). Саме ця цифра змушує Петра Порошенка раз у раз повторювати ритуальну мантру про “українську як єдину державну”. Читати далі
Колишній боєць батальйону “Артемівськ”, учасник оборони Дебальцевого Віталій Овчаренко розповів Громадському телебаченню Приазов’я про те, як українська мова може врятувати життя на фронті.
Останнім часом стало дуже модно говорити про створення «української політичної нації». Навіщо в моноетнічній країні, де титульний етнос становить майже 78%, створювати якусь іще політичну націю, і ЩО творці «української політичної нації» розуміють під цим терміном – велике питання. Читати далі